"08" квітня 2009 р. Справа № 05/536а
Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Швидкого В.А., при секретарі судового засідання Холодній Л.В., за участю представників сторін:
від позивача: Якимчука Ю.В.- за довіреністю;
від відповідача: Удод І.І. - за довіреністю;
від третьої особи: Чепурної С.А. - за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області
до виконавчого комітету Черкаської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на боці відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Черкаський деревообробний комбінат"
про скасування рішення,
Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Черкаській області (далі за текстом позивач) заявлено позов до виконавчого комітету Черкаської міської ради (далі за текстом відповідач) про визнання нечинним та скасування рішення відповідача від 30.01.2000 №1092 (далі-Рішення) в частині надання дозволу на оформлення права власності за товариством з обмеженою відповідальністю "Черкаський деревообробний комбінат" щодо будівлі їдальні по вул. Зелінського, 5 та приміщення оздоровчого пункту по вул.Чигиринській, 15 у м. Черкаси.
Ухвалою суду залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на боці відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Черкаський деревообробний комбінат".
Позовні вимоги мотивовано наступним.
Згідно з ст. 24 Закону України "Про приватизацію державного майна", ст. 19 Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" об"єкти соціально-побутового призначення приватизованого державного підприємства, що не ввійшли до статутного фонду господарського товариства, створеного в процесі приватизації, передаються йому на баланс з метою забезпечення належного утримання до вирішення питання про передачу їх до комунальної власності територіальної громади.
До таких об"єктів належать оздоровчий пункт та клуб по вул. Чигиринській, 15, які не увійшли до статутного фонду ЗАТ "Черкаський деревообробний комбінат" в процесі приватизації, але залишився на його балансі, є об"єктами права державної власності та знаходяться в управлінні позивача.
Відповідно до своїх повноважень позивач провів перевірку використання зазначених об"єктів та направив балансоутримувачу лист від 01.03.2007 № 785/01 про усунення порушень щодо використання державного майна.
У відповідь ТОВ "Черкаський деревообробний комбінат" звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до регіонального відділення про визнання права власності на оздоровчий пункт. Ухвалою від 02.08.2007 у справі 05/3756 суд припинив провадження у даній справі за відсутністю предмету спору.
Позивачу стало відомо, що рішенням від 30.10.2000 №1092 відповідач дозволив вищевказаному товариству оформити право власності на комплекс будівель, в тому числі
на приміщення оздоровчого пункту по вул. Чигиринській, 15 в м. Черкаси та їдальню по вул. Зелінського, 5 в м. Черкаси.
Відповідач позов не визнав.
Третя особа також вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Матеріалами справи і в судовому засіданні встановлено.
Рішенням засновників від 15.08.1995 створено ЗАТ "Черкаський ДОК", державна реєстрація якого проведена у Черкаському МВК №05481754 від 28.08.1995.
Рішенням ради директорів, протокол від 28.08.1995, загальними зборами акціонерів від 15.08.1995 затверджено статут дочірнього підприємства "Черкаський меблевий комбінат" ЗАТ "Черкаський ДОК" та "Черкаський завод деревостружковий плит" ЗАТ "Черкаський ДОК". Реєстрація статутів проведена в Черкаському МВК 07.09.1995 за номерами, відповідно, 22804495 та 22804377.
Рішенням загальних зборів ЗАТ "Черкаський ДОК" від 22.07.1997 реорганізовано ЗАТ "Черкаський ДОК", шляхом поділу на самостійні акціонерні товариства - ЗАТ "Черкаський завод деревостружкових плит" та ЗАТ "Черкаський меблевий комбінат" державна реєстрація в Черкаському МВК №7189 від 23.07.1998.
Рішенням загальних зборів акціонерів ЗАТ "Черкаський меблевий комбінат" та ЗАТ "Черкаський завод деревостружкових плит" створено ТОВ "Черкаський ДОК", до статутного фонду якого внесено майно вказаних підприємств, державна реєстрація в Черкаському МВК №8270 від 23.06.2000.
