Копія
Справа №686/1883/13-ц
Провадження №22-ц/792/1768/13
19 вересня 2013 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого-судді Ярмолюка О.І.,
суддів Власенка О.В., Юзюка О.М.,
при секретарі Терлич А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації про встановлення факту виконання робіт з будівництва житла громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 червня 2013 року,
встановила:
В січні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації (далі - Департамент) про встановлення факту виконання ним протягом 30 календарних днів у травні 1986 року робіт із будівництва житла громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в м. Славутичі, Київської області.
ОСОБА_1 зазначив, що з 27 серпня 1980 року до 5 лютого 2002 року він працював каменярем в акціонерному товаристві закритого типу «Кам'янець-Подільська пересувна механізована колона № 35», яке в подальшому було реорганізовано в товариство з обмеженою відповідальністю «Кам'янець». У травні 1986 року позивача було направлено до м. Смотрича, Київської області, де він весь місяць працював на будівництві житла та йому виплачувалась заробітна плата за подвійним тарифом. На теперішній час документи про перебування позивача у відрядженні не збереглися, внаслідок чого Департамент не визнає його статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Встановлення даного факту потрібно йому для отримання у встановленому прядку посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 червня 2013 року в позові відмовлено.
Суд виходив з того, що ОСОБА_1 не доведено факту виконання ним робіт із ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.
Учасники процесу, які у встановленому законом порядку оповіщені про час і місце судового засідання, до суду не з'явилися. Від сторін надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.
Як установлено п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Частиною 1 статті 256 ЦПК України визначено перелік юридичних фактів, які можуть бути встановлені в судовому порядку.
ОСОБА_1 просив встановити факт виконання ним робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС для набуття статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Юридичний факт, який просив встановити ОСОБА_1, не відноситься до вищевказаного переліку.
Згідно з ч. 2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання. У заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт (ч. 1 ст. 257, ч. 1 ст. 258 ЦПК України).
Аналіз даних норм дає підстави для висновку про те, що справи про встановлення фактів, які мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за умови, що заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення, і не існує іншого порядку встановлення цього факту.
В силу ст. 9 і ч. 1 ст. 15 Закону Української РСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ) особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
У відповідності до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 65 Закону № 796-ХІІ учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. Посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом. Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2997 року № 51 затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок).
Пунктами 10 і 12 Порядку визначено, що посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів: а) посвідчення про відрядження в зону відчуження; б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження; в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту). Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймаються у місячний термін з дня надходження необхідних документів до органу, що видає посвідчення. Спірні питання визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вирішується комісією при Мінпраці, до складу якої, крім спеціалістів зазначеного Міністерства включаються спеціалісти МОЗ, МНС, Мінюсту, Міноборони, Держкомгідромету та Київської облдержадміністрації за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Рішення зазначеної комісії є підставою для видачі посвідчення відповідної категорії.
Указаний перелік документів є вичерпним і не містить такого документа як рішення суду про встановлення факту участі в роботах по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, а визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС віднесено до виключної компетенції спеціальної комісії, уповноваженої на вирішення цього питання.
Отже, для підтвердження факту участі особи у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС законодавством передбачений не судовий порядок встановлення такого факту, а інший порядок його встановлення.
Суд першої інстанції не врахував даних обставин та помилково розглянув позов ОСОБА_1 по суті заявлених вимог. У зв'язку з цим, рішення суду підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.
Доводи ОСОБА_1 про те, що він не просив суд встановити факт належності його до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не спростовують висновок апеляційного суду щодо невіднесення даної справи до цивільної юрисдикції.
Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, оскільки має місце порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 310, 312, 314, 315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 червня 2013 року скасувати, а провадження у справі закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: /підпис/ Судді: /підписи/
Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду О.І. Ярмолюк
Головуючий у першій інстанції - Сарбей В.Л.
Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 57