83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
30.03.09 р. Справа № 26/58
Господарський суд Донецької області у складі: головуючого судді - Приходько І. В.;
при секретарі судового засідання - Ярош В. В.;
за участю представники сторін:
від позивача - Вашуткіна С.В.- довіреність;
від відповідача - Кліменко Н.В.- довіреність; Кобло Н. М. - довіреність;
розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» м. Горлівка в особі структурної одиниці Макіївськиий об'єднаний район електричних мереж м.Макіївка,
до Відкритого акціонерного товариства «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій» м.Донецьк,
про стягнення 11 697, 66 грн., -
До господарського суду звернувся позивач, Відкрите акціонерне товариство «Донецькобленерго» м. Горлівка в особі структурної одиниці Макіївський об'єднаний район електричних мереж м.Макіївка, з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій» м. Донецьк, про стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію у розмірі 11 496,81 грн., заборгованість за перевищення договірних величин у розмірі 1 513,56 грн., 3 % річних у розмірі 1 153,81 грн., індексу інфляції у розмірі 4 294,94 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на договір № 98 про користування електричною енергією від 12.01.1998 р.. Додаткову угоду № 4 до цього договору, Додаток до договору про затвердження договірних величин на 2006 р., 2007 р., копії рахунків за період січень 2005 р.- січень 2008 р. Акт приймання-передачі за період січень 2005 р. - січень 2008 р., розрахунок суми позову.
Представник відповідача у судових засіданнях та у відзиві на позовну заяву (арк.16-18) проти позовних вимог заперечував частково. Пояснив, що без його повідомлення позивач на Макіївський автостанції здійснив реорганізацію обліку споживання електричної енергії, а саме виніс електролічильник на ТП-97.
Обсяг спожитої електричної енергії у розмірі 51 981 кВт, який нараховано позивачем у період з січня по березень 2005 р. включає в себе у тому числі й різницю між показниками електролічильника в ТП-97 та електровикористанням усіх субспоживачів, які знаходились в приміщенні автостанції.
Крім того була здійснена оплата за спожиті 11 505 кВт: 28.03.2005 р. - 3 455,25 грн., 04.04.2005 р. - 1 284, 38 грн.
Відповідач вважає, що позивач порушив вимоги п.7.16 Правил користування електричної енергії, які передбачають, що витрати електроенергії у мережах основного споживача, пов'язані з передачею електричної енергії субспоживачам, враховуються пропорційно до частки її споживання різними субспоживачами, тому позивач безпідставно нарахував йому обсяг спожитої електричної енергії у розмірі 40 395 кВт.
Також повідомив суд, що 30.03.2005 р. Макіївська автостанція була відключена від енергопостачання, але позивач продовжував здійснювати нарахування.
Вважає безпідставно виставлені до сплати рахунки: № 98 за червень, вересень, жовтень, листопад 2006 р. та березень 2007 р., оскільки Макіївська автостанція та виробнича дільниця були відключені від енергопостачання.
Рахунок № 98 за липень 2007 р., просить суд не приймати до уваги, оскільки за вказаним рахунком безпідставно нараховане безоблікове споживання електричної енергії.
Визнає факт перевищення споживання договірних величин у червні 2006 р. на 3 403 кВт на суму 972,24 грн. Крім того, погоджується, що за червень 2006 р. не сплатив спожиту електричну енергію на суму 4 511,48 грн., а всього визнає позовні вимоги на 5 483,72 грн.
Відповідно до положень статті 69 Господарського процесуального кодексу України термін розгляду справи неодноразово продовжувався за клопотанням сторін.
