Справа: № 826/8556/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.
Суддя-доповідач: Губська О.А.
Іменем України
12 вересня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Губської О.А.
суддів Грибан І.О., Беспалова О.О.
при секретарі Бабенко Д.В.
за участю:
представника позивача Іваненко В.Л.
представника відповідача Гаджиєва Р.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2013 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Атланта Капітал" до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 01 лютого 2013 року №0000462231.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2013 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Атланта Капітал" задоволено повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
В судове засідання з'явився представник відповідача, апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Представник позивача до суду з'явився, проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду - скасуванню з таких підстав.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем у період з 03.12.2012 року по 08.01.2012 року було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Інвестиційна компанія «Атланта капітал» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.102009 року по 30.09.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року, за результатами якої 15.01.2013 року було складено акт № 25/22-3/36392835.
Згідно висновків вказаного акту перевірки, відповідачем було встановлено, що в порушення пункту 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993 року №15-93 позивач здійснював операції купівлі-продажу цінних паперів з підприємствами-нерезидентами на загальну суму 5 352 000,00 грн. без отримання ліцензії Національного банку України.
Не погоджуючись з висновками акту, позивачем було подано на них заперечення, за результатами розгляду яких, редакцію висновку акту перевірки було залишено без змін.
Таким чином, на підставі акта перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 01 лютого 2013 року №0000462231, яким згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, за порушення підпункту "а" пункту 4 статті 5, пункту 2 статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993 року №15-93 ТОВ "ІК "Атланта Капітал" нараховано суму грошового зобов'язання за платежем штрафна санкція за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 5 352 000,00 грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем в адміністративному порядку, проте рішеннями ДПС у місті Києві та Міністерства доходів і зборів України вказане податкове повідомлення-рішення було залишено без змін.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення.
Задовольняючи позовні вимоги повністю, суд першої інстанції виходив з того, що висновки Акта перевірки про необхідність отримання позивачем індивідуальної ліцензії та про порушення вимог порушення пункту 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993 року №15-93 п є помилковими, тому нарахування ТОВ "ІК "Атланта Капітал" суми грошового зобов'язання за платежем штрафна санкція за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 5 352 000,00 грн. є протиправним, а податкове повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 01 лютого 2013 року №0000462231 підлягає скасуванню.
Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 07 серпня 2012 року між ТОВ "ІК "Атланта Капітал" (продавець) та компанією-нерезидентом TERVEL HOLDINGS CYPRUS LTD (Кіпр) (покупець) укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №ДД12-3-2012.
За умовами вказаного договору продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити наступні цінні папери: акції прості іменні, бездокументарні Публічного акціонерного товариства "Баришівська Сільгоспхімія", код ISIN UA 4000132617, номінальної вартістю 0,25 грн. у кількості 40 006 шт.; на загальну суму 5 352 000,00 грн.
Відповідно до розділу 2 договору покупець набуває прав розпорядження цінними паперами з моменту зарахування цінних паперів на рахунок покупця в депозитарній системі України - зберігач ТОВ "ІДЦ "Глобал".
Згідно акта прийому-передачі від 15 червня 2012 року, складеного сторонами договору, продавець передав, а покупець прийняв цінні папери, що є предметом вказаного вище договору.
Перехід права власності від ТОВ "ІК "Атланта Капітал" до компанії нерезидента TERVEL HOLDINGS CYPRUS LTD (Кіпр) підтверджують відповідні виписки про операції з цінними паперами на рахунках у цінних паперах №500024 та №440015, що складені зберігачем ТОВ "ІДЦ "Глобал" 18 та 20 червня 2013 року відповідно.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, ТОВ "ІК "Атланта Капітал" здійснило продаж акцій вітчизняного емітента на користь компанії-нерезидента на території України.
Надаючи оцінку вказаним правовідносинам, виходячи з фактичних обставин справи, суд першої інстанції дійшов висновку, що продаж акцій не є переказом за межі України валютних коштів, та, посилаючись на те, що за своєю правовою природою акції не можуть бути переказані, вивезені чи переслані за межі країни емітента, прийшов до висновку, що операції з продажу акцій вітчизняного емітента на користь компанії-нерезидента на території України є валютною операцією, яка не потребує індивідуальної ліцензії.
