Україна
Донецький окружний адміністративний суд
20 вересня 2013 р. Справа №805/12651/13-а
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 13 год. 20 хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Зінченка О.В.,
при секретарі судового засідання Ковиліній А.А.,
з участю:
прокурора - Хейфеця Р.В.,
представника позивача - не з'явився,
відповідача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора Старобешівського району Донецької області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Старобешівському районі Донецької області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 4 122,69 грн.,-
30 серпня 2013 року прокурор Старобешівського району Донецької області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Старобешівському районі Донецької області (далі - позивач, УПФУ в Старобешівському районі) звернувся до суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФО-П ОСОБА_1) про стягнення заборгованості у сумі 4 122,69 грн., у тому числі по сплаті єдиного внеску у розмірі 3 183,55 грн., фінансових санкцій у сумі 260,01 грн., пені у сумі 679,13 грн.
В обґрунтування вимог прокурор посилається на те, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Старобешівському районі Донецької області як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Заборгованість ФО-П ОСОБА_1 перед УПФУ в Старобешівському районі становить 4 122,69 грн., яка складається із суми несплаченої недоїмки за 2012 рік та перший квартал 2013 року, а також суми заборгованості із нарахування штрафних санкцій та пені за несплату єдиного внеску. Нараховану суму єдиного внеску в установлені законом строки відповідачем сплачено не було. Просив суд стягнути з відповідача зазначену суму боргу на користь управління Пенсійного фонду України в Старобешівському районі Донецької області.
У судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином (арк. справи 27).
Відповідач у судовому засіданні визнала позовні вимоги у повному обсязі, не заперечувала проти їх задоволення.
Згідно з частиною 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судове рішення, в тому числі, у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 112 цього Кодексу.
Відповідно до частини 3 статті 112 КАС України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Суд приймає визнання відповідачем адміністративного позову, оскільки визнання адміністративного позову не суперечить закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Прокурор Старобешівського району Донецької області у відповідності до статті 121 Конституції України та статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» звернувся до суду в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Старобешівському районі Донецької області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 4 122,69 грн.
У відповідності до пункту 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.
Згідно підпункту 5 пункту 4 Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджене указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управлінь у районах, містах, районах у містах, а також управлінь у містах та районах щодо забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами актів законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення надходжень від сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, ведення обліку цих надходжень, інших коштів відповідно до законодавства, забезпечення ведення реєстру застрахованих осіб; здійснення контролю за додержанням законодавства, про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів за достовірністю поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, призначенням (перерахунком) і виплатою пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та іншими виплатами, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, інших джерел, визначених законодавством; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів; застосовування фінансових санкцій, передбачених законом та інше.
Отже, позивач - управління Пенсійного фонду України в Старобешівському районі Донецької області, є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього пунктом 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011.
Відповідач - ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, що зареєстрована Старобешівською районною державною адміністрацією Донецької області 01 червня 1992 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2 (арк. справи 7). Відповідач є страхувальником та платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що зареєстрований як платник єдиного внеску в управлінні Пенсійного фонду України в Старобешівському районі Донецької області за реєстраційним номером 05-51-11-0428.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 10 зазначеної норми Закону визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності
Тобто, відповідач, в розумінні зазначених норм Закону, є страхувальником та на нього покладений обов'язок нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.
Згідно пункту 1 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на платника єдиного внеску покладений обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу (пункт 3 частини 1 статті 7 вказаного Закону).
Відповідно до частини 11 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок для платників, до яких відноситься відповідач, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
Відповідно до частини 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до територіального органу Пенсійного фонду (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік.
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 статті 9 вказаного Закону).
У пункті 3.2 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 08 жовтня 2010 року № 22-2, фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік.
Так, відповідно до звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, наданого 05 лютого 2013 року, відповідач самостійно нарахував суму єдиного внеску за 2012 рік у сумі 4 572,42 грн. (арк. справи 10-11), але в добровільному порядку не сплатив його у повному обсязі, в результаті чого утворилась заборгованість зі сплати недоїмки з єдиного внеску у розмірі 3 183,55 грн.
Згідно з частинами 1, 3, 11 та 14 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Територіальний орган Пенсійного фонду за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до платника єдиного внеску застосовує штрафні санкції у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум (пункт 2 частини 11).
Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.
Так, 05 грудня 2012 року рішенням № 479, прийнятим начальником управління Пенсійного фонду України в Старобешівському районі Донецької області, до відповідача за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску застосовано штрафні санкції у розмірі 190,00 грн. та нараховано пеню у розмірі 443,90 грн. (арк. справи 12). Вказане рішення отримано відповідачем 11 грудня 2012 року (арк. справи 13).
Крім того, рішенням № 167 від 15 квітня 2013 року, прийнятим начальником управління Пенсійного фонду України в Старобешівському районі Донецької області, до відповідача за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску застосовано штрафні санкції у розмірі 70,01 грн. та нараховано пеню у розмірі 235,23 грн. (арк. справи 14). Вказане рішення отримано відповідачем 19 квітня 2012 року (арк. справи 15).
Проте, в добровільному порядку відповідач вказані суми не сплатив, в результаті чого утворилась заборгованість зі сплати штрафних санкцій у розмірі 260,01 грн. та пені - 679,13 грн.
Частиною 15 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що рішення територіального органу Пенсійного фонду про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом. Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.
Відповідно до частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
Судом встановлено, що позивачем виставлена вимога про сплату боргу від 10 травня 2013 року № Ф-99 (арк. справи 16), яка направлялася відповідачу, проте була повернута на адресу позивача з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання», про що свідчить копія конверту з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (арк. справи 17).
Проте, на час розгляду справи заборгованість по сплаті з єдиного внеску у сумі 4 122,69 грн., з якої основного боргу з єдиного внеску - 3 183,55 грн., фінансових санкцій - 260,01 грн., пені - 679,13 грн., залишається несплаченою, що підтверджується карткою особового рахунку відповідача (арк. справи 18-21).
Абзацом 7 частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» територіальним органам Пенсійного фонду України у випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, надане право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.
Оскільки, позивач у встановленому Законом порядку, обґрунтовано та в межах повноважень, наданих йому чинним законодавством, звернувся до адміністративного суду з позовною заявою про стягнення недоїмки, тому суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню.
Приймаючи до уваги, що сума єдиного внеску у добровільному порядку відповідачем не сплачена, суд приходить до висновку, що позовні вимоги прокурора Старобешівського району Донецької області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Старобешівському районі Донецької області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 4 122,69 грн., у тому числі по сплаті єдиного внеску у розмірі 3 183,55 грн., фінансових санкцій у сумі 260,01 грн., пені у сумі 679,13 грн., підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, судовий збір з відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, не стягується.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 181, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги прокурора Старобешівського району Донецької області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Старобешівському районі Донецької області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 4 122,69 грн., - задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: 87250, АДРЕСА_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Старобешівському районі Донецької області (р/р 256003012056 в ДОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 335106, ЄДРПОУ 20399694) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 4 122 (чотири тисячі сто двадцять дві) грн. 69 коп.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 20 вересня 2013 року.
Повний текст постанови складений 25 вересня 2013 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Зінченко О.В.