У зв'язку з оплатою відповідачем частково суми боргу у період розгляду справи, від позивача 12.11.2008 р. надійшло уточнення позовних вимог (арк.38 том 2), в якому він просить стягнути з відповідача:
- заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 4 002,59 грн. за період лютий, березень, квітень 2005 р., червень 2006 р., березень 2007 р., липень 2007 р., серпень 2007 р., жовтень 2007 р., січень 2008 р.;
- суми у розмірі 1 704,97 грн., яка утворилась за Додатковою угодою № 4 недорахованої електричної енергії за актом № 033008 у січні 2005 р.;
- заборгованість за перевищення договірних величин у розмірі 541,32 грн. за період серпень 2007 р., січень 2008 р.
Вказане уточнення суми позовних вимог прийнято судом у порядку передбаченому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України.
В подальшому позивач неодноразово уточнював суму заявлених позовних вимог, в судовому засіданні 10.03.2009 р. підтримав остаточні позовні вимоги (арк.114-116 том 2) та просив стягнути з відповідача:
- 4 079,18 грн. - заборгованість за спожиту електричну активну електричну енергію у розмірі за період: березень, квітень 2005 р., лютий, березень 2006 р., березень, липень, серпень, жовтень 2007 р., січень 2008 р.;
- 1 628,41 грн. сума заборгованості за Додатковою угодою № 4 що нарахована за актом № 033008 від 23.12.2004 р. та частково погашена відповідачем у добровільному порядку;
- 541,32 грн. - заборгованість за перевищення договірних величин за період серпень 2007 р. (46,58 грн.), січень 2008 р. (494,74 грн.);
- 4 294,94 грн. - індекс інфляції;
- 1 153,81 грн. - 3 % річних;
Розглянув матеріали справи, додатково представлені документи, заслухав пояснення сторін, посадової особи, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 12.01.1998 р. структурним підрозділом позивача та відповідачем (споживач по справі) був укладений договір на постачання електричної енергії (арк.31-32 том 1).
Відповідно до пункту 5 сторони встановили, що договір діє до 12.01.2003 р. і вважається продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде заявлено про відмову від договору або його перегляд.
В подальшому між сторонами відбулись господарські правовідношення щодо виконанням умов вказаного договору.
Так 23.12.2004 р. на об'єкті споживача по вул.Горбачева 5 у м.Донецьку представниками постачальника було складено акт № 033008 про порушення Правил користування електричною енергією, який був підписаний керівником відповідача. За вказаним актом відповідачу нараховано до сплати сума у розмірі 5 139,10 грн. (арк.57 том 2).
14.01.2005 р. платіжним дорученням № 029 відповідачем була сплачена частка суми нарахована за Актом № 033008 у розмірі 1 713, 13 грн. (арк.59 том 2).
26.01.2005 р. між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода № 4 до договору № 98 щодо погашення заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 3 426 грн. у відповідності з Графіком погашення заборгованості, з якого убачається, що погашення заборгованості відбувається щомісячно рівними частками у розмірі 571 грн. протягом січня - червня 2005 р.
03.03.2005 р. між позивачем, відповідачем та субспоживачами ПП Герасичкіним, СПД Мікалюк, ПП «Владимір», СПД Хрюкаловим були укладені додаткові угоди б/н про узгодження дати зняття показників приладів обліку спожитої електричної енергії на об'єктах: закусочна, більярдна, кафе «Рандеву», магазин «Техніка» відповідно.
10.03.2005 р. між сторонами укладено додаткову угоду б/н та Додаток № 15 до Договору № 98, за якою сторони домовились, що споживач забезпечує присутність посадових осіб на трансформаторній підстанції (ТП-(97) для здійснення контрольного знімання показників обліку та встановлення обсягу спожитої електричної енергії, крім того сторони визначили необхідність переукладання договору № 98 до 04.03.2005 р.
Вказану додаткову угоди суд не приймає як докази припинення дії договору № 98, оскільки вона укладена сторонами не в термін визначений п.2 договору № 98, та вважає дію договору № 98 продовженою після 04.03.2005 р.
Крім того, сторони продовжили господарські стосункі за договором № 98 та 06.02.2006 р. уклали додаткову угоду до договору № 98, якою визначили порядок встановлення вартості спожитої електричної енергії.
