01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
12.01.2009 № 15/163/12 (10/329/44)
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Капацин Н.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Шаповалов М.С. (довір. № 3511-1/14 від 19.11.07р.) відповідача не з'явився
третьої особи 1.ОСОБА_2 (довір. 47/08 від 25.11.08р.
2. не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Гарантія"
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.11.2008
у справі № 15/163/12 (10/329/44)
за позовом ВАТ "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" в особі Чернігівської філіяї ВАТ "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пассервіс-Люкс"
третя особа відповідача ВАТ "Гарантія"
ОСОБА_1
про стягнення 3719,40 грн.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 06.11.08р. у справі № 15/163/12(10/329/44) задоволені позовні вимоги ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» в особі Чернігівської філії ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пассервіс-Люкс» на користь Чернігівської філії Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» 3719,40 грн. шкоди, 102 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу та 450,72 грн. витрат за проведення судової експертизи.
Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що відповідно до частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо ) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Стаття 27 Закону України «Про страхування» передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Платіжним дорученням № 2426 від 22.05.06 позивачем перераховано суму 3 719,40 грн. Чернігівській обласній філії АКБ «Укрсоцбанк», як вигодонабувачу згідно пункту 7.6.1 договору № 207/05-КА, з призначенням платежу: страхове відшкодування згідно справи № 29313 по полісу НОМЕР_1.
Оскільки позивачем виплачено страхове відшкодування за договором до нього перейшло право вимоги до особи, відповідальної за причинені збитки, судом першої інстанції задоволено позовні вимоги позивача, в тому числі 450,72 грн. оплаченої позивачем вартості експертизи.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Відкрите акціонерне товариство «Страхове товариство «Гарантія» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.11.08р. по даній справі.
В апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що судом першої інстанції не досліджено розміру страхового відшкодування та ступеня вини кожного з учасників ДТП. Не враховано судом пункту 4 роз'яснення Вищого господарського суду України № 02-5/215 від 01.04.1994р. в редакції рекомендацій Президії Вищого господарського суду № 04-5/239 від 29.12.07р., згідно якого преюдиційне значення для господарського суду мають вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, щодо певних подій та ким вони вчинені або рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, щодо фактів, які встановлені судом. В інших випадках питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справ, у тому числі матеріалів слідчих органів. Рішення господарського суду не може обґрунтовуватись тільки довідкою органу ДАІ або постановою про відмову у порушенні кримінальної справи.
Відповідач зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що Деснянський районний суд міста Чернігова закрив провадження у справі на підставі закінчення строку притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, фактично не дослідивши ступінь вини кожного з учасників ДТП у його вчиненні, в той час як ОСОБА_1 заперечував свою вину у скоєні ДТП. З метою визначення ступеню вини кожного з учасників ДТП господарському суду слід встановити можливість уникнення ДТП кожним із учасників при описаних в матеріалах справи обставинах. Оскільки встановлення зазначених фактів потребує наявності спеціальних знань, тому суд першої інстанції повинен був призначити комплексу автотехнічну експертизу.
В апеляційній скарзі ВАТ «Страхове товариство «Гарантія» просить призначити комплексну (автотехнічну) експертизу в Київському науково-дослідному інституті судових експертиз для дослідження ступеня вини кожного з учасників ДТП - водіїв (у відсотковому співвідношенні) та встановлення можливості уникнення ДТП водіями.
Розгляд апеляційної скарги призначено на 22.12.08р.
У зв'язку з нез'явленням у судове засідання 22.12.08р. апеляційної інстанції представників відповідача, третіх осіб, розгляд апеляційної скарги відкладено на 12.01.09р.
В судове засідання 12.01.09р. не з'явилися представники відповідача та третьої особи 2, заяв, клопотань про неможливість прийняти участь в судовому засіданні не надали.
Матеріали справи містять докази належного повідомлення учасників судового процесу про дату та час розгляду справи, ухвала про призначення розгляду апеляційної скарги направлена сторонам по справі 05.12.08р., ухвала про відкладення розгляду справи направлена сторонам 23.12.08р., про що свідчить відповідний штамп відділу діловодства Київського апеляційного господарського суду на звороті ухвал від 05.12.08р. та від 22.12.08р. з відміткою про відправку документа згідно із вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.02р. № 75.
Враховуючи, що явка представників сторін не визнана судом обов'язковою, розгляд апеляційної скарги здійснюється у відсутності представників відповідача та третьої особи 2.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін колегія суддів встановила наступне:
Між Відкритим акціонерним товариством «Українська страхова компанія» «Гарант-Авто» (страховик) і ОСОБА_3 (страхувальник) укладено договір обов'язкового страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності від 17.08.05р.
Чернігівська обласна дирекція страхування ВАТ УСК «Гарант-Авто» перейменована згідно з рішенням Загальних Зборів Відкритого акціонерного товариства Українська страхова компанія «Гарант-Авто» у Чернігіівську філію Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», що підтверджується положенням про Чернігівську філію Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант».
