33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"08" квітня 2009 р. Справа № 10/164
Суддя Коломис В. В. розглянувши матеріали справи
за позовом Головинська сільська рада
треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
1) Управління Держкомзему у Костопільському районі
2) ДП "Рівненський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою"
до відповідача Відкрите акціонерне товариство "Івано-Долинський спеціалізований кар'єр"
треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
1)Рівненська обласна рада
2)Рівненська обласна державна адміністрація
3)Державне управління екології та природних ресурсів в Рівненській області
про зобов'язання внести зміни до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою площею 2,5 га
В засіданні приймали участь:
Від позивача : Лазуренко В.О. (дов. у справі)
Від третіх осіб на стороні позивача: 1) Галкіна А.В. (дов. у справі)
2) Масюк Е.І. (дов. б/н від 22.07.05 р.)
Від відповідача : Галай А.М. (дов. № 87 від 03.03.09 р.), Мельник В.В. (дов. б/н від 16.03.09р.)
Від третіх осіб на стор. відповідача: 1) не з'явився
2) Чеховська Є.А. (дов. № вих.229/0/01-22/09 від 15.01.09 р.)
3) не з'явився
Статті 20,22 ГПК України роз'яснені.
В судовому засіданні з 18.03 по 25.03 та з 25.03 по 08.04.09р. оголошувались перерви.
СУТЬ СПОРУ: Позивач - Головинська сільська рада, с.Головин Костопільського району Рівненської області звернувся до господарського суду з позовом, відповідно з яким, з врахуванням здійснених уточнень (т.1 а.с.32-33) просить суд спонукати ВАТ "Івано-Долинський спеціалізований кар'єр" на примусове внесення змін до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою площею 2,5 га в північній частині кар'єру №3 із встановленням меж в натурі.
Як на підставу своїх позовних вимог посилається зокрема на те, що рішенням Костопільської районної ради №147 від 17 липня 2001року “Про внесення змін до рішення районної ради від 14 серпня 1998 року №13» визнано таким, що втратило чинність рішення районної ради №13 від 14 серпня 1998 року “Про надання земельних ділянок ВАТ "Івано-Долинський спецкар'єр" та видачі Державного акту на право постійного користування землею в північній частині кар'єру №3.
При цьому, зазначає, що рішенням Господарського суду Рівненської області у справі № 7/423 ВАТ "Івано-Долинськии спецкар'єр" зобов'язано припинити роботу на земельній ділянці площею 2,5 га, розташованій в північній частині кар'єру № 3. А згідно довідки виданої Костопільським районним відділом земельних ресурсів №105 від 15.03.2001 року площа землекористувача ВАТ “Івано-Долинськии спецкар'єр" зменшена з 94,25 га до 92,4 га.
В зв'язку з цим, як вказав позивач, ВАТ “Івано-Долинський спецкар'єр» неодноразово виносились приписи про приведення у відповідність Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, а голову правління було притягнуто до адміністративної відповідальності. При цьому, будь-яких дій спрямованих на внесення змін до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою ВАТ «Івано-Долинський спецкар'єр»на даний час не вчинив.
Відповідач -ВАТ “Івано-Долинський спецкар'єр» позовні вимоги Головинської сільської ради не визнає в зв'язку з їх безпідставністю та необгрунтованістю.
Як зазначив відповідач, згідно плану меж землекористування товариства, межі спірної земельної ділянки площею 2,5 га на ділянці №3 від А до Б є землями Костопільського держлісгоспу, від Б до В є землями Костопільської районної шляхової дільниці, від В до Г є землями в користуванні відповідача, від Г до Д є землями запасу Злазненської сільської ради. Наведенні межі свідчать, що спірна земельна ділянка площею 2,5 га. територіально знаходиться поза межами села Базальтове та не належить до земель Головинської сільської ради.