26.06.2007 р. сторони уклали додаткову угоду до договору № 98 змінив порядок коригування договірних величин (арк.62 том 2).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається невиконання відповідачем зобов'язань за договором, додатковою угодою № 4 та наявність заборгованості за спожиту електричну енергію протягом 2005-2008 р.
Приймаючи рішення суд враховує наступне.
Відповідно ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» та Правила користування електричною енергією, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником, споживання електричної енергії без договору не допускається.
Як вже зазначалося судом, між сторонами був укладений договір № 98 від 12.01.1998 р. При обстеженні об'єкту відповідача щодо додержання Правила користування електричною енергією 23.12.2004 р. був складений Акт № 033008 про порушення Правил користування електричною енергією та нарахована сума до сплати у розмірі 5 139,10 грн. (арк.57 том 2).
У січні 2005 р. відповідач звернувся до позивача з заявою про розстрочку сплати вказаної суми рівними частками у розмірі 1 713, 30 грн. протягом січня-березня 2005 р. (арк.58 том 2).
Як убачається з копії платіжного доручення № 029 від 14.01.2005 р. відповідач сплатив частку суми нараховану за Актом № 033008 у розмірі 1 713, 13 грн. (арк.59 том 2).
26.01.2005 р. на решту суми 3 426 грн. (5 139,10 грн. - 1 713,13грн.) між сторонами була укладена додаткова угода № 4 та затверджений графік погашення заборгованості (арк.60-61 том 2).
Статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визначається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку .
Як передбачено у статті 174 Господарського кодексу України, підставами виникнення господарських зобов'язань є, у тому числі, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що уклавши Додаткову угоду № 4 від 26.01.2005 р., сторони встановили певні зобов'язання, а саме відповідач зобов'язувався перед позивачем протягом січня - червня 2005 р. здійснити погашення заборгованості у розмірі 3 426 грн.
Вказана угода у передбаченому чинним законодавством порядку недійсною визнана не була. Крім того, відповідач частково здійснив виконання зобов'язань, сплативши 655,59 грн., 571 грн., 571 грн., а всього 1 797, 59 грн. у березні, квітні, червні 2005 р. відповідно (арк.86-88 том 2).
Сплата вказаних платежів також підтверджуються наданими відповідачем виписками банку (арк.110 том 2).
В той же час, суд не приймає як доказ сплати відповідачем суми боргу у розмірі 571 грн. за травень 2005 р., оскільки вказаний платіж не містить відповідного призначення платежу.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 1 628,41 грн. за додатковою угодою № 4 (3 426 грн. - 1 797, 59 грн.) обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають задоволенню.
Приймаючи рішення щодо заявлених позовних вимог про стягнення 541,32 грн. - суми за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, суд враховує наступне.
Позивачем заявлені позовні вимоги в цій частині за період серпень 2007 р., січень 2008 р. (арк.114-116 том 2).
Відповідно до статті 26 Закону України «Про електроенергетику», споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
Додатковою угодою від 26.06.2007 р. сторони встановили порядок коригування договірних величин та передбачили, що постачальник електричної енергії може відмовити споживачу в коригуванні (збільшені) договірних величин у разі невиконання останнім своїх зобов'язань за договором щодо оплати спожитої електричної енергії (арк.62 том 2).
Додатковою угодою до договору № 98 між сторонами були узгоджені Договірні величини споживання електричної енергії у 2007 р. (арк.10 том 1). Відповідно до зазначеного додатку сторони встановили договірну величину споживання електричної енергії у серпні 2007 р. у розмірі 6 403 кВт/г.
Додатком до договору № 98 сторони узгодили Договірні величини споживання електричної енергії на 2008 р., визначивши обсяг споживання електричної енергії у січні 2008 р. у розмірі 4 647 кВт/г (арк.66 том 2).