08.04.06 в місті Чернігові на перехресті вул. Г. Полуботка - П»ятницька сталася дорожньо-транспортна пригода, а саме зіткнення транспортних засобів: автомобіля ГАЗ 32213 НОМЕР_2, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Пассервіс-Люкс» під керуванням ОСОБА_1 з автомобілем Опель-Вектра НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_3
Згідно з довідкою відділу ДАІ міста Чернігова від 27.04.06р. ОСОБА_1, керуючи автомобілем ГАЗ 32213 НОМЕР_2, в м. Чернігові на перехресті вул. Г. Полуботка - П»ятницька не вибрав безпечний боковий інтервал в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем Опель-Вектра НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3, в результаті чого автомобілі пошкоджено. Водієм ОСОБА_1 порушено пункти 1.3, 12.1, 13.1, 13.5 Правил дорожнього руху.
В постанові Деснянського райсуду м. Чернігова від 24.04.07р. зазначається, що 08.04.06р. ОСОБА_1, керуючи автомобілем ГАЗ 32213 НОМЕР_2, в м. Чернігові на перехресті вул. Г. Полуботка - П»ятницька не вибрав безпечного бокового інтервалу під час здійснення маневру випередження, в у зв'язку з чим здійснив зіткнення з автомобілем Опель-Вектра НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 1.3, 12.1, 13.1, 13.3, що вина правопорушника у вчиненні адміністративного правопорушення повністю доведена наданими та перевіреними у судовому засіданні доказами, поясненнями потерпілого, схемою огляду місця ДТП. Провадження у даній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закрито, у зв'язку з закінченням строків, передбачених статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постановою голови апеляційного суду Чернігівської області від 27.11.07р. скаргу директора ТОВ «Пассервіс-Люкс» ОСОБА_4 залишено без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 24.04.07р. залишено без змін.
ОСОБА_3 звернувся до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування відповідно до укладеного договору добровільного страхування транспортного засобу.
Позивачем складено протокол огляду транспортного засобу по справі № 29313, поліс НОМЕР_1, яким зафіксовані отримані механічні ушкодження автомобілем «Opel Vectra» державний номер НОМЕР_3. Згідно страхового акта № 29313 від 10.05.06 вказана подія є страховою, розмір збитку, завданого об'єкту страхування, складає 3 719,40 грн.
Платіжним дорученням № 2426 від 22.05.06р. підтверджується перерахування позивачем Чернігівській обласній філії АКБ «Укрсоцбанк», як вигодонабувач згідно пункту 7.6.1 договору № 207/05-КА добровільного страхування автотранспорту, суму 3 719,40 грн. з призначенням платежу: страхове відшкодування згідно справи № 29313 по полісу НОМЕР_1.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 19.10.07р. по даній справі призначено судову експертизу, проведення якої доручено Чернігівському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, додатковою ухвалою від 12.11.07р. витрати за проведення експертизи покладено на Відкрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант».
У відповідності з висновком № 1482 ц судової автотоварознавчої експертизи від 29.07.08 вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Opel Vectra» державний реєстраційний номер НОМЕР_3, внаслідок його пошкодження у ДТП 08.04.06, станом на час проведення експертизи, у тому числі з урахуванням розміру втрати товарної вартості у сумі 4181,68 грн., складає 8945,87 грн.
ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» оплачено за проведення експертизи 450,72 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1032 від 23.11.07р.
Відповідно частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Так, за юридичною ознакою володільцем визнається тільки та особа, яка володіє певним правом по відношенню до джерела підвищеної небезпеки, а згідно пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» вказано, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Факт належності Товариству з обмеженою відповідальністю «Пассервіс-Люкс» автомобіля ГАЗ 32213 НОМЕР_2 встановлено судом першої інстанції і не заперечується відповідачем.
Особливість правил відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, полягає в наявності лише трьох підстав для виникнення відповідальності: а) наявність шкоди; б) протиправна дія заподіювача шкоди; в) наявність причинного зв'язку між протиправною дією та шкодою.
Судова колегія апеляційної інстанції дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, аналізуючи процес зіткнення автомобілів у даній дорожньо-транспортній пригоді, враховуючи при цьому обставини ДТП, характер дій водіїв, дійшла висновку, що порушення водієм ОСОБА_1, керуючи автомобілем ГАЗ 32213 д/н НОМЕР_2 пунктів 1.3, 12.1, 13.1, 13.3 ПДР України призвело до зіткнення з автомобілем «Опель вектора» д/н НОМЕР_3, оскільки ОСОБА_1 не вибрано безпечної швидкості руху та безпечного бокового інтервалу під час здійснення маневру випередження чим створено небезпеку для дорожнього руху.
Господарським судом Чернігівської області відхилено клопотання ВАТ «Страхове товариство «Гарантія» про призначення автотехнічної експертизи з метою встановлення можливості уникнення ДТП, оскільки Постановою голови апеляційного суду Чернігівської області від 27.11.07р. скаргу ТОВ «Пассервіс-Люкс» залишено без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 24.04.07р., якою встановлено вину ОСОБА_1 залишено без змін.
