Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 122
Іменем України
14.01.2009
Справа №2-31/181-2008А
Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі
судді Привалової А.В.
при секретарі судового засідання Шильнової О.М.
за участю представників сторін:
від позивача - Флуд І.М., дов. у справі
від першого відповідача - Шенягіна Т.Ю., дов. у справі
від другого відповідача - Гетманчук І.І., дов. у справі
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом - Приватного підприємства фірми «Автодель», (95000, м.Сімферополь, пр..Перемоги, 110)
до відповідачів - Державної податкової адміністрації АРК, (95000, м.Сімферополь, вул..Р.Люксембург, 29);
- Головного управління державного казначейства України в АРК, (95000, м.Сімферополь, вул..Севастопольська, 19)
про визнання протиправними дій, про спонукання до виконання певних дій та стягнення 5000 грн.
Приватне підприємство фірма «Автодель» звернулось з адміністративним позовом до господарського суду АРК до відповідачів - Державної податкової адміністрації в АР Крим і Головного управління державного казначейства України в АРК з наступними позовними вимогами :
- визнати протиправними дії співробітників податкової міліції в частині ненадання інформації про себе;
- визнати протиправними дії Державної податкової адміністрації в АРК в частині ненадання витребуємої інформації;
- зобов'язати Державну податкову адміністрацію в АРК надати ПП фірма «Автодель» наступну інформацію: що стало підставою для проведення перевірки контролерами-ревизорами; що стало підставою для проведення контрольної закупівлі співробітниками податкової міліції із зазначенням (якщо таке було заведено) категорії заведеного оперативно-розшукової справи, її номера, дати, підстав для заведення, реквізитів органа дізнання про проведенні контрольної закупівлі, порядкового номера припису для проведення контрольної закупівлі, а також завіреної належним чином фотокопії направлення (припису); що стало підставою для находження співробітників податкової міліції на території ПП фірма «Автодель»; прізвища, імена, по-батькові, посади, номера посадових посвідчень співробітників податкової міліції, що знаходились на перевірці ПП фірма «Автодель» 01.08.2007 р.;
- постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання про залучення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб Державної податкової адміністрації в АРК;
- стягнути з державного бюджету на користь ПП фірма «Автодель» в якості відшкодування морального збитку 5000,00 грн.;
- стягнути судові витрати
Ухвалою господарського суду АРК від 09.01.2008р. відкрито провадження у справі за даним позовом суддею Цикуренко А.С.
Ухвалою господарського суду АРК від 04.02.2008 р. залучено до розгляду адміністративної справи №2-11/181-2008А замість судді господарського суду АРК Цикуренко А.С. суддю господарського суду АРК Колосову А.Г., привласнивши справі номер №2-24/181-2008А.
Ухвалою господарського суду АРК від 15.02.2008 р. справа прийнята до свого провадження суддею Колосовою Г.Г. та призначена до судового розгляду.
На підставі резолюції голови господарського суду АРК справу було передано на розгляд судді Омельченко В.А.
Ухвалою господарського суду АРК від 30.07.2008 р. справа прийнята до свого провадження суддею Омельченко В.А. та призначена до розгляду.
У зв'язку з припиненням повноважень судді господарського суду АРК Омельченко В.А. та переходом до іншого суду, справу передано на розгляд судді господарського суду АРК Приваловій А.В.
Ухвалою господарського суду АРК від 03.10.2008 р. справа прийнята до свого провадження та призначена до судового розгляду.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ДПА в АРК не надало відповідь на звернення про надання відповідної письмової інформації щодо проведеної перевірки підприємства. В правове обґрунтування посилається на ст.ст. 32, 33, 34, 43, 48 Закону України «Про інформацію». Вимоги про відшкодування моральної шкоди за рахунок коштів Державного бюджету позивач обґрунтовує тим, що відсутність інформації, яка запитувалась у ДПА в АРК, позбавило можливості реалізувати право на звернення до суду і оскарження незаконних дій співробітників ДПА в АРК, що змусило підприємство оскаржувати рішення податкового органу винесеного за наслідками незаконної перевірки. Судовий розгляд по справі №2-16/10984-2007А нанесло удар по честі, гідності та діловій репутації підприємства. Неможливість реалізувати свої законі права спричинило зниження престижу і підриву довіри серед потенційних клієнтів і можливих контрагентів. Моральну шкоду позивач оцінив в сумі 5000,00грн. В правове обґрунтування відшкодування моральної шкоди позивач посилається на ч.ч.4, 5 ст.11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», 49 Закону України «Про інформацію». Більш детальніше доводи позивача викладені у позовній заяві та письмових доводах (а.с.57).