Як убачається з листа споживача № 04/42 від 17.01.2008 р., відповідач звертався до позивача з клопотанням про збільшення договірної величини споживання електричної енергії у січні 2008 р. (арк.63 том 2), листом № 418 від 29.01.2008 р. позивач відмовив у задоволені заявленого клопотання.
Відповідно до Акту приймання-передачі товарної продукції за січень 2008 р. споживач спожив електричну енергію в обсязі 5 849 кВт/г. (арк.75 том 2).
Вказаний Акт підписаний з боку споживача посадовою особою Бамбала Л.Ю., довіреність на вчинення відповідних дій № 04/43 від 17.01.2008 р. (арк..79 том 2).
Таким чином, споживач у січні 2008 р. перевищив споживання договірних величин на 1 202 кВт/к.
Будь-яких доказів перевищення споживання договірних величин у серпні 2007 р., позивач до суду не надав.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законодавством порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.
Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо перевищення договірних величин підлягають частковому задоволенню за період січень 2008 р. на суму 494,74 грн.
В решті позовних вимог за період серпень 2007 р. у сумі 46,58 грн. - суд відмовляє.
Приймаючи рішення щодо заявлених позовних вимог про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 4 079,18 грн., суд враховує наступне.
Позовні вимоги в цій частині позивачем заявлені за період: березень, квітень 2005 р., лютий, березень 2006 р., березень, липень, серпень, жовтень 2007 р., січень 2008 р. (арк.114-116 том 2).
Дослідив матеріали справи, суд встановив доведеність позовних вимог позивача за березень 2006 р., липень, жовтень 2007 р., січень 2008 р., оскільки:
- за березень 2006 р. наявний Акт прийому - передачі, який підписаний сторонами та містить печатку споживача (арк.64 зворот том 1), копія рахунку на суму 664,19 грн. містить позначку про вручення споживачу (арк.63 том 1), з урахуванням даних позивача про часткову сплату у розмірі 589,27 грн., до сплати підлягає 74,92 грн;
- за липень 2007 р. наявний в матеріалах справи Акт - прийому передачі, який містить підпис споживача та печатку (арк.98 том 1, 71 том 2), рахунок на суму 101,70 грн. вручений посадовій особі БамбулаЛ.Ю., про що міститься підпис на акті (арк.97 том 1), таким чином підлягає до сплати 101,70 грн.;
- за жовтень 2007 р. наявний Акт прийому- передачі, який містить печатку та підпис посадової особи Бамбала Л.Ю., (арк.73, том 2), копія рахунку на суму 852, 94 грн. отримана посадовою особою Бамбала Л.Ю., про що зазначено в акті ( 74 том 2), до сплати підлягає 852, 94 грн.;
- за січень 2008 р. наявний Акт прийому-передачі, який підписаний та містить печатку споживача (арк.75 том 2), за фактично спожиту електричну енергію видано рахунок на суму 1 432,37 грн. (арк.64 том 2), який містить підпис Бамбала від 18.01.2008 р., таким чином до сплати підлягає 1 432,37 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію підлягають задоволенню за період березень 2006 р., липень, жовтень 2007 р., січень 2008 р. на суму 2 461,93 грн.
В решті позовних вимог у розмірі 1 617,25 грн. - суд відмовляє.
Судом досліджувались заперечення відповідача щодо наявності субспоживачів електричної енергії ПП «Владимир», ПП Мікалюк, ПП Хрюкалова, ПП Герасичкіна
Позивачем з цього приводу надані до суду відомості фактично сплачених сум вказаних субспоживачів.
До участі у розгляді справи залучено посадову особу КП БТІ м.Макіівки, яка надала відомості стосовно підстав знаходження ПП «Владимир», ПП Мікалюк, ПП Хрюкалова, ПП Герасичкіна у приміщенні автостанції.
Що стосується Акту про розподіл небалансових витрат електричної енергії (арк.19 том 2), суд вважає, що він не стосується предмету спору, оскільки укладений у березні 2005 р. та регулює випадки відключення відповідача від споживання електричної енергії.