Крім того, судом наголошено, що оскільки відповідачем не доведено, що відносини ТОВ "ІК "Атланта Капітал" та компанією TERVEL HOLDINGS CYPRUS LTD (Кіпр) відповідають сутності експорту або імпорту товарів, то посилання відповідача на здійснення у межах спірних правовідносин розрахунків у межах торговельного обороту є також неприйнятними.
Надаючи правову оцінку вказаним висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до Закону України «Про тимчасове делегування Кабінету Міністрів України повноважень видавати декрети в сфері законодавчого регулювання» від 18.11.1992 року та Закону України «Про порядок застосування Закону «Про тимчасове призупинення повноважень Верховної Ради України, передбачених пунктом 13 ст. 97 Конституції України, і повноважень Президента України, передбачених пунктом 4-7 ст. 1145 Конституції України» від 21.11.1992 року декрети, прийняті Кабінетом Міністрів протягом періоду з 25.11.1992 року по 25.05.1993 року, мають силу законів.
Так, Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993 року №15-93, встановлює режим здійснення валютних операцій на території України, визначає загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства
З метою запровадити правове регулювання всіх видів зовнішньоекономічної діяльності в Україні, включаючи зовнішню торгівлю, економічне, науково-технічне співробітництво, спеціалізацію та кооперацію в галузі виробництва, науки і техніки, економічні зв'язки в галузі будівництва, транспорту, експедиторських, страхових, розрахункових, кредитних та інших банківських операцій, надання різноманітних послуг, 16.04.1991 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» N 959-XII.
Так, з ч.3 ст. 1 Закону, вбачається, що законодавцем ототожнюються поняття валютних коштів та валютних цінностей. Зокрема вказаним положенням закріплено, що валютні кошти - валютні цінності: іноземна валюта готівкою, платіжні документи (чеки, векселі, тратти, депозитні сертифікати, акредитиви та інші) в іноземній валюті, цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі та інші) в іноземній валюті, золото та інші дорогоцінні метали у вигляді зливків, пластин та монет, а також сертифікати, облігації, варанти та інші цінні папери, номінал яких виражено у золоті, дорогоцінні камені.
Статтею 1 Декрету до валютних цінностей віднесено зокрема платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України.
Відповідно до пункту 2 статті 1 Декрету "валютні операції":
операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України;
операції пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності;
операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей.
Згідно з п. 4 ст. 5 Декрету індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Індивідуальної ліцензії потребують такі операції:
а) вивезення, переказування і пересилання за межі України валютних цінностей, за винятком:
вивезення, переказування і пересилання за межі України фізичними особами - резидентами іноземної валюти на суму, що визначається Національним банком України;
вивезення, переказування і пересилання за межі України фізичними особами - резидентами і нерезидентами іноземної валюти, яка була раніше ввезена ними в Україну на законних підставах;
платежів у іноземній валюті, що здійснюються резидентами за межі України на виконання зобов'язань у цій валюті перед нерезидентами щодо оплати продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших майнових прав, за винятком оплати валютних цінностей та за договорами (страховими полісами, свідоцтвами, сертифікатами) страхування життя;
платежів у іноземній валюті за межі України у вигляді процентів за кредити, доходу (прибутку) від іноземних інвестицій;
вивезення за межі України іноземної інвестиції в іноземній валюті, раніше здійсненої на території України, в разі припинення інвестиційної діяльності;
платежів у іноземній валюті за межі України у вигляді плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування повітряних суден, що справляється Європейською організацією з безпеки аеронавігації (Євроконтроль) відповідно до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів, вчиненої в м. Брюсселі 12 лютого 1981 року, та інших міжнародних договорів;
б) ввезення, переказування, пересилання в Україну валюти України, за винятком випадків, передбачених пунктом 2 статті 3 цього Декрету;
в) надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі;
г) використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави;
д) розміщення валютних цінностей на рахунках і у вкладах за межами України, за винятком:
відкриття фізичними особами - резидентами рахунків у іноземній валюті на час їх перебування за кордоном;
відкриття кореспондентських рахунків уповноваженими банками;
відкриття рахунків у іноземній валюті резидентами, зазначеними в абзаці четвертому пункту 5 статті 1 цього Декрету;
е) здійснення інвестицій за кордон, у тому числі шляхом придбання цінних паперів, за винятком цінних паперів або інших корпоративних прав, отриманих фізичними особами - резидентами як дарунок або у спадщину.
