Справа: № 2а-7355/11 Головуючий у 1-й інстанції: Грегуль О.В. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.
Іменем України
26 вересня 2013 року м. Київ
колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Ганечко О.М.,
суддів Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.
розглянувши в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Деснянському районі м. Києва про визнання неправомірними дій та зобов'язання провести нарахування та виплату надбавки як дитині війни, за апеляційними скаргами Управління Пенсійного Фонду України в Деснянському районі м. Києва та ОСОБА_2 на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 18.11.2011 року, -
Позивач звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Деснянському районі м. Києва про визнання неправомірними дій та зобов'язання провести нарахування та виплату надбавки як дитині війни.
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 18.11.2011 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач також подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.
Судом першої інстанції встановлено, що на користь позивача необхідно стягнути державну соціальну допомогу як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком починаючи з 04.04.2011 року по 18.06.2011 року.
Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є громадянином України та особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни» в розумінні ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а відтак, на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Нарахування позивачу доплати до його пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.
Всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.
З огляду на те, що Закон України «Про соціальний захист дітей війни» має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530, відповідач неправомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.
В своїй апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення першої інстанції, підвищити йому пенсію на 30% починаючи з 04.04.2011 року і продовжувати це робити в подальшому.
Однак, пунктом 7 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011р.» № 3491-V1 від 14.06.2011 (набрав чинності з 19.06.2011р.) встановлено, що у 2011 році норми і положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного Фонду України на 2011р.
На виконання п.7 зазначеного Закону Кабінет Міністрів України 06.07.2011р. прийняв постанову № 745 (опублікована та набула чинності 23.07.2011р). Цією постановою визначено розміри виплат, передбачені вищезазначеними законами, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, тому перерахунок по даних виплатах повинен проводитись по 22 липня 2011 року.
Крім того, колегія суддів зазначає, що адміністративний суд не може розглядати вимоги щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчиняти дії у майбутньому у зв'язку із вірогідним настанням певних наслідків, оскільки у суду на час розгляду справи відсутні підстави для прийняття рішення стосовно законності таких дій.
Отже, доводи апеляційної скарги та апелянтів спростовуються висновками суду першої інстанції, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства, через що рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 183-2, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Пленумом ВАСУ № 8 від 19.12.2011 року «Про судову практику вирішення адміністративними судами спорів, що виникають у зв'язку із застосуванням статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» колегія суддів -
Апеляційні скарги Управління Пенсійного Фонду України в Деснянському районі м. Києва та ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 18.11.2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: О.М. Ганечко
Судді: А.Ю. Коротких
О.Г. Хрімлі
Головуючий суддя Ганечко О.М.
Судді: Коротких А. Ю.
Хрімлі О.Г.