На підставі договору купівлі-продажу від 15.07.2003 ЗАТ "Черкаський ДОК" стало власником цілісного майнового комплексу орендного промислово-торгівельного підприємства Черкаський деревообробний комбінат, до складу якого увійшли приміщення їдальні та оздоровчого пункту.
Як вбачається із вищенаведеної хронології реорганізації ЗАТ "Черкаський ДОК", ТОВ "Черкаський ДОК", є правонаступником майнових прав ЗАТ "Черкаський ДОК".
Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 30.01.2000 "Про оформлення права власності та споруди ТОВ "Черкаський ДОК" на комплексну будівлю, в тому числі і на приміщення їдальні і оздоровчого пункту (далі - Рішення).
Позивач вважає, що Рішення в частині надання дозволу ТОВ "Черкаський ДОК" на оформлення права власності на приміщення їдальні та оздоровчого пункту слід визнати недійсним, оскільки вказані приміщення при укладенні договору купівлі-продажу від 15.07.1993 не були предметом купівлі-продажу, а були передані ЗАТ "Черкаський ДОК" на баланс для зберігання, тобто залишились у державній власності.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Згідно з ч.1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показів свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Статтею 24 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств", що діяла на час укладення договору купівлі-продажу, передбачено, що товариству покупців, створеному працівниками підприємства, яке стало власником свого підприємства в результаті його викупу, за його згодою відповідний державний орган приватизації безоплатно передає об"єкти соціально-побутового призначення, створені за рахунок коштів соціально-побутового призначення, аналогічних фондів зазначеного підприємства із зменшенням ціни, за яку придбано майно підприємства на суму початкової ціни зазначеного майна.
05.10.1999 господарським судом прийнято рішення у справі № 05/2006 за позовом ЗАТ "Черкаський завод деревостружкових плит" до Регіонального відділення фонду державного майна України по Черкаській області про визнання недійсним наказу № 669 від
13.10.1999 про вилучення приміщення їдальні з підстав, що це приміщення не ввійшло до предмету купівлі-продажу за договором від 05.07.2003, а залишилось у державній власності.
Рішенням від 05.10.1999 у позові відмовлено.
В ході розгляду справи № 05/2006 представник відповідача не зміг надати суду правове обгрунтування порядку надання покупцями згоди на безкоштовне отримання об"єкта приватизації соціально-побутового призначення. В ході приватизації зазначене питання не було врегульовано жодним нормативним актом, який регулював процес приватизації на час укладення договору купівлі-продажу. Суд прийшов до висновку, що згода покупця може бути надана, як письмово, так і в усній формі. Виходячи з цього, суд встановив, що вирішення питання згоди чи заперечення покупця на безоплатне придбання об"єктів соціально-побутового призначення в таких випадках покладається на продавця, а не на покупця. Оскільки продавець в жодному із приватизаційних документів - план приватизації, акт оцінки цілісного майнового комплексу, акт передачі, не ставив такого питання, суд вважає, що згода покупця на безоплатне придбання спірного приміщення була висловлена в усній формі, ця згода була відома продавцю і останній проти цього не заперечував. Бажання покупця на придбання у власність спірного приміщення підтверджується і тим, що приміщення було внесено до статутного фонду покупця, а на даний час до статутного фонду позивача.
Згідно з ч.2 ст. 72 КАС України, обставини, визнані судом загальновідомими, не потрібно доказувати.
При розгляді справи № 05/2006 судом не було встановлено, що при укладенні договору купівлі-продажу від 15.07.1993 приміщення їдальні та оздоровчого пункту не ввійшли до комплексу будівель, придбаних ЗАТ "Черкаський ДОК", а залишились у державній власності.
Повторного доведення вказаний факт не потребує.
ТОВ "Черкаський ДОК" є правонаступником ЗАТ "Черкаський ДОК", і як правонаступник, набув всі майнові права ЗАТ "Черкаський ДОК".
Тому відповідач правомірно включив приміщення їдальні та оздоровчого пункту в перелік об"єктів, на які рішенням дозволено ТОВ "Черкаський ДОК" оформити право власності.
Керуючись ст. ст.94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У позові відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до Київського міжобласного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України.
Суддя В.А.Швидкий