При цьому, п. 2 ч. 2 Декрету до валютних операцій віднесено: операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України; операції, пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності; операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей.
Переказ валютних коштів за межі України - переказ грошових (валютних) коштів на користь (на рахунок) іноземного суб'єкта господарської діяльності або у банківсько-кредитну установу, що не є суб'єктом господарської діяльності України (ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність).
При цьому право власності на цінні папери, випущені в бездокументарній формі, відповідно до положень ч. 3 ст. 5 Закону України «Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні», переходить до нового власника з моменту зарахування цінних паперів на рахунок власника у зберігача.
З аналізу наведених вище приписів норм чинного законодавства України, колегія суддів вважає, що продаж ТОВ "ІК "Атланта Капітал" акцій вітчизняного емітента на користь компанії-нерезидента TERVEL HOLDINGS CYPRUS LTD в силу наведених вище приписів Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та Декрету "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" є валютною операцією, пов'язаною з переходом права власності на акції, а саме переказом за межі України (на користь (рахунок) компанії TERVEL HOLDINGS CYPRUS LTD) валютних коштів, а отже видається обґрунтованою позиція апелянта, що така діяльність підпадає під режим ліцензування згідно п.4 ст.5 Декрету. Тобто, в даному випадку, позивач мав отримати індивідуальну ліцензію на здійснення вказаної операції.
Також колегія вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що розрахунки у межах спірних правовідносин здійснювалися сторонами не в межах торговельного обороту з огляду на наступне.
Під розрахунками в межах торговельного обороту, згідно п. 1.3 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на розрахунки між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14.10.2004 р. № 484, розуміється рух коштів між резидентами і нерезидентами за операціями продажу (купівлі) товарів па підставі зовнішньоекономічних договорів, які передбачають експорт або імпорт товарів.
Так, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено, що відносини ТОВ "ІК "Атланта Капітал" та компанією TERVEL HOLDINGS CYPRUS LTD (Кіпр) відповідають сутності експорту або імпорту товарів, оскільки, на думку суду, купівля підприємством-нерезидентом акцій українського емітента є однією із форм іноземних інвестицій, що виключає необхідність отримання ліцензії продавцем таких акцій.
Вказане твердження колегія суддів вважає помилковим, оскільки відповідно до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» товар - будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі), а відповідно до положень ст. 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" визначено, що під фінансовими послугами слід розуміти, зокрема, торгівлю цінними паперами.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки Акта перевірки про необхідність отримання позивачем індивідуальної ліцензії та про порушення вимог порушення пункту 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993 року.
Відповідно до п.п.5.1 п.5 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на розрахунки між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України затвердженого Постановою НБУ від 14 жовтня 2004 року N484. визначено, що здійснення розрахунку (платежу) у валюті України між резидентом і нерезидентом, на проведення якого потрібна ліцензія, до видачі Національним банком такої ліцензії або після її анулювання тягне за собою відповідальність, передбачену статтею 16 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".
Статтею 16 Декрету передбачено, що до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції), зокрема, за здійснення операцій з валютними цінностями, що потребують одержання ліцензій Національного банку України згідно з пунктом 4 статті 5 цього Декрету, без одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України - штраф у сумі, еквівалентній сумі зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що нарахування податковим органом ТОВ "ІК "Атланта Капітал" суми грошового зобов'язання за платежем штрафна санкція за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 5 352 000,00 грн. є правомірним, а податкове повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 01 лютого 2013 року №0000462231 винесене відповідачем на підставі, в межах повноважень, у спосіб, передбаченими законодавством України
Таким чином, колегія вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення питання, а доводи, викладені в апеляційній скарзі є обґрунтованими і такими, що спростовують висновки, покладені в основу мотивування рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з порушенням норм матеріального права що призвело до неправильного вирішення питання, то колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова скасуванню.
Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207, 212, 254, 267 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2013 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Атланта Капітал" до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2013 року - скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Атланта Капітал" відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.А. Губська
Суддя І.О. Грибан
Суддя О.О. Беспалов
Повний текст постанови виготовлено 13 вересня 2013 року
Головуючий суддя Губська О.А.
Судді: Беспалов О.О.
Грибан І.О.