ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
11.03.2009 р. № 15/145
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С. при секретарі Сулім А.В.,
за участю представника позивача -ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва
до суб'єкта господарської діяльності ОСОБА_1
про стягнення заборгованості у розмірі 1 409 грн. 11 коп.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 11 березня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 16 березня 2009 року.
У серпні 2008 року Державна податкова інспекція у Дарницькому районі міста Києва (далі - ДПІ у Дарницькому районі міста Києва) звернулася до суду з позовом про стягнення з суб'єкта господарської діяльності ОСОБА_1 (далі - СГД ОСОБА_1) 1 600, 00 грн. податкового боргу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач згідно із заявами від 15.12.2006 року перебував на спрощеній системі оподаткування, про що ДПІ у Дарницькому районі м. Києва було видано свідоцтво про сплату єдиного податку.
Відповідно до облікової картки платника податків -СГД ОСОБА_1 обліковується заборгованість з єдиного податку у розмірі 1 409 грн. 11 коп.
Відповідно до пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (далі -Закон № 2181) позивачем було надіслано на адресу відповідача першу та другу податкові вимоги.
Позивач стверджує, що ним було вжито передбачених Законом № 2181 заходів з погашення податкового боргу відповідача, які, в свою чергу, не дали позитивного результату, а тому позивач, посилаючись на пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 вказаного Закону, просить стягнути з відповідача заборгованість з єдиного податку.
Представник позивача під час судового розгляду підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, у судове засідання не з'явився, хоча про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
У зв'язку з нез'явленням відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи неодноразово відкладався, відповідно до ст. 128 КАС України справа вирішується на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з таких підстав.
ОСОБА_1 зареєстрована як суб'єкт господарської діяльності Дарницькою районною у м. Києві державною адміністрацією (свідоцтво НОМЕР_1 від 27.05.1995 р.) ідентифікаційний номер -НОМЕР_2.
Згідно Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства" від 03.07.1998 року № 727/98 на підставі заяв відповідача від 15.12.2006 року про право застосування спрощеної системи оподаткування, СГД ОСОБА_1 було видано свідоцтво про сплату єдиного податку, про отримання якого свідчить корінець свідоцтва НОМЕР_3.
Відповідно до рішення сесії Дарницької районної у м. Києві ради від 28.12.2001 р. № 40 ставкою єдиного податку в Дарницькому районі м. Києва для фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи по видам діяльності є фіксована сума 200, 00 грн. Відповідач повинен був сплачувати цю суму щомісяця, але не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок Державного казначейства України.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не в повному розмірі сплатив до бюджету єдиний податок на підприємницьку діяльність з фізичних осіб за 2007 рік.
Відповідно до пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 позивачем було надіслано на адресу відповідача першу податкову № 1/1253 від 26.03.2007 р., яка містить зобов'язання сплатити суму податкового боргу в розмірі 199 грн. 92 коп., яка була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за місцем проживання і була отримана особисто відповідачем.
Друга податкова вимога № 2/2203 від 17.05.2007 р. на суму податкового боргу 399 грн. 92 коп., у зв'язку з неотриманням другої податкової вимоги відповідачем її було розміщено на дошці податкових оголошень, про що свідчить акт № 2203 від 26.06.2007 р. про розміщення податкової вимоги на дошці податкових оголошень та акт № 2203 від 26.07.2007 р. про зняття податкової вимоги з дошки податкових оголошень.
Станом на час звернення позивача з позовом до суду за відповідачем обліковувалась заборгованість по сплаті єдиного податку в сумі 1 409 грн. 11 коп. (витяг з облікової картки залучений до матеріалів справи).
Доказів оскарження в апеляційному чи судовому порядку зазначених податкових вимог суду не надано. Доказів сплати боргу до суду також не представлено.
Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону № 2181 податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності, запроваджена Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»від 03.07.1998 р. № 727/98 із змінами та доповненнями, передбачає особливий порядок оподаткування суб'єктів малого підприємництва шляхом сплати єдиного податку. Крім того, єдиний податок не включено до переліку видів податків і зборів (обов'язкових платежів), що справляються на території України, передбачених Законом України «Про систему оподаткування»від 25.06.1999 № 1251-ХІІ. Таким чином, терміни подачі розрахунку про сплату єдиного податку суб'єктом малого підприємництва встановлені саме вищевказаним Указом.
Пунктом 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»передбачено, що ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Як вбачається з наведених норм, обов'язок зі сплати єдиного податку суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ставиться в залежність лише від належної реєстрації такої особи як суб'єкта підприємницької діяльності та застосування ним спрощеної системи оподаткування у відповідності з вимогами законодавства.
Як зазначалось вище, відповідач зареєстрований як платник податків та застосовує спрощену систему оподаткування, що покладає на нього обов'язок сплачувати єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Відтак, відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону № 2181 податкове зобов'язання відповідача зі сплати єдиного податку є зобов'язанням платника податків сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва».
Пунктом 1.3 ст. 1 Закону № 2181 податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Враховуючи вищевикладене, факт наявності у відповідача податкового боргу у визначеній податковим органом сумі суд, вважає встановленим.
Відповідачем не спростовано правильність розрахунку його податкової заборгованості з єдиного податку.
Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181 встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платників податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.
З урахуванням наведеного суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з суб'єкта господарської діяльності ОСОБА_1 податкову заборгованість перед бюджетом по єдиному податку у розмірі 1 409, 11 грн. на р/р 34216379700003 до УДК у Дарницькому районі м. Києва, код 26077885 у банку ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, кодова строка 16050200.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Суддя А.С. Мазур