79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
19.03.09 Справа№ 30/258
за позовом: ЗАТ “ Укргосптовари», м. Луцьк
до відповідача-1: ТзОВ «Софі», м. Львів
до відповідача-2: АТ ТК «В.А.Т.-Прилуки», м. Львів
до відповідача-3: ТзОВ «Вест-Тобакко-Груп», м.Львів
про стягнення 1698 грн.
Суддя Н.Мороз
Представники:
від позивача - Крутилко О.О.
від відповідача -1- н/з
від відповідача-2- н/з
від відповідача-3- н/з
Суть спору:
Позовну заяву подано закритим акціонерним товариством “Укргосптовари», м. Луцьк, до відповідача -1 -товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Софі», м Львів, до відповідача - 2 -акціонерного товариства “Тютюнова компанія “В.А.Т. -Прилуки», м. Львів, до відповідача -3 -товариства з обмеженою відповідальністю “Вест -Тобакко -Груп», м. Львів, про стягнення 1698 грн. збитків.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 19.11.2008 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд на 09.12.2008 р. Розгляд справи неодноразово відкладався з мотивів, викладених в ухвалах суду від 09.12.2008 р., 15.01.2009 р., 03.02.2009 р., 26.02.2009 р.
У відповідності до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами. Представникам роз'яснено їх права згідно зі ст. 22 ГПК України.
В судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що вантажним автомобілем, належним ТзОВ “Торговий дім “Софі», який здійснював перевезення товару за замовленням відповідача -2 для відповідача -3 на території позивача було знищено 540 цеглин на загальну суму 1620 грн., що додатково потягнуло збитків на суму 78 грн. -вартість оплати праці за день робітника, старшого комірника та двірника. Просить позов задовольнити.
Представник відповідача -1 позов заперечив з мотивів, зазначених у відзиві. Ствердив про відсутність факту заподіяння шкоди позивачу. Посилається на п. 2 Порядку обліку дорожньо-транспортних пригод, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №538 від 30.06.2005 р., яким вимагається повідомлення відповідних органів про дорожньо-транспортну пригоду та її наслідки, чого зроблено не було. Просить у позові відмовити.
Відповідач -2 позов заперечив з мотивів, зазначених у листі. Стверджує, що ним не порушувались жодні права позивача.
Представник відповідача -3 вимог ухвал суду не виконав, відзив по справі не надав, участь уповноваженого представника у судових засіданнях не забезпечив.
Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника сторін, створивши у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у тому числі, витребувавши у відповідності до ч. 1 ст. 38 ГПК України з ініціативи суду необхідні докази у організацій незалежно від їх участі у справі, суд встановив наступне.
Як вбачається з листа Головного управління статистики у Львівській області №20-09/2877 від 05.12.2008 р., акціонерне товариство Тютюнова компанія “В.А.Т. -Прилуки» (ідентифікаційний код 14333202) в ЄДРПОУ по Львівській області не значиться. Однак, у відповідності до довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, закрите акціонерне товариство спільне підприємство з іноземними інвестиціями тютюнова компанія “ВАТ-Прилуки» Українсько -англійське, зареєстровано в м. Прилуки Чернігівської області.
У відповідності до договору оренди нерухомого майна №1-ОР від 01.12.2007 р., додаткової угоди від 22.07.2008 р. до договору оренди нерухомого майна від 1 грудня 2007 року №1-ОЗ, укладених між Волинським акціонерним товариством закритого типу “Укргосптовари» та ТзОВ “Вест-Тобакко-Груп», відповідач -3 орендує у позивача приміщення, у тому числі склад за адресою: м. Луцьк, вул. Тухачевського, 29.
