Справа №09/4406а
"25" березня 2009 р., 14 год. 00 хв. м. Черкаси
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М.,
при секретарі -Мирошниченко Б.В.,
за участю представників сторін: позивача - Чепурний О.П. за довіреністю, Жукова О.В. за довіреністю, відповідача - Панченко В.О. директор, Бухарєв С.В. за довіреністю, представника третьої особи -Полюхович А.І. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Контрольно-ревізійного управління у Черкаській області до дочірнього підприємства "Центрукргеологія" НАК "Надра України", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ВАТ Національна акціонерна компанія “Надра України», про стягнення 1203542,00 грн., -
Подано адміністративний позов, у якому позивач, посилаючись на п.8 ст.10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», просить стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України кошти в сумі 1203542,00 грн., отримані з порушенням чинного законодавства від пошуку (розвідки) корисних копалин та видобування корисних копалин із родовищ, що мають загальнодержавне значення без наявності спеціальних дозволів та без продовження їх термінів.
Позовні вимоги мотивовані наступним:
- ревізією дотримання підприємством законодавства при здійсненні ліцензійної діяльності, виявлено проведення геологорозвідувальних робіт без наявності спеціальних дозволів або без продовження їх термінів, на загальну суму 1 203 542,00 грн., чим порушено п.п.1, 5 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»від 01.06.2000р. №1775-ІІІ, п.п.6, 13, 14, 13 Порядків надання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами у 2005, 2006, 2007 роках, затверджених Постановами Кабінету Міністрів України від 30.08.2005р. №827, від 20.02.2006р. №168, від 14.03.2007р. №480, частин 1, 2 та частини 3 пункту 14 Порядку, тому зазначені кошти є доходами, одержаними з порушенням чинного законодавства;
- відповідно до п.8 ст.10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»органам державної контрольно-ревізійної служби надано право у судовому порядку стягувати у доход держави кошти, одержані підконтрольними установами без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства.
У заяві від 16 грудня 2008 року позивач частково змінив підстави позовних вимог, додатково посилається на порушення відповідачем ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 15, ч. 3 ст. 16 Кодексу України Про надра від 27.07.1994 № 132/94, пунктів 6 Порядків надання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами у 2005, 2006, 2007 роках, затверджених, відповідно, постановами Кабінету Міністрів України від 30.08.2005 року №827, від 20.02.2006 року №168 та від 14.03.2007 року №480, частини 1 пунктів 13 Порядків надання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами у 2005, 2006, 2007 роках, затверджених, відповідно, постановами Кабінету Міністрів України від 30.08.2005 року №827, від 20.02.2006 року №168 та від 14.03.2007 року №480 (далі - Порядок), частин 1 та 2 п. 14 (ч. 1, 2 п. 15) Порядку, частини 3 пункту 14 (ч. З п. 15) Порядку, ст. 104 КАС України, п.8 ст.10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», ч. 1 ст. 238, ст. 239 Господарського кодексу України .
Заявою від 25 березня 2009 року про уточнення позовних вимоги позивач просить суд стягнути з відповідача кошти отримані та використані з порушенням чинного законодавства при здійсненні господарської діяльності, а саме: проведення геологорозвідувальних робіт без наявності спеціальних дозволів та без продовження термінів їх дії в сумі 1 203 542,00 грн. на користь Державного бюджету України.
