Справа № 161/15419/13-к
Провадження № 1-кп/161/542/13
23 вересня 2013 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Артиша Я.Д.,
при секретарі судового засідання Марчак Е.Є.,
за участю прокурора Біляк Н.М.,
потерпілого ОСОБА_1,
законного представника ОСОБА_2,
обвинуваченого ОСОБА_3,
захисника ОСОБА_4,
перекладача ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Протопоповка Любинського району Омської області Російської Федерації та жителя АДРЕСА_1 громадянина Республіки Німеччини, німця, з професійно-технічною освітою, не одруженого, не працює, не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 19 липня 2013 року, близько 23 год. 30 хв., на сільській автодорозі сполученням "Луцьк-Городище-Баїв", що має по одній смузі руху в кожному напрямку, в с. Городище, Луцького району по вул. Миру, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та керуючи без посвідчення водія технічно справним легковим автомобілем марки "Ауді-А6 Avant", р.н.з. НОМЕР_1 в напрямку центру села Городище, Луцького району, не маючи при цьому права на керування даним транспортним засобом, допустив дорожньо-транспортну пригоду.
Так, під час руху зі швидкістю 60 км/год. по вказаній вулиці, водій ОСОБА_3 перевозячи пасажира - неповнолітнього ОСОБА_7, проявив неуважність та необережність, не переконався в безпеці руху, передбачаючи настання суспiльно-небезпечних наслiдкiв своїх дiй i легковажно розраховуючи на їх запобігання, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, внаслідок чого на заокругленій ділянці дороги не впорався з керуванням транспортного засобу, з'їхав з автодороги та допустив зіткнення з електроопорою і перевернувся. Під час даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир даного автомобіля - неповнолітній ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому нижньої щелепи в ділянці третього зуба зліва, закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, рани правої вушної раковини, саден та ран в ділянці обличчя, передньої поверхні грудної клітки, нижніх кінцівок, підшкірної гематоми потиличної ділянки голови справа, субкон'юнктивального крововиливу лівого очного яблука, які згідно висновку судово-медичного експерта № 1120 від 12 серпня 2013 року відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров'я.
Таким чином, водій ОСОБА_3 порушив п. 1.3. (Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил…); п. 2.1 (Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: "а" посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; "б" реєстраційний документ на транспортний засіб; п. 2.3 ("б" Водій повинен бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, вiдповiдно реагувати на її змiну... i не вiдволiкатись вiд керування цим засобом у дорозi; "в" на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки; п. 2.9 (Водiєвi забороняється: "а" - керувати транспортним засобом у станi алкогольного сп'яніння); п. 12.1 (Під час вибору в установлених місцях межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку… стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним); п. 12.2 (У темну пору доби.... швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги), Правил безпеки дорожнього руху України, затверджених постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 10 жовтня 2001 року №1306, якi являються в причинному зв'язку з створенням аварiйної обстановки та виникненням дорожньо-транспортної пригоди i отриманням потерпілим ОСОБА_7 вказаних вище тiлесних ушкоджень.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у інкримінованому йому злочині, передбаченому ч. 1 ст. 286 КК України визнав повністю та не оспорюючи обставин, місця і часу, про які зазначено в обвинувальному акті, з приводу пред'явленого йому обвинувачення показав, що він дійсно, 19 липня 2013 року, близько 23 год. 30 хв., взагалі не маючи посвідчення водія, перед тим вживши спиртні напої, керуючи легковим автомобілем марки "Ауді-А6 Avant", р.н.з. НОМЕР_1, в якому знаходився неповнолітній пасажир ОСОБА_7, в с.Городище Луцького району по вул. Миру, не справився із керуванням та з'їхав з автодороги і допустив зіткнення з електроопорою та перевернувся, в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження. У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо не карати.
Суд, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, з'ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
За таких обставин, суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні необережних дій, які виразились у в порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження та кваліфікує його дії, як вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
В судовому засіданні захисник подав письмове клопотання від обвинуваченого ОСОБА_3 про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням із потерпілим на підставі ст. 46 КК України та закриття кримінального провадження щодо нього, оскільки вперше притягується до кримінальної відповідальності, вчинив невеликої тяжкості злочин, примирився з потерпілим та відшкодував завдані його діями збитки, як потерпілому, так і державі.
Заслухавши думку прокурора, яка не заперечувала щодо звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, потерпілого та його законного представника, які просили задовольнити клопотання, вказуючи на відшкодування їм усіх завданих збитків, обвинуваченого, який погоджувався на закриття кримінального провадження та звільнення його від кримінальної відповідальності, суд приходить до висновку, що клопотання підставне та підлягає до задоволення, а обвинувачений ОСОБА_3 звільненню від кримінальної відповідності у зв'язку з примиренням із потерпілим наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
З матеріалів кримінального провадження слідує, що ОСОБА_3 вперше вчинив злочин, який у відповідності до вимог ст. 12 КК України відноситься до категорії невеликої тяжкості, визнав свою вину та щиро покаявся у вчиненому, висловлює жаль з приводу вчиненого і бажання виправити ситуацію, активно сприяв органам досудового розслідування у розкритті злочину, в тому числі, в установленні невідомих йому обставин, повністю відшкодувала завдані збитки потерпілому, усунув заподіяну шкоду державі, сплативши відповідні платежу в дохід держави, також відшкодував витрати закладу охорони здоров'я пов'язані з стаціонарним лікуванням потерпілого.
За таких обставин, ОСОБА_3 слід звільнити від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням із потерпілим, а кримінальне провадження відносно нього закрити.
Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі департаменту фінансів Волинської обласної державної адміністрації до ОСОБА_3 про відшкодування коштів, витрачених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_7 - залишити без розгляду, у зв'язку із добровільною сплатою ОСОБА_3 таких коштів.
У відповідності до вимог ст. 100 КПК України суд вирішує долю речових доказів, які підлягають поверненню власнику ОСОБА_8
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 284, 372 КПК України, на підставі ст.46 КК України, суд,-
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити та звільнити його від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст.286 КК України на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку із примиренням із потерпілим.
Кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013020130000576 від 20 липня 2013 року відносно ОСОБА_3 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.286 КК України закрити у зв'язку із його звільненням від кримінальної відповідальності на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Цивільний позов прокурора Луцького району в інтересах держави в особі департаменту фінансів Волинської обласної державної адміністрації до ОСОБА_3 про відшкодування коштів, витрачених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_7 - залишити без розгляду.
Речовий доказ: легковий автомобіль марки "Ауді-А6 Avant", р.н.з. НОМЕР_1 повернути ОСОБА_8
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Волинської області протягом семи днів з дня її оголошення через Луцький міськрайонний суд.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий:/підпис/
Згідно з оригіналом:
Суддя Луцького міськрайонного суду Я.Д.Артиш