В апеляційній скарзі ВАТ «Страхове товариство «Гарантія» просить призначити комплексну (автотехнічну) експертизу в Київському науково-дослідному інституті судових експертиз для дослідження ступеня вини кожного з учасників ДТП - водіїв (у відсотковому співвідношенні) та встановлення можливості уникнення ДТП водіями.
Стаття 41 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Відповідно до пункту 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.11.06р. № 01-8/2651 «Про деякі питання призначення експертиз» та пункту 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 11.11.98 № 02-5/424 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Колегією суддів апеляційної інстанції відмовлено Відкритому акціонерному товариству «Страхове товариство «Гарантія» в задоволенні клопотання про призначення експертизи, оскільки у справі достатньо доказів для вирішення справи по суті та відсутня необхідність у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування.
Статтею 42 ГПК України встановлено, що висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Постановою Деснянського райсуду м. Чернігова від 24.04.07р. у справі № 3-9896/07 ОСОБА_1 визнано винним в скоєні правопорушення (порушенні пунктів 1.3, 12.1, 13.1, 13.3 ПДР України), передбаченого статтею 124 Кодексу про адміністративні правопорушення. Постановою голови апеляційного суду Чернігівської області від 27.11.07р. скаргу ТОВ «Пассервіс-Люкс» залишено без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 24.04.07р. залишено без змін. Судом першої інстанції та колегією суддів апеляційної інстанції досліджено та встановлено наявність причинного зв'язку між протиправною дією відповідача та завданою шкодою.
В апеляційній скарзі ВАТ «Страхове товариство «Гарантія» посилається на пункт 4 роз'яснення Вищого господарського суду України № 02-5/215 від 01.04.94р. «Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди», в якому зазначається, що відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) преюдиціальне значення для господарського суду мають вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, щодо певних подій та ким вони вчинені або рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, щодо фактів, які встановлені судом. В інших випадках питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справ, у тому числі матеріалів слідчих органів. Рішення господарського суду не може обґрунтовуватись тільки довідкою органу ДАІ або постановою про відмову у порушенні кримінальної справи.
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Крім того, статтею 129 Конституції передбачено, що основними засадами судочинства є, зокрема, обов'язковість виконання рішень суду.
Постанову Деснянського райсуду м. Чернігова від 24.04.07р. у справі № 3-9896/07 залишено без змін постановою голови апеляційного суду Чернігівської області від 27.11.07р. Крім того, господарський суд не наділений повноваженнями переглядати рішення (постанови) районних судів, які набрали законної сили.
Не заслуговують на увагу доводи заявника про те, що суд першої інстанції не дослідив питання: чи могли інші учасники ДТП вжити заходів до уникнення зіткнення, оскільки єдиною підставою для не покладення на відповідача обов'язку відшкодувати шкоду - є відсутність вини водія відповідача у скоєні ДТП.
В пункті 2 рекомендації Президії Вищого господарського суду України від 29.12.07р. № 04-5/239 «Про внесення змін та доповнень до роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 01.04.94 р. № 02-5/215 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди» зазначається, що у випадку невиконання договору і за зобов'язаннями, що виникають внаслідок заподіяння шкоди, чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента або особи, яка завдала шкоду (ст. 614 та 1166 ЦК України), а за зобов'язаннями, які виникають внаслідок заподіяння шкоди, є виняток з цього загального правила, коли обов'язок відшкодування шкоди покладається на особу без її вини (ст.ст. 1173, 1174, 1187 ЦК України), що ж до заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки, то його володілець звільняється від обов'язку відшкодування шкоди тільки тоді, коли доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Вину водія «Пассервіс-Люкс» судом першої інстанції та колегією суддів апеляційної інстанції встановлено за результатами дослідження всіх обставин і матеріалів справи та проаналізовані обставини, за яких заподіяно шкоду.
Оскільки позивачем виплачено страхове відшкодування за договором добровільного страхування, до нього перейшло право вимоги до особи, відповідальної за причинені збитки, а тому заявлений позов підлягає задоволенню у повному об'ємі.
Відповідно до статті 27 Закону України “Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Враховуючи викладене, судова колегія прийшла до висновку про правомірність задоволення судом першої інстанції позовних вимог ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» в особі Чернігівської філії ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант».
Судові витрати, в тому числі 450,72 грн., оплаченої позивачем вартості, призначеної судом експертизи, слід покласти на відповідача з вини якого виник спір.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.11.08р. у справі № 15/163/12 (10/329/44) відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.
1. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.11.2008р.
у справі № 15/163/12 (10/329/44) залишити без змін, апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» залишити без задоволення.
2. Матеріали справи № 15/163/12 (10/329/44) повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Головуючий суддя
Судді
14.01.09 (відправлено)