Справа № 452/2885/13-ц
Іменем України
"12" вересня 2013 р. м.Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області
у складі: головуючого судді Казана І.С.
при секретарі Кафтан О.Ю.,
із участю: представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Пицика Р.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Самборі Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до виконкому Самбірської міської ради Львівської області, третя особа Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, - про визнання права власності на майно, -
ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що ним у 2009 році був збудований індивідуальний житловий будинок, загальною площею 63,0м2 по АДРЕСА_1 На дане будинковолодіння Самбірським МБТІ 12.08.2013 року виготовлено технічний паспорт. Із висновку на проведення обстеження технічного стану індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 вбачається, що технічний стан індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 - добрий і відповідає чинним будівельним нормам і правилам; відповідає протипожежним, санітарно-епідеміологічним нормам, придатний до експлуатації. Будівництво даного будинковолодіння відбулося без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи і належно затвердженого проекту. У зв'язку з вищенаведеним позивач просить визнати його власником індивідуального житлового будинку в АДРЕСА_1
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав звернення ОСОБА_3 до суду та посилався на обставини, зазначені в позовній заяві.
Представник відповідача Пицик Р.Є. позов по суті визнав та пояснив, що не заперечує проти визнання за ОСОБА_3 права власності на індивідуальний житловий будинок загальною площею 63,0м2 по АДРЕСА_1
Представник третьої особи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області на виклик в суд не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи; із заявою про розгляд справи у його відсутності не звертався.
З'ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_3 до виконкому Самбірської міської ради Львівської області про визнання права власності на майно необхідно задовольнити в межах позовної вимоги виходячи з наступних підстав:
Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Судом установлено, що згідно технічного паспорту власником індивідуального житлового будинку в АДРЕСА_1 являється ОСОБА_3.
Із висновку на проведення обстеження технічного стану індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 від 27 серпня 2013 року вбачається, що технічний стан індивідуального житлового будинку в АДРЕСА_1 - добрий і відповідає чинним будівельним нормам і правилам; відповідає протипожежним, санітарно-епідеміологічним нормам, придатний до експлуатації.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про землеустрій» для розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки необхідно представити документ, що посвідчує право власності на об'єкти нерухомого майна, які розміщені на земельній ділянці.
Згідно п. 46 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 22.06.2011 року №702, для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв'язку з набуттям права власності на новозбудоване нерухоме майно заявник подає документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку.
Відповідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Відповідно до ч. 3 даної норми Закону право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Згідно п. 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)», позов особи, яка самочинно збудувала нерухоме майно на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, про визнання права власності на цю нерухомість може бути задоволено судом на підставі частини третьої статті 376 ЦК України, якщо буде встановлено, що власник або користувач земельної ділянки не заперечує проти цього, будівництво не порушує права інших осіб і відповідає будівельним, архітектурним, санітарним, екологічним та іншим нормам і правилам, державним стандартам.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Ураховуючи наведені нормативні акти в сукупності з пояснень представників сторін, суд прийшов до такого вирішення спору виходячи у тому числі із засад змагальності щодо подання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості, диспозитивності цивільного судочинства, аналізуючи пояснення представників сторін, подані суду матеріали. Представник позивача ОСОБА_1 просив визнати його довірителя власником індивідуального житлового будинку загальною площею 63,0м2 по АДРЕСА_1 Представник відповідача позов визнав повністю; судом не встановлено підстав для відмови у прийнятті визнання відповідачем позову, а відтак, визнання позову Пициком Р.Є. не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів сторін. Тому суд вважає, що позов про визнання права власності підлягає задоволенню, - під час провадження в справі та під час судового розгляду позивачем представлено суду достатньо доказів у підтвердження своїх вимог, представником відповідача не подано суду клопотань про доказування чи про звільнення від доказування інших обставин, а тому, - позов підставний і такий, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 328, 376, 392 ЦК України, суд
Позов ОСОБА_3 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_3, 1988 року народження, який зареєстрований і проживає в АДРЕСА_2, право власності на індивідуальний житловий будинок загальною площею 63,0м2 по АДРЕСА_1
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції протягом десяти днів із дня його проголошення; третьою особою протягом цього ж строку із дня отримання його копії.
Суддя підпис І.С. Казан
Згідно з оригіналом
Суддя Самбірського
міськрайонного суду І.С. Казан.