01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
07.10.2008 № 44/95
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача: Мельник В.І. (дов. б/н від 08.01.2008);
Від відповідача : Красненков Ю.О. (дов. б/н від 07.07.2008);
Петрусенко С.В. - директор;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Мікросистеми Експрес"
на рішення Господарського суду м.Києва від 07.08.2008
у справі № 44/95
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "СВ Телеком"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Мікросистеми Експрес"
про стягнення 367213,00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.08.2008р. у справі №44/95 повністю задоволено позов ТОВ «СВ Телеком» до ТОВ «Компанія Мікросистеми Експрес» про стягнення 358 380,00 грн.- основного боргу, 3 975,00 грн.- інфляційних та 4858,00 грн.- трьох процентів річних .
Відповідач, не погодившись з рішенням , звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у позові, посилаючись на невідповідність висновків, викладених і рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи , порушення і неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.
Зокрема, скаржник звертає увагу на те, що при укладенні Договору №12/03-08 від 12.12.2003р. на виконання проектно-вишукувальних робіт позивачем (субпідрядник) і відповідачем ( підрядник) було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов і, зокрема, порядку оплати виконаних робіт , відповідно до п.2.2 якого право вимоги сплати коштів у позивача виникає після оформлення актів виконаних робіт тільки за умови здійснення Замовником остаточного розрахунку по відповідному етапу з Підрядником.
Однак, на сьогоднішній день Замовник (НАК «Нафтогаз України») не здійснив остаточний розрахунок по відповідним етапам з Підрядником, що підтверджується матеріалами справи: актом звірки розрахунків за 27.06.07-30.06.08 між ТОВ «Компанія Мікросистеми Експрес» (Підрядником) та НАК « Нафтогаз України»(Замовником).
Відповідач стверджує, що позивачем не доведена наявність порушення Підрядником ( відповідачем) своїх зобов»язань в частині оплати за виконані роботи у визначений договором строк.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія установила наступне:
Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом про стягнення з ТОВ «Компанія Мікросистеми Експрес» 358 380,00 грн.- основного боргу у зв»язку з неоплатою виконаних позивачем проектно-вишукувальних робіт за договором №12/03-08 від 12.12.2003р. , 3 975,00 грн.- індексу інфляції, 4 858,00 грн.- трьох процентів річних від простроченої суми відповідно до ст.625 ГПК України .
В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що він, як субпідрядник, виконав проектно-вишукувальні роботи згідно з договором №12/03-08 від 12.12.2003р. на виконання проектно-вишукувальних робіт, які відповідачем, в порушення умов договору не були оплачені у повному обсязі, тому , як вважає позивач, відповідач зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Відповідач у відзиві на позовну заяву просить суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивачем не доведена наявність порушення відповідачем (підрядником) своїх зобов»язань в частині оплати за виконані роботи у визначений договором строк.
Право вимоги сплати коштів у позивача виникає після оформлення актів виконаних робіт, тільки за умови здійснення Замовником остаточного розрахунку по відповідному етапу з Підрядником, але на сьогоднішній день Замовник - НАК «Нафтогаз України» не здійснив остаточний розрахунок по відповідним етапам з Підрядником, що підтверджується актом звірки розрахунків за 27.06.07-30.06.08 між ТОВ «Компанія Мікросистеми Експрес» ( Підрядником) та НАК «Нафтогаз України» (Замовником).
Крім того, відповідач в обґрунтування своїх заперечень посилається на п.6.2 Договору, відповідно до якого Підрядник звільняється від відповідальності за несвоєчасне здійснення остаточного розрахунку, якщо Замовник несвоєчасно здійснив остаточний розрахунок з Підрядником.
Судова колегія повністю погоджується з висновком суду першої інстанціЇ, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, документально доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з огляду на наступне:
12.12.2003р. між позивачем ( субпідрядник) та відповідачем ( підрядник) укладений Договір №12/03-08 на виконання проектно-вишукувальних робіт з Додатками №№1,2,3 до нього, відповідно до якого позивач зобов»язався на свій ризик за завданням підрядника (відповідача) виконати проектно-вишукувальні роботи по об»єкту «Волоконно-оптичні лінії зв»язку НАК «Нафтогаз України» та розробити на їх основі проектно-кошторисну документацію, а Підрядник (відповідач) зобов»язався прийняти та оплатити виконану роботу на умовах цього договору.
27.01.2004р. сторони уклали Додаткову угоду №1 , якою внесли зміни до договору.
Відповідно до п.9.1 Договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов»язань за Договором.
Розділи 3 та 4 Договору регулюють порядок виконання роботи та порядок здачі та приймання виконаної роботи
Пунктом 2.2 Договору сторони узгодили порядок розрахунків за договором, яким передбачено, що оплата робіт, що виконуються Субпідрядником за цим Договором, здійснюється шляхом перерахування Підрядником на поточний рахунок Субпідрядника авансового платежу у розмірі 30%.Остаточний розрахунок за виконані роботи по кожному з етапів здійснюється протягом 20-ти робочих днів з моменту підписання Акту здачі-приймання робіт по відповідному етапу шляхом перерахування Підрядником на поточний рахунок Субпідрядника 70% вартості робіт по відповідному етапу.
Як свідчать наявні у справі докази, Акт №2 здачі -приймання виконаних робіт сторони підписали 07.08.2007р., остаточною датою розрахунків згідно п.2.2 Договору є 04.09.2007р. За даним актом належало перерахувати відповідачу 204 930,00 грн., які відповідачем були сплачені частково. Заборгованість за даним актом становить 164 214,00 грн.
Акт №11 здачі-приймання виконаних робіт сторони підписали 22.10.2007р., остаточною датою розрахунків згідно п.2.2 Договору є 16.11.2007р. За даним актом належало перерахувати відповідачу 194 166,00 грн., які відповідач також у добровільному порядку не перерахував.
Отже, за відповідачем виникла заборгованість у загальній сумі 358 380,00 грн., яка також підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків від 31.01.2008р. за період з 01.01.2007р. по 31.12.2007р., який підписаний головними бухгалтерами сторін, яка залишилась непогашеною на день пред»явлення позову і сума якої не спростовується відповідачем.
Відповідно до ст.193 Господарського суду України суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Слід визнати необґрунтованими заперечення відповідача на позов та доводи його апеляційної скарги з наступних підлстав:
Договір №12/03-08 від 12.12.2003р. за своєю правовою природою є договором підряду.
Згідно з п.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов»язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов»язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно ч.ч. 1,2 ст.838 ЦК України Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов»язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов»язку.
Оскільки відповідач прострочив виконання свого грошового зобов»язання, позивач правомірно вважає, що він має всі законні підстави відповідно до ст.. 625 ЦК України для стягнення з відповідача боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми за весь час прострочення.
До того ж, відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов»язання.
Як вбачається з наданого позивачем належного розрахунку ціни позову, з відповідача підлягають стягненню індекс інфляції в загальній сумі 3 975 грн.( у тому числі: індекс інфляції за актом №2 за період з 01.10.2007р. по 01.04.2008р. складає 1 867,00 грн.; індекс інфляції за актом №11 за період з 01.12.2007р. по 01.04.2008р. складає 2 108,00 грн.) та три проценти річних від простроченої суми в сумі 4 858,00 грн.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.
З огляду на викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, у зв»язку з чим рішення місцевого господарського суду залишає без змін, оскільки визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст..ст.99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1.Рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2008р. у справі №44/95 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Мікросистеми Експрес» - без задоволення.
2.Матеріали справи № 44/95 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді