провадження № 22-ц/774/9138/13р. Головуючий в 1 інстанції Якименко Л.Г.
категорія 27 Доповідач Ремез В.А.
24 вересня 2013р. Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
головуючого - Ремеза В.А.
суддів - Пономарь З.М., Прозорової М.Л.
при секретарі - Литвиненко Ю.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (далі по тексту ПАТ «ПУМБ»),
на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 травня 2013р. за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «ПУМБ», Приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 та Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16.05.2013р. визнано таким, що не підлягає виконанню, вчинений 03.11.2010р. приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі №1755, виконавчий напис про звернення стягнення на рухоме майно: транспортний засіб - автомобіль марки RANGE ROVER, реєстраційний № НОМЕР_1, рік випуску 2007, колір-чорний, шасі (кузов, рама) НОМЕР_2 НОМЕР_3, тип легковий універсал, що належить на праві власності ОСОБА_2 Стягнуто з ПАТ «ПУМБ» на користь ОСОБА_2 судові витрати по справі.
В апеляційній скарзі ПАТ «ПУМБ» просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом були порушені норми процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.
Як вбачається з матеріалів справи, 06.06.2007р. між ЗАТ «Донгорбанк», правонаступником якого є ПАТ «ПУМБ», та позивачем був укладений кредитний договір № 07/288, за умовами якого кредитор надав позивачу кредит в сумі 124 574, 25 доларів США зі строком користування кредитними коштами до 04.06.2014р. та сплатою 11,5 відсотків річних.
В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором 06.06.2007р. між сторонами був укладений договір застави, згідно якого позивач передав в заставу рухоме майно: автомобіль марки Range Rover, тип - легковий універсал, колір чорний, 2007р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1, і вказаний договір був посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованим в реєстрі за №6245.
03.11.2010р. приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №6755, яким запропоновано звернути стягнення на автомобіль марки Range Rover, 2007р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1, та за рахунок коштів, отриманих від реалізації рухомого майна, задовольнити вимоги ПАТ «Донгорбанк» на суму 91987,49 доларів США та 3500грн.
Згідно із ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 20 Закону України «Про заставу» звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.
Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», що набрав чинності з 01.01.2004р., визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених із метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.
Прикінцевими і перехідними положеннями зазначеного Закону передбачено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Таким чином Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» є спеціальним законом із питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна.
Положення Закону України «Про заставу» та ст. 590 ЦК України застосовуються лише в частині, що йому не суперечить.
Відповідно до ч.1 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду у порядку, встановленому законом, або у позасудовому порядку згідно із цим Законом.
Статтею 26 Закону визначено позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, відповідно до якої обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: 1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом; 2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах; 3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги; 4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери.
Таким чином на момент укладення договору застави від 06.06.2007р., та на момент вчинення виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на рухоме майно 03.11.2010р., Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» не було передбачено процедуру задоволення вимог кредитора шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса на предмет застави рухомого майна, а тому встановивши вказані обставини, суд обґрунтовано прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача, та визнання таким, що не підлягає виконанню, вчинений 03.11.2010р. приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3, виконавчий напис про звернення стягнення на автомобіль, що належить позивачу, і рішення суду є законним та обґрунтованим.
Доводи представника ПАТ «ПУМБ» в апеляційній скарзі про те, що судом при розгляді справи були порушені норми процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права безпідставні, оскільки судом розглянуто справу на підставі норм законодавства, яким регулювались виниклі між сторонами правовідносини на час їх виникнення, і згідно спеціального Закону, яким є Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» на момент укладення договору застави від 06.06.2007р., та на момент вчинення виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на рухоме майно від 03.11.2010р. не було передбачено процедуру задоволення вимог кредитора шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса на предмет застави рухомого майна.
Таким чином рішення суду ухвалено у відповідності до вимог ст. 213 ЦПК України, і підстав для його скасування апеляційна скарга не містить, а тому судове рішення слід залишити без змін, а апеляційна скарга ПАТ «ПУМБ» підлягає відхиленню.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ПАТ «ПУМБ» відхилити.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 травня 2013р. залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду вступає в силу з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Судді