25.12.06
Справа № 4/708-05.
За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Марс», м. Суми
до відповідача : Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради
Третя особа : Фінансове управління Сумської міської ради
про стягнення 16 399 грн. 45 коп.
СУДДЯ КОСТЕНКО Л.А.
від позивача: не з»явився
від відповідача : Геліх В.В.
від третьої особи: Стригунова А.В.
Ухвалою суду від 04.12.2006 р. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено до 10:20 год. 25.12.2006 року.
Суть спору: Позивач звернувся до суду з позовом зобов»язати відповідача скласти акт звірки взаєморозрахунків з ним, надати інформацію щодо надходження та спрямування у грудні 2004 р. - січні 2005 р. коштів субвенцій державного бюджету підприємствам, надавачам житлово-комунальних послуг, на надання пільг окремим категоріям населення та стягнути з відповідача 16 399 грн. 45 коп. боргу, а також судові витрати.
Відповідач, третя особа позовні вимоги не визнали, в позові просять суд відмовити позивачу.
Представник позивача в судові засідання не з»являвся , про час і місце судового засідання повідомлений судом в установленому порядку.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача, третьої особи, суд
Товариство з обмеженою відповідальністю «Марс» згідно з рішенням Міськвиконкому Сумської міської ради від 24.10.2001 року № 752, було визначено надавачем житлово-комунальних послуг. Протягом 2002 року ТОВ «Марс» надавало послуги пільгової категорії громадян відповідно до законів України, , якими це передбачено, зокрема: Закону України «Про міліцію», Закону України «Про пожежну безпеку», Закону України «Про службу безпеки України», Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та інших.
Позивач зазначає, що в січні 2005 року відповідачем здійснені розрахунки з житлово-комунальними підприємствами міста за пільгами, наданими у 2002 році, а йому відповідне відшкодування не здійснено, хоча у 2002 році списки пільговиків своєчасно надавались до управління праці та соціального захисту населення.
Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.02 № 256 «Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету", (далі Порядок) і згідно з ним головний розпорядник коштів місцевого бюджету (Управління) здійснює фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.
Відповідно до цього та згідно з п. 4,5 ст. 34 «Про Державний бюджет на 2002 рік" у 2002 році були виділені субвенції з державного бюджету місцевому бюджету на надання пільг та субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг пільговикам, визначеним у Порядку, але пільговики визначені в позовній заяві (окремі категорії працівників за професійною ознакою) взагалі не вказані в переліку, зазначеному в Порядку. Тобто для цієї пільгової категорії кошти на відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг взагалі не були передбачені в державному бюджеті на 2002 рік і в свою чергу не виділені місцевому бюджету.
Що також підтверджує п.п. «б" п. 4 ч. 1 статті 89 Бюджетного кодексу України де визначено, що до видатків, які враховуються при визначенні обсягів між бюджетних трансфертів, належать видатки на державні програми соціального захисту, серед яких визначені видатки на надання пільг виключно ветеранам війни та праці. Надання пільг окремим категоріям працівників за професійною ознакою не відноситься до видатків державної програми «Соціальний захист та соціальне забезпечення в Україні";
А відповідно до ст. 102 БКУ видатки місцевих бюджетів, передбачені у пункті «б" п. 4 ч. 1 статті 89.
Лише у зв'язку зі змінами до Закону України «Про Державний бюджет на 2004 рік" від 01.07.04 управлінню було дозволено в межах економії коштів субвенцій з державного бюджету здійснити розрахунки з підприємствами надавачами житлово-комунальних послуг з метою погашення заборгованості, яка утворилась у 2002 році та не погашена станом на 1 липня 2004 року, за пільгами наданими згідно із законами України окремим категоріям працівників (за професійною ознакою). При цьому відповідно до листа Міністерства фінансів України від 02.08.2004 р. № 31-03-151-12/2-21/13895 дана заборгованість повинна була рахуватись на балансі підприємства надавача послуг відповідно до п. 12 Порядку кредиторська заборгованість за державними програмами соціального захисту населення, яка утворилася на початок року, провадиться першочергово, але ж заборгованість, про яку йдеться мова в позові, не має ніякого відношення до вказаних програм. А бюджетною вважається та заборгованість, яка зареєстрована і обліковується в органах державного казначейства.
Для відшкодування зазначених в позовній заяві витрат, підприємства надавачі послуг до 15 грудня 2004 року повинні були надати управлінню праці та соціального захисту населення списки пільговиків та акти звіряння про наявність заборгованості за 2002 рік по вказаним пільговикам. Згідно з наданими списками та актами звіряння і проводилось фінансування всіх надавачів послуг.
На момент надання пільг зазначених у позовній заяві ТОВ «Марс" у 2002 році управління взагалі не займалось їх нарахуванням та компенсацією, а отже організації надавачі житлово-комунальних послуг (в т.ч. і позивач, як він стверджує у позовній заяві) не надавали до управління списки пільговиків і підтверджуючи документи про надання таких пільг. Тому що управління було визначено головним розпорядником бюджетних коштів лише з 01 січня 2003 року на підставі п. 18 рішення сесії Сумської міської ради від 24.01.03 № 273 - МР.
Законами України про державний бюджет на 2005 та 2006 роки кошти на погашення заборгованості по пільгах, яка утворилась у 2002 році, та не погашена станом на 01.07.04р. не передбачені.
Відповідно до ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Згідно зі ст. 96 Конституції України та ст. З Бюджетного Кодексу України Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України на період з 1 січня по 31 грудня.
Згідно зі ст. 4 Бюджетного Кодексу України при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовується лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та закону про Державний бюджет України. Таким чином норми, які вводяться Законом «Про державний бюджет" діють протягом бюджетного року і є безумовними та пріоритетними відносно інших законів.
Так як управління є головним розпорядником коштів місцевого бюджету, то згідно з п.п 3 п.4 ст. 22 Бюджетного Кодексу України отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України чи рішенні про місцевий бюджет.
Відповідно до ст. 23 Бюджетного Кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, які встановлюються законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет.
Відповідно до п. 7 цієї статті усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про безпідставність вимог позивача та визнання їх такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні позову - відмовити.