Постанова від 21.12.2006 по справі АС4/706-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.06

Справа №АС4/706-06.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Алпроф»

до відповідача: Державної податкової інспекції в м.Суми

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

Суддя Лугова Н.П.

Представники:

Від позивача Дадонов М.П., довіреність б/н від 04.12.2006р.

від відповідача Тимченко В.Ю., довіреність №76366/9/10-009 від 30.11.2006р., Циганенко А.К., довіреність №51306/9/10-009 від 03.08.06р.

У засіданні брали участь: секретар судового засідання Таран С.А.

У судовому засіданні на підставі ст.150 КАС України було оголошено перерву до 21.12.2006р.

Суть спору: позивач просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення відповідача №0001701707/0/17-319/1/32778861/49365 від 28.07.06р. про донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 24 911,16 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 49 822,32 грн.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що оскаржуване рішення є законним та обгрунтованим.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши та оцінивши надані ними докази, суд встановив наступне:

ДПІ в м.Суми була проведена виїзна планова документальна перевірка позивача, про що складено акт про результати виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 07.07.2004р. по 31.03.2006р. за №4657/233/32778861/73 від 20.07.2006р.

На підставі вищевказаного акту, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001701707/0/17-319/1/32778861/49365 від 28.07.06р. про донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 24 911,16 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 49 822,32 грн.

В ході виїзної планової документальної перевірки було виявлено, що 01.04.2005р. між ТОВ «Алпроф» та Приватним підприємцем Шиловим В.В. був укладений договір суборенди нежитлового приміщення, розташованого за адресою м.Суми, вул.Чернігівська, 5, відповідно до умов якого, позивачем сплачувались кошти ПП Шилову В.В. за суборенду приміщення. Кошти виплачувались згідно платіжних доручень №32 від 19.08.2005р. в сумі 5 200,00 грн., №33 від 22.08.2005р. в сумі 1 400,00 грн., №53 від 17.10.2005р. в сумі 16 000,00 грн.

Крім того, як свідчать матеріали справи, актом про взаємозалік взаємних вимог від 30.09.2005р. ТОВ «Алпроф» зменшив заборгованість ПП Шилова В.В. за придбаний товар, а ПП Шилов В.В. зменшив заборгованість ТОВ «Алпроф» за надане ним в оренду нежитлове приміщення, по вул.Чернігівській, 5 в м.Суми на суму 164 629,08 грн.

З вищевказаного акту перевірки вбачається, що протягом 2005 року ПП Шилов В.В. здійснював підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, що підтверджується свідоцтвом про сплату єдиного податку серії «В» №498544.

Згідно поданих до ДПІ в м.Суми заяв ПП Шиловим В.В. про застосування спрощеної системи на 2005 рік, він мав право здійснювати наступні види діяльності:

- оптова торгівля непродовольчими товарами;

- інтернет;

- роздрібна торгівля продовольчими товарами (автомат кави).

Підпунктом 9.12.1 п.9.12 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-IV від 22.05.2003р. зі змінами та доповненнями встановлено, що оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.

Спеціальним законодавством, що регулює дані відносини є: Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-IV від 22.05.2003р. зі змінами та доповненнями, Указ Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб»єктів малого підприємництва» №727/98 від 03.07.98р. зі змінами та доповненнями та Декрет Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян» №13-92 від 26.12.92р. зі змінами та доповненнями.

Вищепереліченими спеціальними нормативними актами регулюється спеціальна (спрощена) система оподаткування, обліку і звітності, порядок провадження якої здійснюється фізичними особами - суб»єктами підприємницької діяльності за правилами, встановленими Указом Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб»єктів малого підприємництва» №727/98 від 03.07.98р. та звичайна (загальна) система оподаткування, згідно з розділом IV Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян» №13-92 від 26.12.92р., крім фіксованого податку.

Відповідно до статті 2 Указу №727/98 від 03.07.98р., суб»єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обирати спосіб оподаткування доходів - за єдиним податком, шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Зазначеною статтею визначено, що фізична особа - платник єдиного податку сплачує єдиний податок у фіксованому розмірі за ставкою, встановленою місцевими радами за місцем державної реєстрації цього платника, залежно від виду діяльності.

Разом з цим, даною нормою передбачено, що у разі коли фізична особа - суб»єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких встановлено різні ставки єдиного податку, нею одержується одне свідоцтво і сплачується податок, що не перевищує максимальної ставки за цими видами діяльності, встановленої місцевою радою за місцем її державної реєстрації як суб»єкта підприємницької діяльності, незалежно від того, здійснює вона підприємницьку діяльність на всій території України чи лише за місцем державної реєстрації.

Для одержання свідоцтва про сплату єдиного податку фізична особа - суб»єкт підприємницької діяльності подає до податкового органу за місцем державної реєстрації письмову заяву, в якій зазначає вид (види) діяльності, яким передбачає займатися, оскільки саме від виду (видів) діяльності залежить розмір єдиного податку, який повинен сплачуватися цією фізичною особою. Вказані фізичною особою - суб»єктом підприємницької діяльності у заяві види діяльності вносяться податковим органом у свідоцтво про сплату єдиного податку, що видається такій особі.

Відповідно до ст.4 Указу №727/98, спрощена система оподаткування, обліку та звітності для суб»єктів малого підприємництва може застосовуватися поряд з діючою системою оподаткування, обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір суб»єкта малого підприємництва.

Згідно до ст.6 зазначеного указу, фізична особа - суб»єкт підприємницької діяльності, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на доходи фізичних осіб. Отже, доходи платника єдиного податку, одержані ним від провадження саме зазначених у свідоцтві видів підприємницької діяльності, не включаються до складу його загального річного оподатковуваного доходу і з них не сплачується податок з доходів фізичних осіб, що також передбачено пп.4.3.25 п.4.3. ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-IV від 22.05.2003р. зі змінами та доповненнями.

Тобто, при виплаті такого доходу податок повинен бути утриманий податковим агентом, яким є позивач, за ставкою, встановленою п.7.1 ст.7 Закону №889-IV, що на даний час становить 13% від об»єкта оподаткування, при цьому не враховується форма розрахунків (готівкова, безготівкова, бартер, тощо).

Крім того, дане положення визначено абз.2 ст.13 “Інструкції про прибутковий податок з громадян», затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України №12 від 21.04.1993р. зі змінами та доповненнями.

В підпункті 9.1.2 п.9.1 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-IV від 22.05.2003р. вказано, що податковим агентом платника податку - орендодавця при нарахуванні доходу від надання в оренду нерухомого майна іншого, ніж зазначено у підпункті 9.1.1. цього пункту (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під таким нерухомим майном, чи присадибну ділянку), є орендар.

Таким чином, у відносинах суборенди, що склались між позивачем та ПП Шиловим В.В. статус орендаря має позивач - ТОВ “Алпроф», а відповідно і статус податкового агента.

В листі ДПА України №2241/6/17-0716 від 13.03.2006р. зазначено, що у разі виникнення у підприємства господарських відносин з фізичними особами - суб»єктами підприємницької діяльності для уникнення подвійного оподаткування доходів фізичних осіб - суб»єктів підприємницької діяльності підприємство при укладанні з ними господарських договорів та з метою наявності достатніх підстав для неутримання податку з доходів фізичних осіб у джерела виплати доходів таким фізичним особам - суб»єктам підприємницької діяльності має вимагати у останніх копії свідоцтва про реєстрацію підприємницької діяльності, свідоцтва про сплату єдиного податку, платіжних документів про сплату єдиного податку або авансових платежів податку з доходів фізичних осіб та пред»являти зазначені документи на

вимогу працівників податкової служби під час проведення перевірки.

Зокрема, абз.3 пп.11.2.3. п.11.2 ст.11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств» №283/97-ВР від 22.05.1997р. зі змінами та доповненнями передбачено, право платника податку на прибуток при укладанні договорів вимагати від резидентів, які сплачують цей податок у складі єдиного чи фіксованого податку чи є звільненими від сплати цього податку або не є його суб»єктами згідно із законодавством, зазначати в договорах статус платника податків із вказівкою системи оподаткування та виду діяльності.

З огляду на викладене, позивач при здійсненні розрахунків за суборенду приміщення з ПП Шиловим В.В. повинен був утримати та перерахувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб. Але, матеріали справи підтверджено, що позивачем у 2005 році не утримано та не перераховано до бюджету 24 339,78 грн. податку з доходів фізичних осіб.

За таких обставин суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ в м.Суми №0001701707/0/17-319/1/32778861/49365 від 28.07.06р. про донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 24 911,16 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 49 822,32 грн. є неправомірними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. В позові щодо визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ в м.Суми №0001701707/0/17-319/1/32778861/49365 від 28.07.06р. про донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 24 911,16 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 49 822,32 грн. - відмовити.

2. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

3. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня її складення у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 дні після подання заяви про апеляційне оскарження.

4. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ Н.П.ЛУГОВА

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови підписано 25.12.2006р.

Попередній документ
336505
Наступний документ
336507
Інформація про рішення:
№ рішення: 336506
№ справи: АС4/706-06
Дата рішення: 21.12.2006
Дата публікації: 28.08.2007
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Сумської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Спір про визнання акта недійсним, документ, що оспорюється, видано:; Держ.податковою адміністрацією або її територіальним органом; Інший акт, що видано Держ.податковою адміністрацією або її територіальним органом