Справа: № 2318/6797/12 Головуючий у 1-й інстанції: Пархета А.В. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.
Іменем України
17 вересня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Романчук О.М. та Шелест С.Б.,
при секретарі - Грабовській Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЧ "Лоджістікс" на постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 06 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЧ "Лоджістікс" до Уманського районного сектору управління державної імміграційної служби України в Черкаській області, треті особи: Ладижинська сільська рада Уманського району Черкаської області, ОСОБА_2 про скасування реєстрації, -
У грудні 2012 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЧ Лоджістік» звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з адміністративним позовом до Уманського районного сектору управління державної імміграційної служби України в Черкаській області, треті особи: Ладижинська сільська рада Уманського району Черкаської області, ОСОБА_2 про скасування реєстрації, в якому просив визнати неправомірними дії відділення паспортно - реєстраційної та міграційної роботи РВ ГУ УМВС в Уманському районі Черкаської області, зобов'язати Уманський районний сектор управління державної імміграційної служби України в Черкаській області (правонаступник відділення паспортно - реєстраційної та міграційної роботи РВ ГУ УМВС в Уманському районі Черкаської області) скасувати реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1.
Постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 06 червня 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права.
У судове засідання сторони та їх представники не з'явилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЧ "Лоджістікс" - залишити без задоволення, а постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 06 червня 2013 року - без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що статтею 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» передбачено, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: заяви особи або її законного представника, судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою тощо. Натомість, матеріали справи містять рішення Апеляційного суду Черкаської області від 16 травня 2013 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ВЧ «Лоджістік» відмовлено у задоволення позову до ОСОБА_3 (мати ОСОБА_2) про дострокове розірвання договору та виселення без надання іншого жилого приміщення, у зв'язку з чим, відсутні правові підстави для скасування реєстрації місця проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено колегією суддів, у власності ТОВ «ВЧ «Лоджістік» є приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. У даному приміщенні налічується 2 квартири, що використовуються для тимчасового проживання працівників ТОВ «ВЧ «Лоджістік» (є правонаступником ВАТ «Ладижинське РТП».
01.04.2010 року між ВАТ «Ладижинське РТП» та ОСОБА_3 був укладений договір № 6 про надання послуг по проживанню в квартирі та використання прибудинкових територій.
30.05.2005 року у вищевказаній квартирі ОСОБА_3 зареєструвала свого сина - ОСОБА_2.
Вважаючи дані дії ОСОБА_3 та ОСОБА_2 протиправними позивач оскаржив їх до суду.
Обговорюючи правомірність позовних вимог, колегія суддів приходить до наступного.
Відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними договорами України, а також визначає порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження регулюються Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
Так, ст.. 6 вищевказаного Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.
Для реєстрації особа подає:
- письмову заяву. Діти віком від 15 до 18 років подають заяву особисто. У разі якщо особа з поважної причини не може самостійно звернутися до уповноваженого органу, реєстрація може бути здійснена за зверненням іншої особи на підставі доручення, посвідченого в установленому порядку;
- паспортний документ. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України. Іноземець та особа без громадянства додатково подають посвідку на постійне або тимчасове проживання;
- квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати;
- два примірники талона зняття з реєстрації.
Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших документів.
Заява особи про реєстрацію місця проживання є єдиною підставою для реєстрації місця проживання особи.
Зразки заяви та інших документів, необхідних для реєстрації місця проживання особи, затверджуються Кабінетом Міністрів України.
На реалізацію вищевказаної норми Закону 28.07.2004 року була прийнята Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження зразків документів, необхідних для реєстрації місця проживання в Україні» № 985.
Вищевказана Постанова, зокрема містила вимоги щодо отримання згоди власника житла на реєстрацію місця проживання заявника у разі відсутності документів, зазначених як підстава для реєстрації (ордер, свідоцтво про право власності, договір найму/оренди, інший документ).
Разом з тим, у примітці до затвердженої форми Заяви зазначено, що підпис власника житла не потрібен у разі вселення до батьків їх неповнолітніх дітей (відповідно до мотивувальної частини рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13.03.2013 року, ОСОБА_3 разом із дітьми вселилася у спірну квартиру 1989 або 1990 році, що спростовує доводи позивача з приводу того, що остання не проживала в даній квартирі, а тому прописати дитину не могла; даний факт підтверджується також записом у по господарській книзі по особовому рахунку № 1152/додаток 2).
Окрім того, статтею 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено підстави зняття з реєстрації місця проживання особи. Так, такими підставами є:
- заяви особи або її законного представника;
- судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою;
- свідоцтва про смерть;
- паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку;
- інших документів, які свідчать про припинення:
- підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства;
- підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній, установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту;
- підстав на право користування житловим приміщенням.
Матеріали справи, натомість містять рішення Апеляційного суду Черкаської області від 16 травня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЧ «Лоджістік» до ОСОБА_3 про дострокове розірвання договору та виселення без надання іншого житлового приміщення, відповідно до якого, у задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «ВЧ «Лоджістік» відмовлено.
З наведеного вбачається, що у відповідача відсутні правові підстави для скасування реєстрації ОСОБА_2, так як остання проведена у відповідності до норм законодавства, чинного на час реєстрації. Окрім того, у відповідача відсутні правові підстави, відповідно до ст.. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» для зняття ОСОБА_2 з реєстрації місця проживання.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЧ "Лоджістікс" - залишити без задоволення, а постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 06 червня 2013 року - без змін.
Керуючись ст. ст. 41, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЧ "Лоджістікс" - залишити без задоволення.
Постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 06 червня 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.Є.Пилипенко
Судді О.М. Романчук
С.Б. Шелест
Головуючий суддя Пилипенко О.Є.
Судді: Романчук О.М
Шелест С.Б.