Відповідач у письмових запереченнях позовні вимоги не визнав повністю, посилаючись на протиправність перевірки, безпідставність і незаконність вимог позивача з наступних мотивів:
- позивач не є належним органом, який здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері ліцензування з питань гірничих відносин, таким органом є Міністерство екології та природних ресурсів, отже перевірка цих питань здійснена поза визначеними законом повноважень;
- позивач неправильно застосував норми права, які регулюють відносини у сфері гірничих відносин, відповідач завжди мав ліцензії, передбачені п.1 ст.9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», і взагалі не займається видобуванням, тобто промисловою експлуатацією родовищ;
- контроль за дотриманням користувачем надр умов спецдозволу покладено на органи державного гірничого та санітарно-епідеміологічного нагляду, державного геологічного і екологічного контролю, органи місцевого самоврядування та податкові органи і лише Мінприроди за поданням цих органів може призупинити чи анулювати виданий ним спецдозвіл та в судовому порядку вимагати відшкодування спричинених збитків (ст.ст.56, 57, 61-63, 65,67 Кодексу України Про надра), отже перевірка і застосування санкцій, пов'язаних з наявністю, продовженням чи використанням спецдозволів на користування надрами, не відноситься до компетенції позивача;
- роботи, які позивач вважає такими, що виконувались без спецдозволів, не потребують наявності спеціального дозволу на користування надрами, про що було надано роз'яснення Державної геологічної служби Міністерства природи України від 26.09.2008 року №30/04-195;
- порушення бюджетного законодавства, види відповідальності за ці порушення, встановлені ст. ст. 116 -124 Бюджетного кодексу України, однак про такі порушення ні в акті перевірки, ні в позові не значиться;
- позивач вправі звертатися до суду у випадках встановлених законом, стосовно встановлення порушень, за які він вважає підлягають стягненню кошти, як безпідставно отримані відповідачем, позивач не є повноважним органом застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення Кодексу України Про надра, окрім цього, строк для застосування адміністративно-господарської санкції, встановлений ст.250 ГК України, закінчився;
- жоден із спеціальних нормативних актів у сфері користування надрами, на порушення яких вказує позивач, не передбачають публічно-правових конфіскаційних санкцій у вигляді стягнення до бюджету коштів, використаних на виконання державного замовлення, геологорозвідувальних робіт у 2007 році.
Ухвалою суду від 30 вересня 2008 року, відповідно до ст.53 КАС України третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучено Національну акціонерну компанію (НАК) «Надра України».
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 16.12.2008 року провадження у справі було зупинено до 01 лютого 2009 року. Враховуючи обставини справи, вимоги ст.16 ГПК України і Прикінцевих та перехідних положень КАС України, відповідача та третю особу зобов'язано надати письмове підтвердження про те, що відносини та матеріали, які досліджуються у даній справі, не містять державної таємниці.
Довідкою від 30.01.2009 року №01-217/2-12/2/1 НАК «Надра України»підтвердив, що відомостей, які мають гриф обмеження «таємно» та ДСК документів у документах згідно додатку не виявлено, тому господарським судом Черкаської області розгляд справи продовжений.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 02 лютого 2009 року провадження у справі було поновлено.
Згідно ст. 150 КАС України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 17 по 25 березня 2009 року.
У судовому засіданні:
- представники позивача підтримали позовні вимоги з врахуванням заяв про уточнення та доповнення позовних вимог, просили позов задовольнити повністю;
- представники відповідача позов не визнали, з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов, просили у позові відмовити;
- представник третьої особи підтримала доводи відповідача та його представників, просила у позові відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
На виконання плану контрольно-ревізійної роботи на І квартал 2008 року відділом контролю в агропромисловому комплексі, сфері використання надр та екології контрольно-ревізійного управління у Черкаській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Дочірнього підприємства HAK «Надра України»«Центрукргеологія»за період з 01.04.2007 по 31.12.2007, за результатами якої складено акт документальної ревізії від 14.05.2008 № 07-29/008 (далі вживається - акт ревізії).
Відповідач є юридичною особою, його Статут, зареєстрований Черкаською районною державною адміністрацією 10.02.2005 року, затверджений наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища 27.07.2007 року, погоджений з правлінням НАК «Надра України», засновником підприємства є НАК «Надра України».
Стосовно порушень, у зв'язку з якими позивач просить стягнути кошти в сумі 1 203 542,00 грн. на користь Державного бюджету України, у акті ревізії зазначено, що ревізією дотримання підприємством законодавства при здійсненні ліцензійної діяльності, встановлено порушення Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»та Порядків надання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами у 2005, 2006, 2007 роках в частині проведення геологорозвідувальних робіт без наявності спеціальних дозволів або без продовження їх термінів.
