Справа № 242/4403/13-а
Провадження № 2а/242/219/13
20 вересня 2013 року м.Селидове
Селидівський міський суд Донецької області в складі головуючого судді Черкова В.Г., при секретарі Кідрон О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора дізнання ВДАІ Селидівського МВ старшого лейтенанта міліції Дубовіна Андрія Петровича про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі, в якому зазначив, що 05.09.2013 р. він керував автомобілем ВАЗ н.з. НОМЕР_1 в м.Селидове по вул..Московська та був зупинений інспектором дізнання ВДАІ Селидівського МВ старшим лейтенантом міліції Дубовіним А.П. та винесено постанову про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.122 КУпАП відносно нього, з якою він не згодний. Вважає, що не були з»ясовані та доведені обставини, які б свідчили, що в діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність. Постанову було винесено без доказової бази, без понятих, свідків, які б підтвердили порушення ним ПДР, що є грубим порушенням ст..256 КУпАП. Просив визнати протиправними дії інспектора дізнання ВДАІ Селидівського МВ старшого лейтенанта міліції Дубовіна А.П., скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії АА2 № 119657 від 05.09.2013 р. та закрити справу про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.122 КУпАП відносно нього.
Позивач в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги та просив суд їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.
Вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Обставини події, у зв'язку з яким позивач був притягнений до адміністративної відповідальності, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності: відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 251 КУпАП). Ці дані встановлюються поясненням особи, що притягається до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків, а також показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при здійсненні нагляду за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст.252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п, 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, та висловлених останнім доводів.
Відповідно до ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок що до доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
З боку відповідача суду не надано жодного доказу на спростування обставин, викладених позивачем.
Відповідно до п.1.6 розпорядження МВС України від 21.05.2009 р. працівника органів внутрішніх справ заборонено складати відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото -, відеоматеріалів, показів свідків тощо).
Отже, дії інспектора дізнання ВДАІ Селидівського МВ старшого лейтенанта міліції ДубовінаА.П. при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП були протиправними.
Оцінюючи всі зібрані у справі докази в їх сукупності суд вважає, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення не доведений, в зв'язку з чим суд позбавлений можливості зробити висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КупАП.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 є обґрунтованим і підлягає задоволенню в частині вимог щодо визнання дій відповідача протиправними та скасування оскаржуваної постанови.
Однак, на думку суду, не підлягають задоволенню вимоги позивача про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього з наступних підстав.
Позовні вимоги ОСОБА_1 про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення не ґрунтується на вимогах закону та не можуть бути задоволені судом.
Повноваженнями щодо закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення наділений орган, який розглядає справу про накладення адміністративних стягнень за правилами, встановленими Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст.222 Кодексу про адміністративні правопорушення України, розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1,2 ст.122 КпАП України, відноситься до компетенції органів внутрішніх справ.
Натомість дана справа розглядається в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
З огляду на викладене, вимоги позивача про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 153-163 КАС України ,
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати дії інспектора дізнання ВДАІ Селидівського МВ старшого лейтенанта міліції Дубовіна Андрія Петровича - неправомірними.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АА2 № 119657 від 05.09.2013 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення скасувати.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова суду оскарженню не підлягає.
Суддя