Відповідач - ДПА в АРК проти позову заперечує за мотивами, викладеними у письмових запереченнях на позов. Вказує, що звернення позивача щодо надання інформації було розглянуто по суті, відповідь надана позивачу своєчасно і надіслана поштою. Просить у задоволені позову відмовити.
Відповідач - Головне управління Державного казначейства України в АР Крим проти позову заперечує. У письмових запереченнях зазначає, що моральна шкода, яка спричинена діями ДПА в АРК не відноситься до випадків, за якими проводиться відшкодування шкоди за рахунок коштів Державного бюджету України. Органи державної податкової служби, як юридичні особи, несуть самостійну відповідальність за свої дії і у випадку спричинення моральної шкоди, шкода має відшкодовуватись за рахунок бюджету, призначеного для даного органу, який в свою чергу повинен забезпечити відповідні асигнування на зазначену ціль.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на таке.
01.08.2007 р. співробітниками ДПА в АРК головними податковими ревізорами-інспекторами Вербич М.А. та Кобиною Н.М. проведена перевірка ПП фірма «Автодель» на предмет дотримання норм Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яка проводилася в автосалоні за адресою: м.Сімферополь, пр.Перемоги, 110.
За наслідками проведеної перевірки ДПІ в м.Сімферополі винесено рішення про застосування штрафних санкцій №0006492303 від 09.08.2007р., яке у подальшому постановою господарського суду АРК від 22.11.2007 р. по справі №2-16/10984-2007А скасовано. Постанова суду набрала законної сили.
06.08.2007р. Приватним підприємством фірмою «Автодель» на адресу Державної податкової адміністрації в АРК була направлена заява в порядку, передбаченому ст..40 Конституцією України, ст.14 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні», яким підприємство запитувало у податкової адміністрації певну інформацію, що наведено у запиті (а.с.6).
Згідно ст.40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про інформацію» всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.
Стаття 32 Закону України «Про інформацію» визначає, що під запитом щодо надання письмової або усної інформації у цьому Законі розуміється звернення з вимогою надати письмову або усну інформацію про діяльність органів законодавчої, виконавчої та судової влади України, їх посадових осіб з окремих питань.
Згідно ч.6 ст.32 Закону України «Про інформацію» органи законодавчої, виконавчої та судової влади України, їх посадові особи зобов'язані надавати інформацію, що стосується їх діяльності, письмово, усно, по телефону чи використовуючи публічні виступи своїх посадових осіб.
При цьому статтею 33 Закону України «Про інформацію» визначено, що термін вивчення запиту на предмет можливості його задоволення не повинен перевищувати десяти календарних днів. Задоволення запиту здійснюється протягом місяця, якщо інше не передбачено законом. Аналогічний термін розгляду встановлюється і щодо запиту про надання письмової інформації.
Свою позовну заяву позивач обгрунтовує тим, що запитуєма інформація ні на адресу підприємства, ні на адресу керівника підприємства від ДПА в АРК не надходила.
Проте матеріали справи спростовують доводи позивача. Відповідачем представлений лист ДПА в АРК за вих..№1884/10/2330 від 08.08.2007 р., яким надана письмова інформація на звернення позивача щодо проведення 01.08.07р. перевірки Приватного підприємства фірми «Автодель» співробітниками ДПА в АРК.(а.с.133).
Судом досліджувався оригінал журналу реєстрації вихідної кореспонденції ДПА в АРК, на зворотньому аркуші 55 якого внесена запис 08.08.2007р. про реєстрацію листа про розгляд зави ПП «Автодель» за №1884/10/23-3, а також поштові реєстри відправлень ДПА в АРК, згідно яким вказаний лист був надісланий позивачу поштою простим листом 10.08.07р. (а.с.73).
Таким чином, судом вбачається, що на запит Приватного підприємства «Автодель» від 06.08.07р. щодо надання відповідної інформації, ДПА в АРК була надана така інформація письмово відповідно до вимог Закону України «Про інформацію», у спосіб та у терміни, передбачені Законом. При цьому приписи наведеного закону не передбачають обов'язку суб'єкта інформаційної діяльності розсилати запитуєму інформацію в письмовій формі якимось певним способом (рекомендованою кореспонденцією, чи з повідомленням тощо). Тому надіслання позивачу цієї інформації простим листом цілком відповідає закону.
При таких обставинах позовні вимоги в частині визнання протиправними дій співробітників податкової міліції щодо ненадання інформації про себе, визнання протиправними дії Державної податкової адміністрації в АРК в частині ненадання витребуємої інформації, а також зобов'язання Державної податкової адміністрації в АРК надати ПП фірма «Автодель» інформацію, зазначену у позовній заяві, задоволенню не підлягають через їх необґрунтованість.
Щодо позовних вимог про стягнення з державного бюджету на користь ПП фірма «Автодель» в якості відшкодування моральної шкоди 5000,00 грн. суд зазначає наступне.