З Акту № 215157 від 19.03.2007 р. контрольного огляду розрахункового електролічильника ( арк.20 том 1) убачається, що він стосується відключення лише диспетчерської АС, крім того складений у період березня 2007 р., який судом не задоволено до стягнення.
Інші акти про відключення не стосуються заявленого періоду позовних вимог.
Крім того, як убачається з договору оренди б/н від 01.11.2001 р., на підставі якого ПП Герасчкіна І.К., знаходилась в приміщенні автостанції, вказана угода укладена на строк до 31.12.2006 р.
Що стосується заявлених позовних вимог позивача щодо стягнення 4 294,94 грн. - індексу інфляції та 3 % річних у розмірі 1 153,81 грн., суд вважає, що вони підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3 % річних від простроченої суми.
Оскільки суд дійшов висновку про наявність основного боргу у розмірі 2 461,93 грн. лише за період березень 2006 р., липень, жовтень 2007 р., січень 2008 р., то позовні вимоги в частині стягнення індексу інфляції підлягають задоволенню на суму 503,05 грн. і частині 3 % річних - на суму 106,05 грн.
В решті позовних вимог суд відмовляє.
Таким чином, позовні вимоги в цій частині не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у порядку передбаченому ст.49 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням часткової сплати суми боргу відповідачем у добровільному порядку у розмірі 5 483,72 грн. (арк.29) під час розгляду справи (19.09.2008 р.).
На підставі статті 625 Цивільного кодексу України, статей 173, 174 Господарського кодексу України, статей 26, 27 Закону України «Про електроенергетику», керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 43, 49, 69, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Частково задовольнити позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» м. Горлівка в особі структурної одиниці Макіївський об'єднаний район електричних мереж м.Макіївка, заявлені до Відкритого акціонерного товариства «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій» м. Донецьк, про стягнення заборгованість за спожиту електричну активну електричну енергію у розмірі 4 079,18 грн., заборгованості за Додатковою угодою № 4 у розмірі 1 628,41 грн. нарахованої за актом № 033008 від 23.12.2004 р., заборгованості за перевищення договірних величин за період серпень 2007 р. січень 2008 р. у розмірі 541,32 грн.; індексу інфляції у розмірі 4 294,94 грн., 3 % річних у розмірі 1 153,81 грн.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій» (83055, м. Донецьк, пр. Комсомольський, 8, ЄДРПОУ 03113785) на користь Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» м. Горлівка в особі структурної одиниці Макіївський об'єднаний район електричних мереж (86102, Донецька область, м. Донецьк, вул. Патона, 1, ЄДРПОУ 35151993, р/р 260363011372 в філії ОПЕРВ філії ДОУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 335106) заборгованість за спожиту активну електричну енергію за період березень 2006 р., липень, жовтень 2007 р., січень 2007 р. у розмірі 2 461,93грн.; заборгованість за Додатковою угодою № 4 у розмірі 1 628,41 грн. нараховану за актом №033008 від 23.12.2004р.; заборгованість за перевищення договірних величин за період січень 2008 р. у розмірі 494,74грн.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій» (83055, м. Донецьк, пр. Комсомольський, 8, ЄДРПОУ 03113785) на користь Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» м. Горлівка в особі структурної одиниці Макіївський об'єднаний район електричних мереж (86102, Донецька область, м. Донецьк, вул. Патона, 1, ЄДРПОУ 35151993, р/р 26000141018400 АКИБ «УкрСиббанк» м. Харків, МФО 351005) індекс інфляції у розмірі 503,03грн., 3 % річних у розмірі 106,05грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 106,78грн. та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 68,26грн.
В решті позовних вимог суд відмовляє.
У судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення підписано 06.04.2009 р.
Суддя
Надруковано 3 прим.:
1 прим. - позивачу;
1 прим. - відповідачу;
1 прим. - у справу.