Постанова від 19.09.2013 по справі 496/4062/13-а

Біляївський районний

Кіпенко 1 м. Біляївка Біляївський район Одеська область Україна 67600

19.09.2013 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Біляївський районний суд

Одеської області

в складі : головуючого судді: Крачкової С.В.

при секретарі: Полубок Н.А.

за участю представника відповідача Римарчук С.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Біляївка адміністративний позов ОСОБА_2 до Біляївської міської ради, третя особа ОСОБА_3 про зобов'язання встановити межові знаки

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить зобов'язати Біляївську міську раду встановити межові знаки та визначити порядок користування суміжними земельними ділянками: площею 0, 10 га, що розташована в АДРЕСА_1 та перебуває в користуванні позивача і площею 0,03 га, що розташована в АДРЕСА_2, яка перебуває в користуванні ОСОБА_3.

Ухвалою суду від 19.09.2013 року провадження по справі в частині визначення порядку користування суміжними земельними ділянками було закрито, так як вказані вимоги не підлягають розгляду в судах у порядку адміністративного судочинства.

Позивач в судовому засіданні свої вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. При цьому пояснив, що в зв'язку з тим, що межі земельної ділянки між ним та ОСОБА_3 не визначені, між ними постійно виникають конфлікти, останній порушує його право користування земельною ділянкою в розмірі 0,10 га, не надаючи йому можливості використовувати її та закінчити підготовку технічної документації для приватизації. Просить зобов'язати Біляївську міську раду встановити межі та межові знаки на земельній ділянці і визначити порядок користування земельними ділянками між ним та відповідачем.

Представник Біляївської міської ради в судовому засіданні адміністративний позов не визнав. При цьому пояснив, що дійсно позивач звертався до міської ради з питання встановлення межових знаків та визначення меж суміжних земельних ділянок. Але в обов'язки міської ради не входить встановлення межових знаків на земельних ділянках громадян.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день розгляду справи, про причину неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не подав.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В судовому засіданні встановлено, що згідно земельно-облікової книги за ОСОБА_2 числиться земельна ділянка, загальною площею, 0,10 га, яка розташована в АДРЕСА_1. ( а.с.10).

Відповідно до ч.1 ст. 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей ( затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо) .

Відповідно до ч. 1 ст. 106 Земельного кодексу України власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

16.04.2009 року Біляївською міською радою був складений акт, де пропонувався варіант розділу земельної ділянки між сторонами, відповідно до якого ОСОБА_3 пропонується передати земельну ділянку площею 0,030 га, а ОСОБА_2 площею 0,095 га (а.с.7-8).

Стаття 107 ЗК України зазначає, що основою відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації.

Складовою частиною державного земельного кадастру є кадастрові зйомки - комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Дані функції покладено на землевпорядчі організації.

Процедура встановлення та відновлення меж земельних ділянок регламентується ст. 55 Закону України "Про землеустрій", а також Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему від 18.05.2010 N 376, та Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах від 04.05.99 N 43. Безпосередньо встановлення та відновлення меж покладається на землевпорядні організації, які мають ліцензію на здійснення такого виду діяльності.

Пунктом 2.1. Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року №376, передбачено, що встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої відповідно до ст. 186 Земельного кодексу України:

технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Законом України «Про землеустрій» визначено, що замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а розробниками - юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою ( ст. 26).

Статтею 55 даного Закону передбачено, що встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою відповідно до топографо - геодезичних і картографічних матеріалів, межі земельної ділянки закріплюються межовими знаками встановленого зразка, які здаються під нагляд та збереження власникам землі.

Відповідно до ст. 118 ЗК України встановлення меж та межових знаків відноситься до компетенції землевпорядних організації, які мають відповідні ліцензії на виконання цих робіт і лише після виготовлення проекту відведення земельної ділянки погодженого з органом по земельним ресурсам, природоохоронними і санітарно- епідеміологічними органами подається на розгляд органу місцевого самоврядування для затвердження даного проекту.

Тобто в даному випадку природа правового спору полягає у відновленні меж відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів і закріпленні їх межовими знаками встановленого зразка, що згідно викладених вище вимог чинного законодавства може бути здійснено виключно суб'єктами господарювання, які мають ліцензію на проведення землевпорядних робіт. Орган місцевого самоврядування - Біляївська міська рада до таких субєктів господарювання не відноситься, відповідно до своєї компетенції (ст..33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні») вирішує земельні спори у порядку, встановленому законодавством, а тому не має права на проведення робіт з відновлення крайніх поворотних точок меж земельної ділянки геодезичними методами з привязкою до пунктів державної геодезичної мережі і закріплення (поворотних точок) довгостроковими межовими знаками, без наявності яких встановлення меж технічно неможливе.

Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги або заперечення.

Тому суд не вважає протиправною бездіяльність органу місцевого самоврядування, який, не маючи відповідної ліцензії, позбавлений можливості встановити межові знаки на межі земельних ділянок громадянина ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що доказує правомірність такої бездіяльності в даному випадку і необхідність позивача звертатись із відповідною заявою про встановлення межових знаків до суб'єктів господарювання, які мають відповідні ліцензії. При цьому, користуючись повною свободою в наданні своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості кожною стороною, сторона відповідача довела в судовому засіданні правомірність своєї позиції, а тому в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 необхідно відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, ст. ст.12, 103, 106,186 ЗК України, Законом України « Про місцеве самоврядування в Україні», Інструкцією «Про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками», суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Біляївської міської ради, третя особа ОСОБА_3 про зобов'язання встановити межові знаки - відмовити.

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга протягом 10 діб до Одеського апеляційного адміністративного суду через Біляївський райсуд Одеської області.

Суддя : С.В. Крачкова

Попередній документ
33650494
Наступний документ
33650496
Інформація про рішення:
№ рішення: 33650495
№ справи: 496/4062/13-а
Дата рішення: 19.09.2013
Дата публікації: 25.09.2013
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Біляївський районний суд Одеської області
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, у тому числі: