Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 221
Іменем України
09.12.2008
Справа №2-1/6943-2008
за позовом Військового прокурора Феодосійського гарнізону, (98100, АРКрим, м. Феодосія, вул. Руська, 10) в інтересах держави в особі:
1. Міністерства оборони України, (01000, м. Київ, Повітрянофлотський проспект, 6),
2. Феодосійського центрального військового клінічного санаторію МО України (98100, м. Феодосія, вул. Генерала Горбачова, 5),
до відповідачів:
1. Феодосійської міської ради, (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Земська, 4),
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ-Інвест», (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Войкого, 31),
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:
1) гр.ОСОБА_1., (Сумська область, м. Охтирка,АДРЕСА_1),
2) гр. ОСОБА_2., (Сумська область, м. Охтирка,АДРЕСА_1),
про визнання недійсним та скасування пунктів рішення, спонукання до виконання певних дій,
Суддя Л. О. Ковтун
від позивачів:
1. Яременко С.В., довіреність у справі;
2. не з'явився, повідомлений належним чином,
від відповідачів:
1. Махновський П.В. головний спеціаліст юридичного відділу, дов.№02-29-3349 від 27.12.2007р.,
2. Папаніна П.Є. - представник, дов. від 06.12.2008р.
від третіх осіб:
1. не з'явився, повідомлений належним чином,
2. не з'явився, повідомлений належним чином,
за участю прокурора - Свіренко Р.О., посвідчення № 300,
Суть спору: Заступник військового прокурора Феодосійського гарнізону звернувся до господарського суду АР Крим в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Феодосійського центрального військового клінічного санаторію МО України із позовною заявою до Феодосійської міської ради про визнання недійсним та скасування п.п. 1.6, 1.7 рішення №1795 33 сесії Феодосійської міської ради 4 скликання від 26.11.2004р. «Про затвердження актів вибору та дослідження земельних ділянок для будівництва індивідуальних житлових будинків» щодо вилучення та припинення землекористування земельною ділянкою загальною площею 0,2га, розташованої за адресою: АР Крим, м. Феодосія,АДРЕСА_1. Крім того, позивач просить зобов'язати Феодосійську міську раду повернути Міністерству оборони України в особі постійного землекористувача Феодосійського центрального військового клінічного санаторію МО України земельну ділянку загальною площею 0,2га земель оборони, яка розташована в АР Крим, м. ФеодосіяАДРЕСА_1 вартості 616624,95грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статті 77 Земельного кодексу України та мотивовані тим, що оспорюваним рішенням безпідставно припинено право користування Феодосійським центральним військовим клінічним санаторієм МО України земельною ділянкою площею 0,2га, яку надано в безстрокове користування позивача.
Позивачі вимоги прокурора підтримали у повному обсязі, у письмових поясненнях на позов зазначили, що відповідачем порушений порядок вилучення та передачі спірної земельної ділянки, що в силу діючого законодавства є підставою для визнання недійсними пунктів 1.6, 1.7 спірного рішення.
Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення стало звернення начальника санаторію про вилучення спірної земельної ділянки з землекористування останнього та передачу її у вільні землі городу, що в силу статті 149 Земельного кодексу України є нічим іншим як згодою на вилучення земельної ділянки. Крім того, позивач наполягає на застосуванні строків позовної давності та відмови у задоволенні позовних вимог, у зв'язку зі спливом таких строків.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 12.08.2008р. виключено зі складу третіх осіб та залучено до участі у справі у порядку статті 24 ГПК України Товариство з обмеженою відповідальністю «АВ-Інвест».
Відповідач (ТОВ «АВ-Інвест») позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив, що до земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать зокрема, землі оборони, крім земельних ділянок під об'єктами соціально-культурного, виробничого та житлового призначення. Враховуючі, що санаторій за своїм призначенням належить саме до об'єктів соціально-культурного призначення, посилання прокурору та позивачів на перебування спірної земельної ділянки у державній власності не відповідає дійсності. Крім того, відповідачем заявлено клопотання про застосування строків позовної давності у порядку статті 267 ЦК України.
Треті особи жодних пояснень стосовно заявлених позовних вимог не висловили.
Розгляд справи відкладався у порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, прокурора, оцінивши надані докази суд
Згідно державного акту на право користування земельною ділянкою, виданого Виконавчим комітетом Феодосійської міської ради депутатів працюючих, Санаторію міністерства оборони СРСР відведено у постійне користування 12477 гектарів землі, про що свідчить державний акт від 1979р., (аркуш справи 15-17).
Пунктами 1.6, 1.7 рішенням 32 сесії 4 скликання Феодосійської міської ради №1795 від 26.11.2004р. ОСОБА_1. та ОСОБА_2. затверджені акти вибору та обстеження земельних ділянок (по 0,1га), надано згоду на складання проектів відведення земельних ділянок із земель міської ради в користування громадянам України для будівництва та обслуговування індивідуальних житлових будинків, припинив право користування Феодосійським центральним військовим клінічним санаторієм МО України земельною ділянкою площею 0,2га.
Як свідчать матеріали справи, листом від 22.06.2004р. №375 начальник Феодосійського центрального клінічного санаторію повідомив міського голову м. Феодосія Шайдерова В.А. про згоду на вилучення земельної ділянки площею 0,2 га із землекористування санаторію у вільні землі міста.
Правові засоби і порядок використання земель оборони визначено Законом України «Про використання земель оборони».
Приписами статті 1 зазначеного закону встановлено, що землями оборони визнаються землі надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до Законів України.
Так, пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України встановлено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні ради.
Отже посилання позивача на перебування земель оборони саме в загальнодержавній власності не знаходять свого підтвердження та спростовуються системним аналізом пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України та статті 77 зазначеного кодексу, відповідно пункту 2 якої землі оборони можуть перебувати у державній та комунальній власності.
Відповідно до статті 141 Земельного кодексу України, підставою для припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.
Порядок вилучення земельних ділянок встановлений статтею 149 Земельного кодексу України. Положеннями частини другої цієї статті передбачено, що вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.
Аналіз змісту наведеної норми дає підстави для висновку про обов'язковість надання згоди землекористувачем, у даному випадку Феодосійським центральним військовим клінічним санаторієм МО України на вилучення земельної ділянки.
Питання визначення системи та гарантій місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу та відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, обсяг повноважень при здійсненні своєї діяльності органів місцевого самоврядування визначаються Законом України «Про місцеве самоврядування».
Положеннями п. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Статтею 19 Конституції України встановлено обов'язок органів державної влади та місцевого самоврядування діяти тільки на підставах, у межах повноважень і способів, які передбачені Конституцією і законами України.
Таким чином, приймаючи до уваги добровільну відмову землекористувача спірної земельної ділянки від права на користування такою землею (лист від 22.06.2004р.) та враховуючи те, що Феодосійська міська рада, як орган місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальної громади м. Феодосія АР Крим здійснює правомочності щодо володіння, користування та розпорядження землями, (крім земель, переданих в приватну власність), суд констатує відсутність порушень з боку відповідача при прийнятті пунктів 1.6, 1.7 рішення щодо припинення права користування позивачем (Феодосійським центральним військовим клінічним санаторієм МО України) земельною ділянкою площею 0,2га (м. ФеодосіяАДРЕСА_1), що є підставою для відмови в позові.
Аналогічну правову позицію висловлено в постанові Вищого господарського суду України від 05.11.2008р. у справі №2-1/2599-2008.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі є підставою для відмови у позові.
При цьому, слід зазначити, що клопотань про поновлення строків позовної давності, як саме й доказів з поважності підстав її пропуску позивачами та прокурором під час розгляду справи надано не було, що також тягне відмову в задоволенні позову.
Вступна і резолютивна частини рішення оголошені у судовому засіданні 09 грудня 2008 року.
Рішення оформлене відповідно до ст.84 ГПК України і підписане 15 грудня 2008 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні позову відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Ковтун Л.А.