Підприємству на 2007 рік головою правління НАК «Надра України»затверджений пооб'єктний план геологорозвідувальних робіт по 42 об'єктах. В пооб'єктному плані на 2007 рік передбачено виконання робіт по 9-ти об'єктах, які потребують наявності спеціальних дозволів на користування надрами та на інші 35 об'єктів наявності відповідних ліцензій на предмет пошуку (розвідки) корисних копалин і на виконання топографо-геодезичних картографічних робіт. До ревізії пред'явлено 2 ліцензії та виконання геологорозвідувальних робіт та 6 спеціальних дозволів.
В акті ревізії зазначено, що підприємством у 2007 році за рахунок бюджетних коштів виконувалися геологорозвідувальні роботи без продовження термінів дії спеціальних дозволів на користування надрами, в тому числі:
- геологічне вивчення, дослідно-промислова розробка руди золота в південній частині Клинцівського рудного поля, Кіровоградської області (Губівська ділянка), термін дії спеціального дозволу на користування надрами, виданого Міністерством охорони навколишнього природного середовища України 29.05.2003 за № 2277, закінчився 19.05.2007 (виконано робіт на суму 373,542 тис. грн.);
- геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка вторинних каолінів Балашівського родовища східна лінза №2 в Кіровоградській області, термін дії ліцензії (спеціального дозволу) на користування надрами, виданої Міністерством екології та природних ресурсів України 14.05.2002 за № 1963, закінчився 14.05.2003 (виконано робіт на суму 40,00 тис. грн.);
- геологічне вивчення, у тому числі промислова розробка мінеральних природних столових вод ділянки Тальнівського родовища, свердловина №1243, Тальнівський район, Черкаська область, термін дії ліцензії (спеціального дозволу) на користування надрами, виданої Міністерством екології та природних ресурсів України 18.04.2003 за № 2244, закінчився 18.04.2006 (виконано робіт на суму 50,00 тис. грн..);
- геологічне вивчення, видобування бентонітових глин Черкаського родовища (Ріпківська ділянка), термін дії спеціального дозволу на користування надрами, виданого Міністерством охорони навколишнього природного середовища України 17.12.2002 за № 2168, закінчився 17.12.2006 (виконано робіт на суму 190,00 тис. грн.).
Без наявності спеціальних дозволів на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку, відповідачем у 2007 році за рахунок коштів державного бюджету проводились наступні геологорозвідувальні роботи:
- розвідка Південної дільниці відкритих робіт Миронівського буровугільного родовища, розташованого в Олександрійському та Світловодському районах Кіровоградської області (виконано робіт на суму 210,00 тис. грн.);
- розвідка Сергієвського золоторудного родовища Солонянського району Дніпропетровської області (виконано робіт на суму 170,00 тис. грн.);
- розвідка Юріївського золоторудного родовища Компаніївського району Кіровоградської області (виконано робіт на суму 170,00 тис. грн..).
Всього без наявності спеціальних дозволів та без продовження їх термінів підприємством проведено геологорозвідувальних робіт на суму 1 203 542,00 грн.
Зазначене, на думку позивача, призвело до порушення:
- пунктів 1 та 5 статті 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»від 01 червня 2000 року №1775-111, в яких зазначено, пошук (розвідка) корисних копалин та видобування корисних копалин із родовищ, що мають загальнодержавне значення підлягають ліцензуванню;
- пунктів 6 Порядків надання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами у 2005, 2006, 2007 роках, затверджених, відповідно, постановами Кабінету Міністрів України від 30.08.2005 року №827, від 20.02.2006 року №168 та від 14.03.2007 року №480, в яких зазначено, що на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку родовищ корисних копалин загальнодержавного значення необхідні спеціальні дозволи;
- пунктів 13, 14, 13 Порядків надання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами у 2005, 2006, 2007 роках, затверджених, відповідно, постановами Кабінету Міністрів України від 30.08.2005 року №827, від 20.02.2006 року №168 та від 14.03.2007 року №480, в яких зазначено, що надрокористувач, який отримав спеціальний дозвіл на користування надрами, повинен розпочати свою діяльність протягом двох років, починаючи від дати надання дозволу;
- частин 1 та 2 Порядку, в якому зазначено, що у разі виникнення потреби у закінченні геологічного вивчення і проведення оцінки запасів родовища, строк дії дозволу на геологічне вивчення продовжується на строк, необхідний для закінчення робіт;
- частини 3 пункту 14 Порядку, в якому зазначено, що для продовження дозволу на геологічне вивчення надр, надрокористувачем повинна подаватися до Мінприроди України заява за три місяці до закінчення строку його дії і якщо надрокористувач не подав заяви у визначений строк, він втрачає право на продовження строку дії дозволу.
