31.03.09 р. Справа № 33/151б
за заявою кредитора (заявника) Відкритого акціонерного товариства «Єнакіївське АТП 11408» м. Єнакієве
до боржника Відкритого акціонерного товариства «Єнакієвський коксохімічний завод» м.Єнакієве
про визнання банкрутом
арбітражний керуючий Дьяченко О.Д.
Суддя С.С. Тарапата
Представники: від УПФУ в Совєтському районі м.Макіївки - Валуйських І.Д. (за довір.)
ліквідатор - Дьяченко О.Д.
Господарським судом Донецької області ухвалою від 11.09.02р. порушена справа про банкрутство ВАТ «Єнакієвський коксохімічний завод» м. Єнакієве.
Ухвалою суду від 19.11.02р. введена процедура розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначений арбітражний керуючий Гресь О.О.
Ухвалою суду від 14.05.03р. затверджений реєстр вимог кредиторів.
Ухвалою від 29.07.03р. введена процедура санації строком на 12 місяців до 29.07.04р., керуючим санацією призначена арбітражний керуючий Хроменко Н.А.
Ухвалою суду від 17.12.03р. затверджений план санації боржника
Ухвалою суду від 15.04.04р. учасниками провадження у справі про банкрутство ВАТ «Єнакієвський коксохімічний завод» визнані Єнакіївська міська рада та Міністерство промислової політики України.
Ухвалою суду від 09.08.04р. строк санації ВАТ «Єнакієвський коксохімічний завод» продовжений до 29.01.05р.
Постановою Вищого господарського суду України від 01.12.04р. ухвала господарського суду Донецької області від 17.12.03р. скасована, справа передана до розгляду господарському суду Донецької області.
Постановою господарського суду від 05.04.07р. ВАТ «Єнакієвський коксохімічний завод» визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура строком на 12 місяців до 05.04.08р., ліквідатором призначений арбітражний керуючий Дьяченко О.Д.
Ухвалами суду від 07.04.08р., 07.10.08р. та від 05.11.08р. строк ліквідаційної процедури продовжений відповідно до 05.10.08р., до 05.11.08р. та до 05.04.09р.
Від Управління Пенсійного фонду України в м.Єнакієве до господарського суду надійшла скарга на дії арбітражного керуючого від 24.02.09р. №4083/05, в якій скаржник просить визнати дії ліквідатора недійсними, посилаючись на відмову ліквідатора у визнанні вимог УПФУ щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за листопад 2008р., грудень 2008р. та січень 2009р.
Розгляд скарги призначений в судовому засіданні на 31.03.09р.
В судовому засіданні ліквідатор надав суду відзив від 31.03.09р. на скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Єнакієве.
Розглянувши в судовому засіданні 31.03.09р. скаргу УПФУ в м.Єнакієве районі та відзив ліквідатора, заслухавши доводи представника скаржника та ліквідатора, суд встановив:
В наданій скарзі Управління Пенсійного фонду України в м.Єнаквєве просить суд визнати дії ліквідатора Дьяченко О.Д. недійсними посилаючись на те, що УПФУ в м.Єнаквєве направляло на адресу ліквідатора ВАТ «ЄКХЗ» Дьяченко О.Д. повідомлення щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах за листопад 2008р, грудень 2008р., та січень 2009р. та що ліквідатор відмовився збільшити грошові вимоги.
Ліквідатор у відзиві від 31.03.09р. на скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Єнакієве просить у збільшенні грошових вимог УПФУ в м.Єнакієве відмовити, посилаючись на те, що заявлені грошові вимоги розраховані Пенсійним фондом в період після визнання боржника банкрутом, що частиною 2 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено покривати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій з коштів, призначених на оплату праці, та що з моменту відкриття ліквідаційної процедури боржник не є суб'єктом підприємницької діяльності та не може бути платником витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
Як вбачається з наданої скарги, заявлені до ліквідатора вимоги є сумою відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Вказані зобов'язання розраховані скаржником за період з листопада 2008р. по січень 2009р.
Постановою господарського суду від 05.04.07р. Відкрите акціонерне товариство «Єнакієвський коксохімічний завод» м. Єнакієве визнано банкрутом.
У відповідності до ст.23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури підприємницька діяльність банкрута закінчується завершенням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язань щодо сплати податків і зборів вважається таким, що настав; вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури; виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому розділом ІІІ даного закону.
В силу п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне старшування» оплата фактичних витрати на виплату і доставку пенсій сплачуються підприємствами та організаціями з коштів, призначених на оплату праці.
Статтею 4 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що джерелом коштів на оплату праці госпрозрахункових підприємств є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності.
Відповідно до приписів Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» після визнання боржника банкрутом працівники підприємства звільняються, фонд оплати праці не формується.
Таким чином, після визнання боржника банкрутом у особи-банкрута виникає особливий правовий статус, який суттєво відрізняється від статусу боржника.
В силу ст.25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор із дня свого призначення здійснює повноваження, визначені ч.1 вказаної статті, а також здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом. Тому, грошові зобов'язання, які виникають в ліквідаційній процедурі, мають бути обумовлені саме в Законі, у зв'язку з чим на ліквідатора покладається відповідний обов'язок їх сплатити.
Вказаний Закон не передбачає умов, які б зумовлювали виникнення у банкрута зобов'язань після відкриття ліквідаційної процедури, окрім випадків, прямо передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Такими випадками є зобов'язання з оплати поточних комунальних і експлуатаційних витрат та інших витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури (ч. 9 ст. 30 Закону). Вказане також підтверджується тим, що законодавцем чітко визначено призначення коштів єдиного рахунку боржника в ліквідаційній процедурі, з огляду на таке:
З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у боржника не можуть виникати нові зобов'язання, в тому числі з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, крім вимог конкурсних кредиторів, включених до реєстру відповідно до ст.14 Закону та вимог, що виникли в процедурі розпорядження майном чи санації та заявлені в порядку ст.23 Закону як поточні.
З огляду на приписи п.1 ст.31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій в ліквідаційній процедурі не є ані витратами першої черги, ані поточним зобов'язаннями.
Суми витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розумінні ст.2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» є окремим видом збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, в зв'язку з чим на них також розповсюджується дія норм, які передбачені п.1 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Таким чином ліквідатор позбавлений права здійснювати повноваження, які не передбачені Законом та виходять за межі його компетенції. З цього приводу виконання ліквідатором обов'язків, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в межах процедури ліквідації банкрута, протирічить Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та не може мати місця при здійсненні ліквідаційної процедури банкрута.
Зазначене збігається також з правовою позицією Вищого господарського суду України, що викладена у постанові від 20.01.09р. по справі №33/65Б.
З огляду на вищевикладене суд вважає, що підстави для задоволення скарги Управління Пенсійного фонду України в м.Єнакієве від 24.02.09р. №4083/05 на дії арбітражного керуючого відсутні.
Враховуючи викладене та керуючись п.1 ст.5, ст.ст. 23, 25, 30, 31, 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне старшування», ст.4 Закону України «Про оплату праці», ст.86 ГПК України, господарський суд
Відмовити в задоволенні скарги Управління Пенсійного фонду України в м.Єнакієве від 24.02.09р. №4083/05 на дії арбітражного керуючого.
Суддя