Відповідно до ст..49 Закону України «Про інформацію», на яку посилається позивач в обґрунтування свого права на відшкодування моральної шкоди, у випадках, коли правопорушенням, вчиненим суб'єктом інформаційної діяльності, завдано матеріальної чи моральної шкоди фізичним або юридичним особам, винні особи відшкодовують їх добровільно або на підставі рішення суду.
При цьому стаття 47 цього Закону визначає перелік порушень законодавства про інформацію, за які передбачена відповідальність.
Судом у ході судового розгляду справи не встановлено вчинення порушень законодавства про інформацію з боку ДПА в АРК, оскільки матеріали справи свідчать про надання інформації позивачу на його звернення та у строки, встановлені законом. Отже відсутність порушення виключає й відповідальність особи - суб'єкта інформаційної діяльності.
Крім того, позивач документально не довів суду спричинення йому моральної шкоди.
Верховний суд України у постанові Пленуму №4 від 31.03.1995 р. “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначив, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.
Позивач не надав суду жодного доказу, що Приватне підприємство фірма «Автодель» понесла втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.
Позовні вимоги в цієї частині позивач обґрунтовує тим, що відсутність у нього інформації щодо осіб, які були присутні при проведенні перевірки із співробітниками ДПА в АРК, позбавило його можливості реалізувати своє право на звернення до суду в порядку, передбаченому КАСУ, та оскарження незаконних дій співробітників податкової міліції. Це змусило позивача звернутися до господарського суду АРК з позовною заявою про визнання недійсним податкового рішення, винесеного за наслідками проведеної перевірки. У зв'язку з судовим розглядом цієї справи, Приватне підприємство фірма «Автодель», як стверджує позивач, понесло приниження честі, гідності та ділової репутації підприємства.
Матеріали справи свідчать про те, що постановою господарського суду АРК від 22.11.2007р. по справі №2-16/10984-2007А за позовом Приватного підприємства фірми «Автодель» до відповідача - Державної податкової інспекції в м.Сімферополь про визнання нечинним рішення, рішення ДПІ в м.Сімферополі про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0006492303 від 09.08.2007 р. визнано нечинним.
З цього вбачається, що Приватним підприємством фірмою «Автодель» був обраний спосіб захисту своїх порушених прав, а саме : звернення до суду з відповідною позовною заявою, результатом якого стало скасування податкового рішення, що, на думку суду, не може мати наслідком приниження честі, гідності та діловій репутації Приватного підприємства фірми «Автодель».
Слід зазначити, що відповідно до Конституції України, честь та гідність відноситься до особистих прав людини та громадянина. Отже відносно юридичної особи застосовувати ці поняття не можна. Крім того, що ділова репутація - сукупність підтвердженої інформації про особу, але позивачем не доведено суду, що звернення позивача до суду за захистом права шкодить діловій репутації підприємства. До матеріалів справи не надано жодного документу, в якому було б зазначено саме в чому полягає шкода діловій репутації, та з яких міркувань підприємство взагалі вважає що така шкода мала місце.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відсутні підстави для стягнення з відповідача моральної шкоди з Державного бюджету України в сумі 5000,00 грн.
Позовні вимоги позивача про постановлення окремої ухвали про наявність підстав для розгляду питання про залучення до дісціплінарної відповідальності посадових осіб Державної податкової адміністрації в АРК задоволенню також не підлягають у зв'язку з наступним.
Статтею 166 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено право адміністративного суду на здійснення загального нагляду за дотриманням законності суб'єктами владних повноважень. Так, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, має право постановити окрему ухвалу, направити її відповідними суб'єктами владних повноважень з метою припинення порушення закону шляхом вжиття заходів останнім щодо усунення причин та умов, які сприяли такому порушенню.
В процесі розгляду справи судом не було встановлено ознак протиправності дій чи бездіяльності посадових осіб ДПА в АРК з ненадання позивачу відповідної інформації, що є предметом розгляду даної справи. Отже відсутні підстави для постановлення окремої ухвали на адресу ДПА в АРК, в порядку ст.166 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Проте позивачем не доведено суду викладених у позовній заяві підстав своїх вимог. Інших доводів позивач не наводить.
При таких обставинах справи позовні вимоги Приватного підприємства фірми «Автодель» задоволенню не підлягають, викладене є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Вступна та резолютивна частина постанови оголошена в судовому засіданні 14.01.2009р. Постанова складена у повному обсязі 19.01.2009р.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.17,70,71,86,94,122,160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні позову відмовити.
Постанову може бути оскаржено до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку і строки, передбачені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі неподання відповідної заяви постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі - з дня складення у повному обсязі). Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Копію постанови направити рекомендованою кореспонденцією на адресу сторін.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Привалова А.В.