Результати ревізії дотримання законодавства при здійсненні ліцензійної діяльності відображені у розділі 1 акту ревізії (арк. 3-7), результати ревізії цільового і законного використання бюджетних коштів, повноти виконання державного замовлення відображені в розділі 7.7 акту ревізії (арк.28-44).
За висновком позивача, підконтрольною установою отримано кошти від діяльності, здійсненої з порушенням чинного законодавства, яким передбачено обов'язкову наявність ліцензії (спеціального дозволу) та продовження їх термінів на пошук (розвідку) корисних копалин та видобування корисних копалин із родовищ, що мають загальнодержавне значення.
На вимогу ревізора в ході ревізії службові особи відповідача надали письмові пояснення, у яких зазначили, що заяви на продовження спеціальних дозволів (ліцензій) були своєчасно подані, але в квітні 2007 року заяви та матеріали на продовження строку дії спеціальних дозволів, повернуті з посиланням на невідповідність нормативно-правовим актам; після уточнення та погодження з обласною державною адміністрацією та відповідними радами, матеріали направлені повторно, при цьому після закінчення строку дії спеціального дозволу, виконувались роботи (камеральні та інші по обробці отриманих матеріалів), які дозволяється виконувати без продовження строку дії спеціального дозволу (ліцензії).
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги не підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.
Статус Державної контрольно-ревізійної служби в України та правові основи діяльності визначені спеціальним Законом України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»від 26.01.1993 року №2939 (ЗУ №2939).
Відповідно до ст.2 ЗУ№2939 головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Відповідач підпадає під ознаки підконтрольних установ державної контрольної-ревізійної служби в розумінні ст.2 ЗУ №2939, що ним не заперечується. Отже ревізія проведена правомірно.
Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.
Порядок проведення державною контрольно-ревізійною службою державного фінансового аудиту та інспектування встановлюється Кабінетом Міністрів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550, затверджений Порядок проведення інспектування державною контрольно -ревізійною службою (далі -Постанова КМУ № 550).
Видом контролю відповідача позивач визначив планову документальну ревізію фінансово-господарської діяльності. За результатами ревізії головним контролер-ревізором позивача, складений Акт ревізії, який відповідає вимогам, що пред'являються до Акту ревізії, встановлені Постановою КМУ№550 та іншими підзаконними нормативними актами ГоловКРУ.
Згідно п. 8 ст.10 ЗУ №2939, на який посилається позивач, як на підставу звернення до суду, серед інших прав, державній контрольно-ревізійній службі (далі вживається скорочено - ДКРС) надано право у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, одержані підконтрольними установами за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства.
Відповідач вважає, що позивач при здійсненні ревізії перевищив свої повноваження, оскільки згідно Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»право здійснювати контроль за наявністю ліцензій, дотримання умов ліцензій надано виключно відповідним органам ліцензування, у даному випадку це Міністерство екології та природних ресурсів України та Державна податкова служба.
