"03" квітня 2009 р. Справа № 05/4182
Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Швидкого В.А., секретаря судового засідання Холодної Л.В., за участю представників:
від позивача: Башутіної Т.В. - за довіреністю;
від відповідача: Кучеренка С.П. - за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню і газифікації "Черкасигаз"
про стягнення 20098,83 грн., -
Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі за текстом позивач) заявила позов до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню і газифікації "Черкасигаз" (далі за текстом відповідач) про стягнення 20098,83 грн. боргу та штрафних санкцій, з яких: 16763,20 грн. - заборгованість по орендній платі, 2698,92 грн. інфляційних втрат, 427,21 грн. - 3 % річних та 209,50грн. пені.
Відповідачем подано суду зустрічну позовну заяву про стягнення з позивача 2000,00 грн., набутих без достатньої правової підстави. Ухвалою суду від 17.10.2008 зустрічна позовна заява прийнята до розгляду.
Представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Зустрічні позовні вимоги не визнав.
Відповідач проти позову заперечив. Представник відповідача у судовому засіданні заперечення на первісний позов та зустрічні позовні вимоги підтримав.
Матеріалами справи і в судовому засіданні встановлено.
28.06.2001 між позивачем та Кам"янським управлінням по експлуатації газового господарства ВАТ по газопостачанню та газифікації Черкаської області укладено договір № 24 оренди нежитлового приміщення - складу, який знаходиться за адресою: м. Кам"янка Черкаської області (далі за текстом Договір).
Розмір орендної плати сторонами визначено у сумі 185,12 грн. на місяць, яка підлягає щомісячному коригуванню на індекс інфляції та перераховується не пізніше 20-го числа поточного місяця.
Позивач стверджує, що на момент звернення до суду сума заборгованості по орендній платі становить 16763,20 грн. На вказану суму боргу позивачем нараховано за період серпень 2005 року - червень 2008 року пеню у сумі 209,50 грн., інфляційні нарахування у сумі 2698,92 грн. та 3 % річних у сумі 427,21 грн.
Відповідач звернувся до суду із зустрічною позовною заявою, в якій просить стягнути з позивача безпідставно перерахованих 2000,00 грн. в якості орендної плати за Договором.
Відповідач зазначає, що Кам"янське УЕГГ на день укладення Договору було структурним підрозділом відповідача без права юридичної особи, а тому не мало правосуб"єктності для укладення Договору.
Крім того, Договір не містить усіх істотних умов, необхідних для Договорів даного виду, а саме: склад і вартість орендованого майна з урахуванням індексації, порядок використання амортизаційних відрахувань, страхування орендарем взятого в оренду майна, зобов"язання щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна. В зв"язку з цим відповідач вважає, що Договір є таким, що не відбувся і, як наслідок, не тягне за собою відповідних юридичних наслідків.
25.10.2004 з рахунку Кам"янського УЕГГ позивачу перераховано 2000,00 грн. з призначенням платежу "за оренду згідно договору оренди від 28.06.2001". Оскільки Договір є неукладеним, у позивача не було правових підстав для отримання вказаних коштів.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що первісний та зустрічний позови задоволенню не підлягають.
Згідно п. 1.1 Договору предметом оренди є нежитлове приміщення - склад, залишкова вартість якого і розрахунок суми річної плати проведено відповідно до акту оцінки, який є невід"ємною частиною Договору.
Разом з тим, згідно з додатками до Договору "Акт оцінки вартості орендованого майна" та "Акт приймання-передачі майна, що здається в оренду" Кам"янське УЕГГ отримало в оренду оргтехніку, а саме: два комп"ютери та принтер. Актом приймання-передачі від 21.02.2008 вищевказані комп"ютери та принтер повернуто позивачу.
В судовому засіданні встановлено, що інших договорів, крім Договору оренди, між Кам"янським УЕГГ та позивачем не укладалось. Згідно з розрахунком суми позову позивачем кінцева дата заборгованості вказана лютий 2008 року, тобто, дата повернення позивачу оргтехніки.
Статтею 13 ЦК України передбачені межі здійснення цивільних прав, які особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства (ч. 1 ст. 13 ЦК України).
Усі вимоги здійснення цивільного права охоплюються частиною 1 вказаної статті, в якій зазначено, що здійснення цивільного права має відбуватися в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 16 ЦК України передбачено способи захисту цивільних прав та інтересів, одним з яких є примусове виконання обов"язку в натурі. Це спосіб захисту цивільного права, який випливає із загального принципу належного виконання зобов"язання та реалізується через позови про присудження, рішення по яких може виконуватися, зокрема, у примусовому порядку.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року №18-рп/2004 у справі № 1-10/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України, у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Згідно з ч.2 ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України і, відповідно, до застосуваннями судами загальної юрисдикції при вирішенні підвідомчих їм спорів.
Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач статусу орендаря приміщення складу не набув, вказаним приміщенням не користувався, а тому названий ним інтерес не пов'язаний з його суб'єктивними правами і тому не підлягає правовому
захисту і не може вважатись законним інтересом.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес сторін іншим способом, що встановлений законом.
Таким чином, сторонами заявлено вимоги, які за своїм змістом не відповідають матеріально-правовим способам захисту порушеного права, визначених законом.
Керуючись ст. ст. 49, 82, 85 ГПК України, суд -
У задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовити повністю.
Суддя В.А.Швидкий