Позивач посилається на ту обставину, що за вказаною адресою була розміщена належна позивачу цегла виробництва ЗАТ “Слобожанська будівельна кераміка», що позивач підтверджує накладною №030719 від 13.06.2008 р., залізничною накладною №44366482 від 13.06.2008 р. із відміткою про видачу вантажу 18.06.2008 р., прибутковою накладною №ПН-0000423 від 19.06.2008 р. та товарним звітом по складу Ц за червень 2008 р., в якому не міститься відмітки про вибуття зі складу зазначеної цегли. Відповідачі дану обставину не заперечували.
Товарно-транспортною накладною №690003372 від 06.10.2008 р. підтверджується, що автомобіль ВС0334ВН з причепом ВС9879ХХ (водій Сидор С.), належний ТзОВ “Торговий дім “Софі» перевозив вантаж сигарет від акціонерного товариства Тютюнова компанія “В.А.Т. -Прилуки» до ТзОВ “Вест-Тобакко-Груп» в пункт розвантаження м. Луцьк, вул. Тухачевського, 29. З відміток на товарно-транспортній накладній вбачається, що 07.10.2008 р. зазначений вантаж був прийнятий у вказаному місці призначення з 16:00 по 17:15. Зазначена обставина сторонами не заперечувалась.
Позивач ствердив, що 07.10.2008 р. приблизно о 17:15 зазначений автомобіль збив два піддони з цеглою, внаслідок чого знищив 540 цеглин вартістю 1620 грн., у зв'язку із чим позивач поніс додаткові витрати у вигляді денної оплати праці по 26 грн. робітника, старшого комірника, двірника. Усього посилається на заподіяння йому збитків на суму 1698 грн. Ці обставини позивач підтверджує, зокрема, актом виявлення знищеного майна Волинського акціонерного товариства закритого типу “Укргосптовари» від 08.10.2008 р., доповідною запискою від 07.10.2008 р.
У відповідності до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України №538 від 30.06.2005 р. “Про затвердження порядку обліку дорожньо-транспортних пригод», стверджувана позивачем обставина визнається дорожньо-транспортною пригодою. Згідно п. п. 6, 10 вказаної постанови, загальнодержавний облік дорожньо-транспортних пригод ведеться Державтоінспекцією МВС, зокрема, шляхом повідомлення про пригоду та її наслідки, в тому числі про загиблих і травмованих, що надходять в усній чи письмовій формі, реєструються в чергових частинах органів внутрішніх справ або підрозділів Державтоінспекції в установленому МВС порядку; первинний облік здійснюється підрозділом Державтоінспекції після надходження інформації про пригоду шляхом заповнення картки обліку дорожньо-транспортних пригод в електронному вигляді на підставі зібраних і перевірених матеріалів в установленому МВС порядку. Підприємства беруть на облік усі дорожньо-транспортні пригоди, що сталися за участю транспортних засобів, власниками яких вони є, при цьому, облік дорожньо-транспортних пригод на підприємствах ведеться працівниками служби безпеки руху або посадовими особами, на яких покладено ці обов'язки наказом керівника підприємства. Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, пояснення водія, який заперчує факт дорожньо-транспортної пригоди та ствердив про здійснення ним успішного маневрування за допомогою іншої особи, листа ВДАІ УМВС України у Волинській області №5967 від 20.02.2009 р., яким стверджується, що 07.10.2008 р. в м. Луцьку за адресою по вул. Тухачевського, 29 дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля ДАФ ВС0334ВН з причепом ВС9879ХХ під керуванням водія Сидора С. не зареєстровано. З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку про недоведеність факту пошкодження належної позивачу цегли зазначеним автомобілем.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, ст. 1187 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. При цьому, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Однак, позивачем не доведено факт заподіяння шкоди внаслідок дій відповідачів, не доведено факту протиправності таких дій.
В силу ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку в позові відмовити.
Судові витрати залишити за позивачем, згідно ст.49 ГПК України.
Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст.ст.1166,1187 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 75, 82, 84 ГПК України, суд,-
В позові відмовити повністю.
Суддя Мороз Н.В.