Стосовно доводів відповідача про відсутність у позивача повноважень здійснювати перевірку дотримання умов ліцензій, суд виходить з того, що ці питання перевіряються в межах перевірки виконання кошторису, правомірності надання підприємствам усіх форм власності бюджетних коштів та правильності розрахунку для визначення їх розміру. Рішення про застосування санкцій за порушення умов ліцензій приймає орган ліцензування. Якщо недотримання умов ліцензій спричинило порушення, які віднесено до компетенції органів ДКРС, вони відображаються в актах ревізії (перевірок) та звітності за ф.№1-кр. Такі роз'яснення були надані Методологічною радою ГоловКРУ (протокол від 18.08.2003 року №16) та доведені до всіх працівників обласних, міських та районних апаратів КРУ. Отже, доводи відповідача є частково обґрунтованими.
Позивач рішення про застосування відповідальності до відповідача та його службових осіб за результатами ревізії не приймав. Вважає, що відповідно до закону йому надано право безпосереднього звернення до суду з позовом про стягнення у дохід держави коштів, одержаних підконтрольними установами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства. При цьому позивач вважає, що ці кошти відповідачем отримані внаслідок проведення геологорозвідувальних робіт без наявності спеціальних дозволів та без продовження термінів їх дії.
Відповідач є суб'єктом господарювання і як учасник господарських відносин може нести господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, яка відповідно до ст.216 Господарського кодексу України (далі -ГК України) здійснюється шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене правопорушення у сфері господарювання (ст.218 ГК України).
Згідно ст.238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
З огляду на вищевказані норми законодавства, суд вважає, що відповідальність у вигляді стягнення в доход бюджету коштів, отриманих без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства, допускається за умови, коли така відповідальність передбачена законом за відповідні правопорушення.
Дотримання відповідачем законодавства при здійсненні ліцензійної діяльності, які перевірялись позивачем, відноситься до гірничих відносин, які регулюються законодавством про надра, а саме: Конституцією України, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», Кодексом України Про надра та іншими актами законодавства України, що видаються відповідно до них.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»на пошук (розвідку) корисних копалин суб'єкт господарювання повинен мати ліцензію (п.1 ч.1 ст.9). Відповідач відноситься до спеціалізованого підприємства. Згідно ст.16 Кодексу України Про надра спеціалізованим підприємствам на користування надрами видаються спеціальні дозволи (ліцензії).
Загальні положення щодо Державного контролю і нагляду за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною встановлені Кодексом України Про надра.
Відповідно до ст.61 Кодексу України Про надра державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр та його органами на місцях. Державний нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною, а також використанням і переробкою мінеральної сировини (державний гірничий нагляд) здійснюється Державним комітетом України по нагляду за охороною праці та його органами на місцях. Державний контроль за використанням і охороною надр у межах своєї компетенції здійснюють місцеві Ради народних депутатів, органи виконавчої влади на місцях, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та його органи на місцях.
Згідно ст.62 Кодексу України Про надра перевірка своєчасності правильності державної реєстрації робіт по геологічному вивченню надр, наявність спеціальних дозволів (ліцензій) на використання надр та виконання передбачених ними умов відноситься до повноважень органів державного геологічного контролю.
Позивач не звертався до повноважних органів державного контролю та нагляду за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною, тому на зміг спростувати доводи відповідача про те, що по закінченню строку дії спеціального дозволу ним виконувались лише окремі види робіт, які не потребували спеціального дозволу.
Відповідальність за порушення законодавства про надра встановлена ст.65 Кодексу України Про надра, якою передбачено, що Порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.
Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні у:
- самовільному користуванні надрами;
- порушенні норм, правил і вимог щодо проведення робіт по геологічному вивченню надр;
- вибірковому виробленні багатих ділянок родовищ, що призводить до наднормативних втрат запасів корисних копалин;
- наднормативних втратах і погіршенні якості корисних копалин при їх видобуванні;
- пошкодженнях родовищ корисних копалин, які виключають повністю або суттєво обмежують можливість їх подальшої експлуатації;
- порушенні встановленого порядку забудови площ залягання корисних копалин;
- невиконанні правил охорони надр та вимог щодо безпеки людей, майна і навколишнього природного середовища від шкідливого впливу робіт, пов'язаних з користуванням надрами;
- знищенні або пошкодженні геологічних об'єктів, що становлять особливу наукову і культурну цінність, спостережних режимних свердловин, а також маркшейдерських і геодезичних знаків;
- незаконному знищенні маркшейдерської або геологічної документації, а також дублікатів проб корисних копалин, необхідних при подальшому геологічному вивченні надр і розробці родовищ;
- невиконанні вимог щодо приведення гірничих виробок і свердловин, які ліквідовано або законсервовано, в стан, який гарантує безпеку людей, а також вимог щодо збереження родовищ, гірничих виробок і свердловин на час консервації.
