Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/781/2434/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Ковальова О.Б.
Доповідач Мурашко С. І.
Іменем України
19.09.2013 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді Мурашка С.І.
суддів -Сукач Т.О., Бубличенко В.П.
при секретарі - Кечкіні А.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 травня 2013 року і
20 березня 2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 та просило стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 77 746,16 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем, 23.06.2007 року, укладено кредитний договір №k3xrRX05100020, згідно якого банк надав відповідачу кредит у сумі 5 723,04грн., з кінцевим терміном повернення 23.06.2008 року, при цьому відповідач зобов'язався повернути ці грошові кошти зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
В результаті невиконання відповідачем умов кредитного договору, станом на 05.03.2013 року заборгованість складає 77 746,16 грн., з яких: 5 723,04 грн. - заборгованість за кредитом; 31 485,37 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 1 682,52 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 34 676,84 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; а також штрафи відповідно до пункту 2.4.5.5 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. штрафу (фіксована частина) та 3 678,39 грн. штрафу (процентна складова).
Заочним рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області 29 травня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі банк, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Відповідач в судове засідання апеляційного суду не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому статтею 76 ЦПК України порядку, за зареєстрованим, а також фактичним місцем його проживання зазначеного в заяві позичальника.
Враховуючи положення ч.2 ст.305 ЦПК України, згідно з якою неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, та положення ч.9 ст.76 ЦПК, згідно з якою якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом, колегія суддів вирішила розглядати справу у відсутності відповідача.
Заслухавши доповідача, пояснення представника банку Бистрова С.А., який підтримав доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду у встановлених статтею 303 ЦПК України межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 23.06.2007 року між закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_2 укладено кредитний договір, за умовами якого на підставі анкети-заяви фізичної особи на отримання споживчого кредиту №k3xrRX05100020, відповідачу надано споживчий кредит в сумі 5 723,04 грн., строком на 12 місяців (з 23.06.2007 року по 23.06.2008 року) зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, або у розмірі 1,00% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом; щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 140,21 грн. та одноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 953,84 грн., в обмін на зобов'язання позичальника з повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди, комісії, в зазначені в заяві та Умовах надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) строки. На погашення кредиту відповідач повинен був з 23 по 28 число, кожного місяця, вносити щомісячні платежі в сумі 549,14 грн. (а.с.5).
Позичальник зобов'язується повернути суму кредиту, відсотків винагороди відповідно до заяви та Умов.
Згідно пункту 4.2 Умов при порушенні позичальником зобов'язань із погашення кредиту позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом в розмірі 15,17% в місяць, розрахованих від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом. Відсоткова ставка за кредитом може змінюватись в залежності від змін облікової ставки НБУ чи в інших випадках, відповідно до п.3.3 Умов.
Своїм підписом у заяві-анкеті про надання кредиту, відповідач погодився з тим, що у разі прийняття банком позитивного рішення про надання йому кредиту Умови надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), Тарифи банку та анкета-заява позичальника будуть складати кредитний договір між ним та банком, який буде вважатися укладеним не інакше як при умові погодження усіх істотних умов.
Позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, а відповідач зобов'язання не виконав, станом на 05.03.2013 року заборгованість складає 77 746,16 грн., з яких: 5 723,04 грн. - заборгованість за кредитом; 31 485,37 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1 682,52 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 34 676,84 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; а також штрафи відповідно до пункту п.2.4.5.5 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. штрафу (фіксована частина) та 3 678,39 грн. штрафу (процентна складова). Відмовляючи у задоволенні позову у зв'язку із пропуском банком строку позовної давності, суд виходив з того, що банк надав відповідачу споживчий кредит строком на 12 місяців (з 23.06.2007 року по 23.06.2008 року), про що вказано в заяві позичальника, а з 23.07.2007 року позичальник почав допускати прострочення по платежам, при цьому з позовом до суду банк звернувся лише 13 березня 2013 року, тобто після того як сплив передбачений ст.257 ЦК України строк позовної давності.
Проте, з такими висновками суду першої інстанції не можна погодитись, так як суд неправильно встановив обставини справи і неправильно застосував норми матеріального права щодо застосування строку позовної давності.
Так, день, визначений кредитним договором як строк повернення кредиту, є початком перебігу строку позовної давності, а не його спливом, оскільки відповідно до ч.5 ст.261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Крім того, суд неправильно встановив обставини справи, оскільки не звернув увагу на те, що до позовної заяви на підтвердження своїх вимог банк надав ксерокопію умов і правил надання банківських послуг як складову частину кредитного договору, які були затверджені у 2009 році, тобто, після укладення між сторонами кредитного договору, і які передбачали строк позовної давності тривалістю 50 років.
Апеляційному суду представник банку надав ксерокопію умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») («Стандарт»), на які погодився відповідач при укладенні кредитного договору, в яких зазначено про встановлення сторонами п'ятирічного строку позовної давності.
Враховуючи наведене, строк позовної давності для пред'явлення вимог до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором закінчився 23 червня 2013 року, а позов пред'явлено банком 20 березня 2013 року, тобто в межах строку позовної давності.
З огляду на викладене, вимоги банку є обґрунтованими і з урахуванням положень ст.ст.610,611,612,629 ЦК України підлягають задоволенню.
Так, як розмір пені не перевищує розмір збитків, підстав для застосування вимог ч.3 ст.551 ЦК України немає.
За таких обставин рішення суду підлягає скасуванню на підставі п.п.1,4 ч.1 ст.309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь банку сплачені і документально підтвердженні судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі 1166,19 грн.
Керуючись ст.ст.209, 303, 304, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.
Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 травня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №к3хrRX05100020 від 23.06.2007 року в розмірі 77746,16 грн., з яких: 5723,04 грн. -заборгованість за кредитом; 31485,37 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 1682,52 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 34676,84 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 500 грн. - штраф (фіксована частина); 3678,39 грн. - штраф (процентна складова), а також 1166,19 грн. судових витрат.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі 20 днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді