Справа № 607/11154/13-ц Головуючий у 1-й інстанції Вийванко О.М.
Провадження № 22-ц/789/1126/13 Доповідач - Фащевська Н.Є.
Категорія - 57
12 вересня 2013 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Фащевської Н.Є.
суддів - Гурзеля І. В., Щавурської Н. Б.,
при секретарі - Майка Р.Ю.
з участю - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 31 липня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод шляхом зобов"язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні належним йому майном шляхом вчинення певних дій, а саме зобов'язання надати йому ключі від квартири АДРЕСА_1 та правовстановлюючий документ на цю квартиру.
Позивач вказав, що він є власником 1/40 частини квартири по АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 28.10.2008 року.
Крім того, як зазначив позивач, він у встановленому законом порядку прийняв спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3, який йому заповів 1/5 частину квартири за АДРЕСА_1.
Посилаючись на те, що відповідач не допускає його в квартиру, не дає йому правовстановлюючі документи, він позбавлений можливості користуватись своїм майном, а також оформити право власності в порядку спадкування в нотаріальній конторі.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 31 липня 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 відмовлено.
Представник ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою на вищезазначене рішення суду, посилаючись на те, що воно ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються ; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що відсутні підстави для зобов'язання відповідача передати позивачу у судовому засіданні правовстановлюючі документи для реалізації права на прийняття спадщини за заповітом та ключі від вхідних дверей і від кімнат для вільного доступу до своєї приватної власності.
Однак такий висновок суду не відповідає встановленим обставинам по справі та вимогам закону, а тому рішення суду слід скасувати та ухвалити нове рішення.
Судом встановлено, що квартира за АДРЕСА_1 належить відповідно:
- ОСОБА_3 - 1/5 частини квартири на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 29.07.1996 року згідно розпорядження органу приватизації за №14165 від 29.07.1996 року;
-ОСОБА_2- 3/20 частини квартири на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом виданого 30.07.2008 року за № 3-3429 та 1/5 частини квартири на підставі свідоцтва про право власності, виданого 29.07.1996 року згідно розпорядження органу приватизації за №14165 від 29.07.1996 року;
-ОСОБА_4 -1/5 частина квартири на підставі свідоцтва про право власності, виданого 29.07.1996 року згідно розпорядження органу приватизації за №14165 від 29.07.1996 року;
-ОСОБА_1 - 1/40 квартири на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Першою Тернопільською державною нотаріальною конторою 30.09.2009 року за реєстром №1926;
-ОСОБА_5 - 1/6 частина квартири на підставі свідоцтва про право на спадщину від 09.12.2008 року за № 1-44 та 1/40 частини квартири на підставі рішення суду від 02.06.2009 року.
Дані обставини стверджуються листом ТзОВ «Міське бюро технічної інвентаризації» № 14007/072 від 07.12.2012 року, та визнавались у судовому засіданні сторонами.
Згідно заповіту від 01.06.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрованого в реєстрі за №1038, ОСОБА_3 заповідав на випадок смерті належне йому майно (1/5 частини квартири) ОСОБА_1.
ІНФОРМАЦІЯ_1 р. ОСОБА_3 помер, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції 11.02.2012 року, актовий запис № 220.
Позивач ОСОБА_7 у встановленому законом порядку прийняв спадщину по заповіту.
Постановою державного нотаріуса Першої Тернопільської державної нотаріальної контори №3135/02-31 від 10.10.2012 року ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частку квартири АДРЕСА_1 у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа. При цьому нотаріус керувався п.4.15 гл.10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом МЮ України від 22.02.2012 року, згідно якого нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подані відомості (інформація) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 червня 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно відмовлено. При розгляді даної справи суд прийшов до висновку, що спадкоємець ОСОБА_1 не позбавлений права отримати свідоцтво про право на спадщину на спадкове майно у нотаріальній конторі, зокрема у разі витребування нотаріусом необхідних документів.
Сторонами зазначене рішення не оскаржувалось.
Відповідно до вимог ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на свій розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником ? квартири на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Першою Тернопільською державною нотаріальною конторою 30.09.2009 року за реєстром №1926; а також набув право на успадкування 1/5 частини цієї квартири по заповіту після смерті ОСОБА_3, який був власником на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 29.07.1996 р. на підставі розпорядження органу приватизації № 14165 від 29.07.1996 р. Крім ОСОБА_3 у свідоцтві про право власності від 29.07.1996 року, як власник зазначений і відповідач по справі ОСОБА_2 Свідоцтво на право власності на квартиру за АДРЕСА_1 та технічна документація на квартиру виготовлені в одиничному екземплярі.
Для оформлення права власності в порядку спадкування по заповіту після смерті ОСОБА_3 позивачу необхідно подати вищезазначений правовстановлюючий документ, який зберігається у відповідача як одного з власників. Доказів того, що правовстановлюючий документ втрачено не встановлено, і відповідачем не підтверджено.
Відповідач відмовляється надати правовстановлюючий документ позивачу. Державна нотаріальна контора не вправі витребувати правовстановлюючий документ у відповідача, оскільки право на таку вимогу законом не передбачено.
Посилання на те, що згідно ч. 1 глави 7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом МЮУ від 22.02.2012 року, нотаріус має право витребувати від осіб відомості та документи необхідні для вчинення нотаріальних дій колегія не приймає до уваги, оскільки така вимога стосується щодо осіб, які звернулись для вчинення нотаріальної дії, а не для вимоги щодо інших осіб.
Враховуючи встановлені судом обставини справи та вищезазначені вимоги закону, колегія вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а тому відповідача ОСОБА_2слід зобов"язати не чинити перешкод ОСОБА_1 у використанні належною йому частиною квартири за АДРЕСА_1 шляхом надання йому ключів від квартири, а також правовстановлюючого документу на квартиру за АДРЕСА_1, для оформлення спадкових прав на іншу частину цієї квартири у нотаріальній конторі.
Керуючись ст.ст. 304, 307, 309, 313, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 31 липня 2013 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у використанні належною йому частиною квартири за АДРЕСА_1 шляхом надання йому ключів від квартири, а також правовстановлюючого документу на квартиру за АДРЕСА_1, для оформлення спадкових прав на іншу частину цієї квартири у нотаріальній конторі.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області Н.Є. Фащевська