Справа № 2-33/2009
Р I Ш Е Н Н Я
10 квітня 2009 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Дегтярчук М.О., при секретарі Заводяній О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лозова Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в особі начальника районого відділення енергозбуту ОСОБА_2 ОСОБА_3 про визнання права та відновлення становища, які існували до порушення, стягнення моральної шкоди, -
Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача про визнання права та відновлення становища, які існували до порушення, посилаючись на те, що під час встановлення причин завищеного нарахування плати за спожиту електричну енергію було встановлено, що з вересня 2003 року за вказівкою начальника Лозівського районого відділення енергозбуту ОСОБА_2 ОСОБА_3 ., без попередження, була знята пільга по сплаті за електроенергію, якою користувалася її сім'я з 1994 року. Ця пільга в розмірі 75 % була надана довічно її батькові - Шилову М. О., 1918 року народження, як учаснику бойових дій у Великій Вітчізняній війні, який зареєстрований за адресою : місто Лозова, Харківської області, мікрорайон-1, будинок 28, квартира № 73. Така пільга надається учасникам бойових дій та членам їх сімей, що проживають разом з ними, незалежно від виду житла чи форми власності на нього. В зв'язку з викладеним позивачка звернулась до суду і просить визнати за нею право на користування пільгами ОСОБА_4 та відновити становище, яке існувало до порушення, зобов'язати ОСОБА_2 в особі начальника ОСОБА_3 . здійснити перерахунок за спожиту електроенергію за весь спірний період, також стягнути з відповідача на її користь судові витрати, а саме: витрати по сплаті на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 7,50 грн., судовий збір в розмірі 8,50 грн., а також банківські послуги 10 грн.
27 січня 2009 року позивачка доповнила свої позовні вимоги та просила стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 10000 грн., яку перерахувати на користь Свято-Смоленського Храму міста Лозова, посилаючись на те, що протиправними діями відповідача їй завдано такої шкоди, а саме : вона, приходячи на судові засідання за будь-якої погоди, витрачає свій особистий час, марнує його на підготовку до судових засідань та відновлювання свого стану після них. Крім того, позивачка посилалася на те, що моральну шкоду їй завдають припущення відповідача про смерть її батька та листи, які надсилає підприємство про погрози припинити енергопастачання в квартирі. Незаконні дії відповідача розхитують її нервову систему, порушують її життєвий уклад.
Позивачка та її представник в судовому засіданні підтримали позовні вимоги викладені в позовній заяві в повному обсязі та пояснила, що працівники ОСОБА_2 незаконно позбавили її батька ОСОБА_4 статусу «учасника бойових дій». Начальник Лозівського районого відділення енергозбуту ОСОБА_2 ОСОБА_3 перевищив свої повноваження та безпідставно, незаконно позбавив людину статусу «учасника бойових дій», чим порушив право на соціальний захист не тільки ветерана війни, але і членів його сім'ї; значно завищив ціну на електроенергію, чим ще раз перевищив свої повноваження, порушуючи закон.
Представник відповідача та особисто начальник Лозівського районого відділення енергозбуту ОСОБА_2 ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнали, та пояснили, що дійсно позивачка разом з родиною мешкає за адресою: м. Лозова, Харківської області, м-н 1, буд. 28. кв. 73, мали пільгу на 75 % знижку по оплаті за електричну енергію, в зв'язку з тим, що батько позивачки ОСОБА_4 . є учасником бойових дій Великої Вітчизняної війни. Відповідно до акту перевірки КРУ від 29.10.2003 року та згідно довідки Лозівського МВР УМВР № 7410 від 26.03.2003 року про розшук ОСОБА_4 , як зниклого безвісти, була знята пільга - «учасника бойових дій» з вересня 2003 року. Крім того, представник відповідача посилався на те, що позивачка не надала достатньо доказів щодо постійного проживання її батька, як пільговика, за місцем реєстрації, не довела того, що вона є членом сім'ї пільговика. Також представник відповідача посилався на ті обставини, що ОСОБА_4 ., отримавши право на пільги, повинен звернутися з особистою письмовою заявою та документами, що підтверджують його право на ці пільги, до підприємства. Але з такою заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_2 не звертався, бо на даний час фактично знаходиться у розшуку, постійно не проживає за адресою позивачки, тому суд вважає, що в позов Лісовій О.М. не підлягає задоволенню.
Перевіривши матеріали справи, вислухавши учасників судового розгляду, суд вважає позов таким, що задоволенню не підлягає з наступних підстав:
В судовому засіданні встановлено, що позивачка - Лісова О.М. та члени її родини: чоловік - Лісовий Ю.І., донька - Лісова Є.Ю., батько - ОСОБА_4 . зареєстровані за адресою: м. Лозова Харківської області, мікрорайон 1, буд. 28, кв. 73 (а.с. 75).
Батько позивачки - ОСОБА_4 ., згідно посвідчення серії АБ № 393855 є учасником бойових дій у Великій Вітчизняній війні і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій ( а.с.20).
У відповідності до п.п.4,5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 35-XII, в редакції Закону України від 4 липня 2002 року № 52-1У, що діяв на час винекнення правовідносин, учасникам бойових дій надається 75-відсоткова знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством ( 21 м2 загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 м2 на сім'ю) та 75-відсоткова знижка за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання. Згідно вимог цього ж Закону України до ветеранів війни віднесені: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 . дійсно зареєстрований за вищезазначеною адресою, але фактично там не проживає, знаходиться у розшуку з 02.11.1999 року по теперішній час, що підтверджується відповіддю Головного Управління МВС України в Харківській області (а.с. 74).
На підставі рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Служби безпеки України, Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства фінансів України(справа про офіційне тлумачення терміна "член сім'ї") від 3 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що згідно з пунктом 2 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (з наступними змінами) до членів сімей загиблих (тих, які пропали безвісти) військовослужбовців, партизанів та інших осіб належать: утриманці загиблого або ті, хто пропав безвісти, яким у зв'язку з цим виплачується пенсія; батьки; один з подружжя, який не одружився вдруге, не залежно від того, виплачується йому пенсія чи ні; діти, які не мають (і не мали) своїх сімей; діти, які мають свої сім'ї, але стали інвалідами до досягнення повноліття; діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти.
Як було встановлено в судовому засіданні позивачка не підпадає ні під одну з названих категорій, а саме : вона хоча і є рідною донькою ОСОБА_4 , але вона не є інвалідом, перебуває в повторному шлюбі, має власну доньку (71-73).
Якщо дорослі діти чи батьки мають чи створюють власні сім'ї, то члени їх сімей набувають право на зазначені пільги нарівні з іншими членами сім'ї військовослужбовця, працівника міліції чи особового складу державної пожежної охорони, але лише за умов, коли вони визнані як інші особи, що належать до членів сім'ї військовослужбовця, працівника міліції, особового складу державної пожежної охорони на підставі положень частини другої статті 64 Житлового кодексу Української РСР, тобто як такі, що постійно проживають з наймачем і ведуть з ним спільне господарство, та з дотриманням правил, визначених частиною третьою цієї ж статті та статтею 65 названого Кодексу.
Позивачка не надала в судовому засіданні доказів, що її батько - ОСОБА_4 . постійно проживає та веде спільне господарство разом з її сім'єю за адресою: м. Лозова, Харківської області, мікрорайон 1, буд. 28, кв. 73, оскільки знаходиться тривалий час ( з 1999 року) в розшуку.
Фінансування заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо пільг ветеранам війни і праці та інших категорій громадян, яким надаються пільги, здійснюється за рахунок субвенцій з державного бюджету, що передбачено «Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256 (далі Порядок).
Відповідно до п.3 Порядку головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих оргінів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі головні розпорядники коштів).
Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують дані про нараховані суми щодо пільг ветеранам війни і праці та іншим громадянам, які мають пільги, а фінансові органи районих держадміністрацій, виконкомів місцевих рад (міст республіканського, обласного значення та Автономної Республіки Крим) на підставі отриманих актів зpівняння щoмісяця готують реєстри нарахованих сум щодо пільг ветеранам війни та іншим категоpіям громадян, які отримують пільги і субсидії та направляють їх Міністерству фінансів АРК, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлянням Державного казначейства АРК, областях, містах Києві та Севастополі, які перераховують кошти на рахунки місцевих бюджетів (п.п.5,6,7 Порядку).
З огляду на вищевикладене ОСОБА_4 та членам його сім'ї пільга по наданню послуг на користування електроенегією може бути надана за його особистою письмовою заявою як до енергопостачальника, так і за умови внесення відповідних даних у реєстр нарахованих фінансовими органами райдержадміністрацій, виконкомів місцевих рад сум щодо пільг ветеранам війни, який складається у відповідності до вимог вказаного Порядку.
