Справа №677/405/13-ц
Провадження №22-ц/792/1605/13
16 вересня 2013 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючої - судді Варвус Ю.Д.,
суддів: Купельського А.В., Карпусь С.А.,
при секретарі: Сацюк Г.О.
з участю: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 30 травня 2013 року за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про знесення самочинно побудованих споруд.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів
ОСОБА_4, звертаючись в суд з зазначеним позовом вказувала, що вона є власником житлового будинку та присадибної земельної ділянки по АДРЕСА_1. Відповідачка ОСОБА_5, яка є власником будинку та суміжної земельної ділянки по АДРЕСА_2, самовільно побудувала господарські будівлі (хлів та туалет) без відповідних дозволів та з порушенням Державних будівельних норм. Зокрема, самочинно збудовані хлів та туалет зведені без дотримання відстані до належного їй гаража. Крім того, вони споруджені на підземних газових мережах, що суперечить табл. 8 ДБН 360-92* „Планування і забудова міських і сільських поселень" та вимогам ДБН В.2.5.-20-2001 „Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди газопостачання". Її гараж був прийнятий в експлуатацію та зареєстрований 15 лютого 1965 року за №929 Хмельницьким міжміським бюро технічної інвентаризації, а хлів та туалет ОСОБА_5 були збудовані пізніше. Просила зобов'язати ОСОБА_5 ____________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції: Чорна Л.М. Категорія: 2,6
Доповідач: Варвус Ю.Д.
знести самочинно побудовані господарські будівлі: хлів та туалет АДРЕСА_2
Рішенням Красилівського районного суду від 30 травня 2013 року в позові ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про знесення самочинно побудованих споруд відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 не погоджується з рішенням суду, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Висновок суду про те, що вимогам будівельних норм не відповідає будівництво лише льоху, а не хліва та туалету і підстав для їх знесення немає, суперечить наданим нею доказам: відповіді МНС України у Хмельницькій області, відповіді Красилівської філії ПАТ „Хмельницькгаз", відповіді Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, відповіді прокуратури Красилівського району.
Апеляційна скарга ОСОБА_4 підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 та 4 ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 ЦК України.
Частиною 2 ст. 120 ЗК України передбачено, що якщо жилий будинок, будівля, споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Відповідно до вимог ст.ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на допущеннях.
З матеріалів справи слідує, що сторони є суміжними землекористувачами. Позивачці ОСОБА_4 належить домогосподарство по АДРЕСА_1, а відповідачці ОСОБА_5 - домогосподарство по АДРЕСА_2. ОСОБА_5 набула право власності на жилий будинок з надвірними будівлями (в тому числі на спірний цегляний сарай - В) і земельну ділянку площею 0,0929 га згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Красилівської державної нотаріальної контори 03 червня 2008 року в реєстрі за №1-1947 після смерті її матері ОСОБА_7, померлої АДРЕСА_3
Звертаючись до суду з позовом про знесення самочинно побудованих відповідачкою господарських будівель (хліва та туалету), ОСОБА_4, в підтвердження своїх вимог не надала доказів, які б свідчили про самочинне будівництво ОСОБА_5 означених будівель та порушення її прав та інтересів. Не знайдені такі і в судовому засіданні.
Судом встановлено, що господарська споруда - сарай була побудована в 1966 році і узаконена попереднім її власником ОСОБА_8, якому була виділена земельна ділянка АДРЕСА_2 згідно з рішенням №6 виконавчого комітету Красилівської районної ради депутатів трудящих від 29 березня 1959 року та підтверджена рішенням №4 виконавчого комітету Красилівської селищної ради депутатів трудящих від 20 лютого 1961 року. Після його смерті спадщину отримала його дружина ОСОБА_7, в тому числі і будівлю спірного сараю, що свідчить також про узаконення його побудови.
Дані обставини підтверджуються матеріалами справи та не спростовані в судовому засіданні позивачкою та її представниками.
Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ „Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)" від 30 березня 2012 року право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об'єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування. У випадках порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК), а також власнику.
Не знайшли підтвердження в судовому засіданні доводи позивачки щодо побудови спірного хліва на газопроводі. З відповіді директора Красилівської філії ПАТ „Хмельницькгаз" від 16 серпня 2012 року (а.с.6) та акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 17 серпня 2012 року не вбачається, що саме хлівом здійснена забудова газопроводу.
Крім того, ні органи місцевого самоврядування, ні підприємства по газопостачанню та газовідведенню по факту забудови газопроводу до відповідачки не зверталися.
Суд першої інстанції також обґрунтовано не визнав підставою для знесення хліва викладені в листі Сектору з питань наглядово-профілактичної діяльності Красилівського районного відділу УМНС України в Хмельницькій області від 21 жовтня 2011 року №999 доводи щодо недотримання під час зведення будівель протипожежних і санітарних норм і відсутності протипожежної відстані між спірним хлівом відповідачки, який побудований в 1966 році та гаражем з літньою кухнею позивачки, який побудований в теперішній час.
З урахуванням викладених обставин, суд першої інстанції не мав достатніх підстав для задоволення вимог ОСОБА_4, у зв'язку з чим обґрунтовано відмовив їй в задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 не можна визнати переконливими, оскільки вони не містять посилань на докази, які б спростовували висновки суду першої інстанції і впливали на законність рішення.
Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи, ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги та заявленого позову не вбачається.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 30 травня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуюча: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Ю.Д. Варвус