Крім того, відповідач посилається на рішення господарського суду Рівненської області від 09.11.2006 року у справі №19/259 за позовом ВАТ «Івано-Долинський спецкар'єр" до Головинської сільської ради про усунення перешкод в користуванні ділянкою надр, яким задоволено позовні вимоги ВАТ «Івано-Долинський спецкар'єр", та серед іншого, встановлено, що спірна ділянка площею 2,5 га в північній частині кар'єру №3 не є земельною ділянкою, а є ділянкою надр, якою він користується на підставі спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами № 950 від 07.07.1997 року виданої Державним комітетом України по геології і використанню надр та гірничого відводу від 11.08.1997 року переоформленого 19.04.2001 року.
Враховуючи це, просить позовні вимоги залишити без задоволення.
Відповідно до ухвали господарського суду від 26.05.05р. (т.1, а.с.31) до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача було залучено Рівненський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою та Костопільський районний відділ земельних ресурсів (реорганізований в управління Держкомзему у Костопільському районі Рівненської області).
Треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача позовні вимоги Головинської сільської ради вважають законними та обгрунтованими.
Відповідно до ухвали господарського суду від 22.06.05р. (т.1, а.с.68) до участі у справі в якості третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено Рівненську обласну раду, Рівненську обласну державну адміністрацію та Державне управління екології та природних ресурсів в Рівненській області.
Треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Рівненська обласна рада та Державне управління екології та природних ресурсів в Рівненській області явку повноважних представників в судові засідання не забезпечили, письмових пояснень по суті справи не надали.
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Рівненська обласна державна адміністрація вважає, що за обставин що склалися Державний акт на право постійного користування землею, повинен бути приведений у відповідність до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування. При цьому зазначає, що на оспорюваній земельній ділянці розташована геологічна пам'ятка природи місцевого значення “Базальтові стовпи». Відтак, вважає безпідставними твердження позивача про право власності на спірну земельну ділянку площею 2,5 га, в тому числі на пам'ятку природи місцевого значення. Крім того зазначає, що спірна земельна ділянка знаходиться поза межами населеного пункту, відповідно Головинська сільська рада не вправі її передавати ані у власність, ані у користування.
Відповідно до ухвали господарського суду від 11.07.05р. (т.1, а.с.199) провадження у справі №10/164 було зупинено до вирішення Костопільським районним судом цивільної справи за позовною заявою громадянки Радченко О.Я. до Головинської сільської ради та громадянина Крищука Л.О. про поновлення права ВАТ «Івано-Долинськии спецкар'єр" на користування земельною ділянкою в розмірі 2,5 га.
Ухвалою від 02.02.09р. (т.2, а.с.19) господарський суд, в зв'язку з залишенням вищезазначеного позову Костопільським районним судом без розгляду, поновив провадження у справі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі фактичні докази у справі, як кожний окремо, так і в їх сукупності, давши цьому достатню і об'єктивну оцінку, суд прийшов до висновку про безпідставність позовних вимог.
При цьому суд встановив та врахував таке.
Рішенням Костопільської районної ради за №13 від 14.08.98р. (т.1, а.с.106-107) було вирішено надати у постійне користування ВАТ «Івано-Долинськии спецкар'єр" земельні ділянки по видобутку і переробці базальтів із складом угідь (згідно додатку) та видати Державний акт на постійне користування землею.
16 грудня 1998 року ВАТ «Івано-Долинськии спецкар'єр" було видано Державний акт на право постійного користування землею площею 73,27 га землі в межах, згідно з планом землекористування (т.1, а.с.58-61).
Рішенням Головинської сільської ради від 28.12.99р. за №45 (т.1, а.с.7), земельну ділянку площею 2,5 га було вилучено із земель ВАТ «Івано-Долинськии спецкар'єр" в землі запасу сільської ради.
Рішенням Костопільської районної ради №147 від 17 липня 2001 року «Про внесення змін до рішення районної ради від 14 серпня 1998 року №13" визнано таким, що втратило чинність рішення районної ради №13 від 14 серпня 1998 року «Про надання земельних ділянок ВАТ «Івано-Долинський спецкар'єр" та видачі Державного акту на право постійного користування землею в північній частині кар'єру №3 площею 2,5 га (т.1, а.с.8).