Законодавчими актами України може бути встановлено відповідальність й за інші порушення законодавства про надра.
Згідно ст.67 Кодексу України про надра підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Відповідальність за порушення законодавства про ліцензування встановлена ст. 22 ЗУ «Про ліцензування», відповідно до якої посадові особи органів ліцензування та спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування у разі недодержання законодавства у сфері ліцензування несуть відповідальність згідно із законом. До суб'єктів господарювання за провадження господарської діяльності без ліцензії застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, встановлених законом. Зазначені штрафи спрямовуються до Державного бюджету України. Рішення про стягнення штрафів, приймаються органом, на який згідно з чинним законодавством покладено функції контролю за наявністю ліцензій.
Таким чином, спеціальним законодавством у сфері ліцензування та гірничих відносин не передбачена відповідальність у вигляді стягнення до державного бюджету коштів, отриманих внаслідок проведення геологорозвідувальних робіт без наявності спеціальних дозволів та без продовження термінів їх дії.
Відповідач мав державне замовлення на виконання геологорозвідувальних робіт, про що свідчить пооб'єктний план, виконання якого фінансувалось з державного бюджету.
Відповідальність за нецільове використання коштів бюджету встановлена Бюджетним кодексом України, зокрема ст. 119 встановлено, що нецільове використання бюджетних коштів, тобто витрачання їх на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет, виділеним бюджетним асигнуванням чи кошторису, має наслідком зменшення асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на суму коштів, що витрачені не за цільовим призначенням, і притягнення відповідних посадових осіб до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності у порядку, визначеному законами України.
У акті ревізії не вказується про наявність у відповідача бюджетного правопорушення. Не встановлено воно також судом.
Серед видів адміністративно-господарських санкцій, встановлених ст.239 ГК України, які можуть застосовувати органи державної влади відповідно до своїх повноважень та в порядку встановленому законом, на яку додатково посилається позивач, як на підставу позовних вимог, є безоплатне вилучення доходу (прибутку). Загальні положення стосовно застосування такого виду відповідальності встановлені ст.240 ГК України, згідно якої прибуток (доход), одержаний суб'єктом господарювання внаслідок порушення встановлених законодавством правил здійснення господарської діяльності, а також суми прихованого (заниженого) прибутку (доходу) чи суми податку, несплаченого за прихований об'єкт оподаткування, підлягають вилученню в доход відповідного бюджету в порядку, встановленому законом. Крім того, з суб'єкта господарювання стягується у випадках і порядку, передбачених законом, штраф, але не більш як у двократному розмірі вилученої суми, а у разі повторного порушення протягом року після застосування цієї санкції - у трикратному розмірі вилученої суми. Перелік порушень, за які до суб'єкта господарювання застосовуються санкції, передбачені цією статтею, а також порядок їх застосування визначаються законами.
Законодавством про ліцензування та у сфері гірничих відносин, на порушення яких посилається позивач, не передбачено застосування такої санкції, як стягнення до Державного бюджету коштів, отриманих внаслідок проведення геологорозвідувальних робіт без наявності спеціальних дозволів та без продовження термінів їх дії.
З огляду на викладене, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача до Державного бюджету коштів в сумі 1 203 542,00 грн., тому адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 94, 160-163 КАС України, суд, -
Відмовити повністю у адміністративному позові Контрольно-ревізійного управління у Черкаській області до дочірнього підприємства "Центрукргеологія" НАК "Надра України" про стягнення 1 203 542,00 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Черкаської області. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ Н.М.Курченко
Постанова складена у повному обсязі 30 березня 2009 року.