Крім того, в Законі України « Про державний бюджет» з 2003 року по 2008 рік також викладено чітке тлумачення понаття «члени сім'ї пільговика» ( 2003 рік - ст. 60 Закону, 2004 рік - ст. 79, 2005 рік - ст. 74, 2006 рік - ст.76, 2007 рік - ст. 70, 2008 рік - ст. 66). Під жодну категорію чітко визначених осіб - членів сім'ї пільговика, позивачка не підпадає.
Згідно з Правилами користування електричною енергією для населення ( п.31, абзац 4), пільги з оплати спожитої електричної енергії надаються тільки за місцем постійного проживання пільговика. Матеріали справи не містять даних, що ОСОБА_4 ., 1918 року народження, який з 1999 року у вказаній квартирі фактично не проживає та знаходиться в розшуку, звертався до ОСОБА_2 з відповідною заявою про надання йому пільг по енергозабезпеченню і відповідних органів праці та соціального захисту населення, які приймають участь у формуванні реєстру та є головними розпорядниками коштів з субвенцій, передбачених державним бюджетом щодо пільг на відповідний рік. В судовому засіданні позивачка також не підтвердила того факту, що особисто ОСОБА_4 . звертався з письмовою заявою до ОСОБА_2 , в його Лозівське відділення чи в управління праці та соціального захисту населення з цим питанням.
Враховуючі вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до акціонерної компанії «Харківобленерго» в особі начальника Лозівського районого відділення енергозбуту ОСОБА_2 В.І. Куліша про визнання права та відновлення становища, які існували до порушення, задоволенню не підлягають, оскільки розпорядження начальника Лозівського районого відділення егергозбуту АК «Харківоблененрго» ОСОБА_3 . про припинення нарахування сум за спожитий газ сім'ї ОСОБА_1 з урахуванням пільги ОСОБА_4 як ветерана війни, учасника бойових дій грунтується на законі та відповідних нормативних актах.
Відносно заяви позивачки про те, що позбавлення її сім'ї пільг відбулося на підставі доповідної записки завідуючого організаційним відділом Лозівської міської ради на ім'я міського голови (а.с.49) та її сумніви щодо відсутності в матеріалах справи її оригіналу і до існування його взагалі, судом було витребувано оригінал вказаного документу в Лозівській міській раді, на що було повідомлено, що в зв'язку з сплином терміну зберігання цей документ було знищено (а.с.181). Вказана відповідь підтверджує факт наявності вказаного документу до певного часу.
Що стосується позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди, то суд вважає, що позов і в цій частині задовленню не підлягає, оскільки в судовому засіданні не було встановлено винних, противправних дій з боку відповідача щодо позивачки, що передбачає ст. 1167 ЦК України.
Крім того, в даному випадку суд керується постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року « Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» ( з змінами та доповненнями), де вказано, що спори про відшкодування моральної (немайнової) шкоди заподіяної фізичній чи юридичній особі, розглядаються у разі, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень, а також у випадках, встановлених законодавством, яке передбачає відповідальність за заподіяння моральної шкоди, також при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів».
Правовідносини, які виникли між сторонами випливають із суті договірних відносин щодо (постачання) користування електричною енергією по суті предмету та істотних умов договору з ОСОБА_1 , тому на них поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів», і питання відшкодування моральної шкоди слід вирішувати виходячи з положень вказаного Закону, згідно п.5 ч.1 ст.4, ст. 22, за яким відшкодування моральної (немайнової) шкоди передбачено тільки у разі заподіяння її небезпечною для життя та здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством. А таких обставин при розгляді даної справи не встановлено.
Керуючись ст. ст. 8, 55, 124 Конституції України, ст. 16 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57, 60, 81, 88, 209, 212, 213-215 ЦПК України, ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-ХІІ від 22 жовтня 1993 року, Рішенням Конституційного суду України № 5-рп/9 від 03 червня 1999 року, Рішенням Конституційного суду України № 5-рп/2002 від 20 березня 2002 року, постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моркальної шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року ( з змінами та доповненнями), ст.1166 ЦК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до акціонерної компанії «Харківобленерго» в особі начальника районого відділення енергозбуту ОСОБА_2 ОСОБА_3 про визнання права та відновлення становища, які існували до порушення, про стягнення моральної шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харкiвської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.