Рішенням господарського суду Рівненської області від 29 жовтня 2001року у справі №7/423 за позовом Головинської сільської ради до ВАТ «Івано-Долинськии спецкар'єр" про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, позовні вимоги задоволено. Зобов'язано ВАТ «Івано-Долинськии спецкар'єр" припинити роботи на земельній ділянці площею 2,5 га, розташованій в північній частині кар'єру №3.
Як вбачається з довідки, виданої Костопільським районним відділом земельних ресурсів від 15.03.01р. за №105 (т.1, а.с.44) площа землекористувача (відповідача) зменшена з 99,9 га до 92,4 га, тобто 2,5 га переведено в землі запасу згідно рішення органів місцевого самоврядування.
При цьому, на підставі Державного акту на право постійного користування землею, в якій позивач і просить внести заміни, ВАТ «Івано-Долинськии спецкар'єр" здійснює користування земельною ділянкою площею 73,27 га (т.1, а.с.58-60).
Згідно ст. 19 Кодексу України «Про надра" надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.
Як з'ясовано, ВАТ «Івано-Долинський спецкар'єр" здійснює користування надрами Івано-Долинського родовища базальтів на площі 106, 32 га на підставі спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами № 950 від 07.07.1997 року виданого Державним комітетом України по геології і використанню надр строком на 20 років, із змінами внесеними відповідно до протоколу №20 від 14.09.2006 року. (т.1, а.с.48).
Постановою господарського суду Рівненської області від 09.11.06р. у справі №19/259 за позовом ВАТ «Івано-Долинськии спецкар'єр" до Головинської сільської ради про усунення перешкод в користування ділянкою надр площею 2,5 га в північній частині кар'єру (т.1, а.с.75-77), залишеним без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 13.02.07р. (т.1, а.с.78-83) позовні вимоги задоволено; зобов'язано Головинську сільську раду усунути перешкоди в користуванні ВАТ «Івано-Долинськии спецкар'єр" ділянкою надр площею 2,5 га в північній частині кар'єру №3, що знаходиться в межах наданого підприємству гірничого відводу.
При цьому, як вбачається, судами при розгляді справи встановлено, що спірна ділянка площею 2,5 га в північній частині кар'єру №3 є ділянкою надр, яка розробляється ВАТ «Івано-Долинський спецкар'єр" на підставі спеціального дозволу (ліцензії) №950 та знаходиться в межах гірничого відводу, отриманого ВАТ «Івано-Долинський спецкар'єр". З топоплану з підрахунку запасів і пояснювальної записки до Робочого проекту доопрацювання кар'єру №3 Івано-Долинського родовища базальтів на 1985-1986 рік згідно з позначеннями, видно, що вже у 1986 році на спірній земельній ділянці був відсутній поверхневий (ґрунтовий) шар. Це підтверджується калькою контурів та експлікації земель з Технічного звіту по горизонтальній зйомці земельної ділянки ВАТ «Івано-Долинський спецкар'єр" на території Головинської сільради, виконаного ДП «Рівненським науково-дослідним інститутом землеустрою" №400-2 від 23.08.2005 року. Тому дія Земельного кодексу України, яка розповсюджується тільки на поверхневий (ґрунтовий) шар земельної ділянки, не поширюється на ділянку площею 2,5 га в північній частині кар'єру №3. Нижче ґрунтового шару розміщуються надра, питання використання яких врегульовується Кодексом України «Про надра".
Відповідно до ч.2ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори, за винятком встановлених рішенням третейського суду) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Згідно ч.1 ст.17 Кодексу України «Про надра" гірничим відводом є частина надр, надана користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин та цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.
Як вбачається, право ВАТ «Івано-Долинський спецкар'єр" на користування надрами засвідчується Актом про надання гірничого відводу, виданим 11.08.1997 року Рівненською обласною радою народних депутатів, переоформленим 19.04.2001 року з видачею Акту гірничого відводі №383 на ділянку надр площею 122,77 га. Гірничий відвід надано Товариству безстроково (т.1, а.с.47).
