"24" лютого 2009 р.
Справа № 4/382/08
24.02.2009 р. Справа № 4/382/08.
м. Миколаїв
позивач: Дочірня компанія “Газ України» Національної акціонерної компанії “Нафто-
газ України», 04116, м. Київ, вул. Полуденка, 1.
відповідач: відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Миколаїв-
газ», м. Миколаїв, вул. Чигрина, 159.
про: стягнення 5487540 грн. 00 коп.
Суддя А.К.Семенов
Від позивача: Мацегорін А.О., довіреність № 197/10 від 26.12.08 р.;
Від відповідача: Іноземцев Є.С. довіреність № 04/254 від 01.01.09 р.
СУТЬ СПОРУ : Позов поданий про стягнення з відповідача на користь дочірньої компанії “Газ України» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України», 5487540 грн. 00 коп.
Позовні вимоги обумовлені невиконанням відповідачем зобов'язань за п.п. 6.4. договору в частині недовиконання плану відновлення та розвитку майна.
Відповідач свого представника у судове засідання направив, відзив надав, проти позову заперечує у повному обсязі.
24.02.2009 року від відповідача надійшли додаткові пояснення на позовну заяву якими він просит суд зменшити розмір штрафних санкцій.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд
встановив:
28.12.2001 року між Дочірньою компанією “Газ України» Національної акціонерної компа-нії “Нафтогаз України» (позивач за договором компанія) та відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз»(відповідач за договором користувач) був укладе-ний договір № 04/01-841 про користування державним майном, яке не підлягає приватизації (далі договір а.с. 14-22).
П.п. 4.4.1 договору встановлено, що користувач зобов'язаний забезпечити збереження майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, здійснювати заходи протипожежної безпеки.
Крім того, відповідно до п.п. 4.4.11 договору користувач зобов'язаний проводити профілактичні роботи з метою попередження та оперативної ліквідації можливих аварійних ситуацій, що можуть виникнути під час експлуатації майна.
П.п. 5.2 договору передбачені відрахування на розвиток майна, а саме: «відрахування на розвиток майна здійснюється у розмірі, що складає 50% чистого прибутку, отриманого від використання майна користувачем протягом року, і який залишається після сплати податків та обов'язкових зборів, але не менше 4 % від його залишкової вартості, акумулюється на окремому рахунку, який створюється користувачем».
Відповідно до п.п. 5.3. договору компанія надає право користувачу використовувати відрахування на відновлення та розвиток майна в розмірах та на цілі, визначені річними планами відновлення та розвитку майна, за формою, що додається (додаток № 3), погодженими компанією.
Витрати які не були передбачені планом не зараховуються як його виконання.
Позапланові витрати зараховуються у разі проведення користувачем невідкладних аварійно -відновлювальних робіт і виконання приписів Держгірпромнагляду, з метою недопущення або усунення аварійно-небезпечних ситуацій, та надання до компанії відповідних підтверджуючих до-кументів.
Відповідно до плану відновлення та розвитку майна, яке не підлягає приватизації на 2007 рік, відповідач був зобов'язаний здійснити відрахування на розвиток та відновлення майна 2916510 грн. 00 коп.
Фактично відповідачем було здійснено відрахувань на загальну суму 172740 грн. 00 коп., що підтверджується звітом виконання умов договору про користування державним майном, яке не під-лягає приватизації, за 2007 рік (а.с. 37-42).
Залишок відрахувань по плану на відновлення та розвиток майна, яке не підлягає приватиза-ції на 2007 рік становить 2743770 грн. 00 коп.
Відповідно до п.п. 6.4. договору у разі невиконання (неповного виконання) плану відновлен-ня та розвитку майна, користувач сплачує на користь компанії штраф у розмірі двократної суми не-довиконання плану відновлення та розвитку майна.
Таким чином, розмір штрафу становить 5487540 грн. 00 коп., який позивач просить стягнути на свою користь.
Відповідач відзив на позовну заяву надав, проти позову заперечує у повному обсязі, моти-вуючи тим, що п.п. 5.3. договору передбачено право користувача використовувати відрахування на відновлення та розвиток майна, в розмірах та на цілі, визначені річними планами.
У додаткових поясненнях від 24.02.09 року відповідач позовні вимоги визнав, просить суд зменшити розмір штрафних санкцій, мотивуючи це тим, що внаслідок порушення відповідачем зобов'язань по договору позивач фактично не зазнав збитків. В обґрунтування клопотання поси-лаєт-ся на статтю 551 Цивільного кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд дійшов до такого висновку.
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України, зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог закону. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Заперечення відповідача відносно того, що п.п. 5.3. договору передбачено право користу-вача використовувати відрахування на відновлення та розвиток майна, в розмірах та на цілі, визна-чені річними планами до уваги не приймається з наступного
Відповідно до п.п. 5.3. договору компанія (позивач) надає право користувачу використову-вати відрахування на відновлення та розвиток майна, в розмірах та на цілі, визначені річними пла-нами відновлення та розвитку майна, за формою, що додається, погодженими компанією.
Згідно п.п. 4.4.8 договору користувач зобов'язаний здійснювати відрахування на відновлен-ня та розвиток майна, відповідно до п.п. 5.2 договору та своєчасно виконувати роботи, передбачені погодженим з компанією (позивачем) планом відновлення та розвитку майна.
Отже, штраф у сумі 5487540 грн. 00 коп., який позивач просить стягнути на свою користь нарахований відповідачеві обґрунтовано.
Проте, як вже вище вказано, 24.02.2009 року від відповідача до господарського суду надій-шли додаткові пояснення на позовну заяву якими він просить суд зменшити розмір штрафних санкцій.
Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).
Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України неустойка - є від забезпечення вико-нання зобов'язання.
Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є гро-шова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржни-ком зобов'язання.
Відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменше-ний за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обста-вин, які мають істотне значення.
Відповідно до статті 233 ГК України:
- якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками креди-
тора, суд має право зменшити розмір санкцій;
- якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських від-
носин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до спла-
ти штрафних санкцій.
Зазначені норми ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідно-шення її розміру і збитків.
Правила частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України направлені на за-побігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредито-ра у порушенні зобов'язання боржником.
Позивачем всупереч вимог статті 33 ГПК України не подано доказів стосовно того, що він зазнав збитків внаслідок невиконання відповідачем зобов'язання за договором.
Штраф у сумі 5487540 грн. 00 коп. при відсутності (недоведеності) збитків є надмірним та несправдженим, отже, підлягає зменшенню до 500000 грн. 00 коп.
Таким чином, стягненню з відповідача підлягає штраф у сумі 500000 грн. 00 коп.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 22, 44,49, 82,84,85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Мико-лаївгаз», (м. Миколаїв, вул. Чигрина, 159, код ЄДРПОУ 05410263) на користь Дочірньої компанії “Газ України» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України», (04116, м. Київ, вул. Полуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) 500000 грн. 00 коп., 5000 грн. 00 коп. держмита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового про-цесу.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолю-тивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Суддя