При цьому, порядок надання гірничих відводів (частини надр) користувачам на території України для розробки родовищ твердих корисних копалин встановлено Положенням «Про порядок надання гірничих відводів", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. №59, яким в свою чергу передбачено, що право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу (п.3), а гірничі відводи можуть надаватися підприємствам і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр, а також затвердженого в установленому порядку проекту розробки родовища корисних копалин (п.4). Згідно п.11 вказаного Положення, земельні ділянки для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, якщо інше не передбачено актами законодавства, виділяються після надання гірничого відводу в порядку, передбаченому чинним земельним законодавством.
Викопіюванням з топографічного плану поверхні Івано-Долинського родовища базальтів, взятого з робочого проекту доопрацювання кар'єру №3 Івано-Долинських покладів базальту на 1985 - 1986 роки, яке було долучено Відповідачем до матеріалів справи зазначено, що на спірній ділянці надр розташовуються невироблені запаси надр, які ще необхідно доопрацювати. (т.2, а.с.98-102).
Зазначене підтверджує, що спірна частина надр вимагає подальшого дослідження і доводить неможливість здійснення рекультивації для повернення її в загальногосподарське користування.
Відповідно до долученої відповідачем карти Івано-Долинського родовища базальтів вбачається, що вказане родовище є неподільне, і таке, що не підлягає виділенню окремими частинами, як того просить позивач у своєму позові.
Надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, у відповідності із ст.18 Кодексу України «Про надра" провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України.
Земельний кодекс України від 18.12.1990 року № 561-ХІІ, чинний до 01.01.2002 року й на час прийняття рішення Костопільської районної ради №147 від 17 липня 2001 року, в ч.3 ст.1 визначав, що гірничі, лісові та водні відносини, відносини щодо використання й охорони рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря регулюються спеціальним законодавством України і Республіки Крим. Стаття 68 Земельного кодексу України (№ 561-ХІІ) закріплювала, що розміри земельних ділянок, які надаються для розміщення і експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель і споруд гірничодобувних підприємств, визначаються відповідно до затверджених у встановленому порядку норм і проектно-технічної документації, а відведення ділянок здійснюється з урахуванням черговості їх освоєння.
Надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, як передбачено в ч.4 ст.66 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року №2768-111, чинного на даний час, проводиться після оформлення в установленому порядку прав користування надрами. Відповідно до положень ч.2 ст.134 Земельного кодексу України (№2768-111) не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі використання земельних ділянок для користування надрами та спеціального водокористування відповідно до отриманих спеціальних дозволів (ліцензій).
З аналізу наведених норм випливає, що згідно із земельним законодавством надаються земельні ділянки для потреб пов'язаних з користуванням надрами. Надаються такі земельні ділянки на підставі спеціальних дозволів (ліцензій) та в межах гірничих відводів на користування надрами, лише власникам ліцензій та гірничих відводів, тобто надрокористувачам, і не на конкурентних засадах.
Відповідно до ч.2 ст.26 Кодексу України «Про надра" право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а в окремих випадках визначених цією статтею у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.
Таким чином, ВАТ «Івано-Долинський спецкар'єр» здійснює право користування надрами згідно із спеціальним дозволом (ліцензією) без обмежень та будь-яких порушень, використовуючи ділянку надр в межах визначених гірничим відводом, в яких знаходиться й ділянка площею 2,5 га в північній частині кар'єру №3. Оскільки спірна ділянка є ділянкою надр, то відносини з позбавлення права користування нею підлягають регулюванню Кодексом України «Про надра", зокрема ст.26, і не можуть врегульовуватись Земельним кодексом України, дія якого в свою чергу може бути поширена на цю ділянку лише після її рекультивації і повернення в загальногосподарське користування.
Відповідно до стст.33, 34 ГПК України кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Натомість доводи, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог є безпідставними та необгрунтованими, оскільки спростовуються вищевикладеним.
Оскільки внесення змін до Державного акту на право користування земельною ділянкою, отриманою на підставі гірничого відводу з метою використання надр, порушить право відповідача на користування надрами, відповідні зміни можуть бути внесені лише після рекультивації та повернення її в загальногосподарське користування.
З огляду на це, в позові слід відмовити.
Керуючись ст. ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити.
Суддя Коломис В. В.
підписано "08" квітня 2009 р.