Справа № 108/4651/13ц
Провадження №2/107/1593/13
18 вересня 2013 р. м. Керч
Керченський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Біленко Л.В.
при секретарі - Волкової М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Керчі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Приватного Акціонерного Товариства «Страхова компанія «Провідна», треті особи : ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою,
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, мотивуючи вимоги тим, що 03.02.2013 р. під час його руху на автомобілі RENAULT LAGUNA, реєстраційний номер НОМЕР_2, яким він керував на підставі довіреності власника, близько 17-00 год. на перехресті вулиць Чкалова, Куль-Обинське шосе та Години в м. Керчі за вини відповідача ОСОБА_3, який рухався на автомобілі «ВАЗ 2101», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить відповідачеві ОСОБА_2, сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої автомобілю позивача завдано пошкодження. В якості співвідповідача до участі в справі за клопотанням представника позивача залучено ПрАТ «Страхова компанія «Провідна», а в якості третьої особи - ОСОБА_5 З урахуванням збільшення розміру позовних вимог позивач просить стягнути з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 суму матеріальної шкоди у розмірі 31548,75 грн. у рівних частках та судові витрати.
Позивач, який належним чином був сповіщений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, його представник ОСОБА_6 збільшені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, надала пояснення по суті позову .
Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги, звернуті до нього, не визнав, оскільки в 2007р. він тимчасово - до 2027р. передав свій автомобіль ОСОБА_5, на підставі чого на ім'я останнього виданий тимчасовий реєстраційний талон. Отже, підстави для покладення на нього відповідальності за порушення, яке здійснено іншою особою, відсутні.
Відповідач ОСОБА_3, належним чином сповіщений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, його представник - ОСОБА_7 позов визнала частково. Вважає , що оскільки саме ОСОБА_3 визнаний винним у скоєнні ДТП , а автомобілю позивача цією подією завдано пошкодження, він має нести відповідальність за спричинену матеріальну шкоду, але тільки в межах , які не охоплюються розміром страхового ліміту, встановленого Договором страхування з ПрАТ «Страхова компанія «Провідна», якою була застрахованою його цивільно-правова відповідальність на час дорожньо-транспортної пригоди.
Представник ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» до суду не з'явився , надіслав до суду письмові заперечення, які зводяться до того, що на час ДТП цивільно-правова відповідальність відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в цій страховій компанії застрахованою не була, Поліс № АВ/8741699 , копія якого пред'явлена ОСОБА_3, в базі даних значиться як зіпсований, кошти на оплату договору ним не вносились. Більш того,
ОСОБА_3 взагалі не подавав до страхової компанії повідомлення про ДТП , оскільки розумів відсутність підстав для відшкодування шкоди, яка ним спричинена, страховою компанією, а сам по собі факт неповідомлення про ДТП у визначений законом строк , якщо б він й був би застрахованим, позбавляє його права на відшкодування за рахунок страхової компанії. (а.с.138-139).
Треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судове засідання не з'явились.
Вислухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши обставини та перевіривши їх доказами, суд доходить наступних висновків.
Судом встановлено, що 03.02.2013р. близько 17-00 год. на регульованому перехресті вулиць Чкалова, Куль-Обинське шосе та вул. Години м. Керчі водій автомобіля ВАЗ 2101 , реєстраційний номер НОМЕР_3 - ОСОБА_3, рухаючись по вул. Чкалова при зеленому сигналі основного світлофору , повертаючи ліворуч на вул. Куль-Обинське шосе , не поступився дорогою автомобілю « RENAULT LAGUNA», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1, який рухався по вул. Чкалова в зустрічному напрямку прямо, і скоїв зіткнення.
Кримінальне провадження стосовно ОСОБА_3, яке було зареєстроване 03.02.2013р. в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12013130090000055, Постановою слідчого СВ Керченського МУ ГУ МВС України в АРК Каткова Д.С. від 13.02.2013р. закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. (а.с.11,12).
13.02.2013р. стосовно ОСОБА_3 складений протокол про адміністративне правопорушення № 677691 , в якому зафіксовані вищенаведені обставини дорожньо-транспортної пригоди, а Постановою судді Керченського міського суду АРК від 20.02.2013р. його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення , передбаченого ст. 124 КУпАП та призначено стягнення. (а.с.7,13)
Згідно з ч.4 ст. 61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову , з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Протоколом огляду транспортного засобу від 03.02.2013р. зафіксовано, що автомобілю « RENAULT LAGUNA» ДТП заподіяно пошкодження. (а.с.16-18).
Судом встановлено, що автомобіль « RENAULT LAGUNA», реєстраційний номер НОМЕР_2, належить на праві власності ОСОБА_4, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.(а.с.9). Власник транспортного засобу 18.11.2010р. видала нотаріально засвідчену довіреність, яка надає в тому числі позивачеві право управляти та розпоряджуватись цим автомобілем. (а.с.6).
Право власності на автомобіль ВАЗ 2101 , реєстраційний номер НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_3 під час ДТП, зареєстровано за відповідачем ОСОБА_2, що підтверджується відомостями, наданими Відділенням РЕР ДАІ з обслуговування м. Керчі та Ленінського району. (а.с.14,65). В 2007 р. оформлений тимчасовий реєстраційний талон , в якому власником автомобіля до 30.10.2027р. визначений ОСОБА_5 (а.с.74).
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 визнала, що ОСОБА_5 добровільно передав відповідачеві автомобіль ВАЗ 2101 , реєстраційний номер НОМЕР_3, та технічний паспорт на нього, що у відповідності до п.2.2. Правил дорожнього руху України є законною підставою для використання цією особою транспортного засобу.
У відповідності до Висновку судової автотоварознавчої експертизи, проведеної ТОВ «Кримська експертна служба» на підставі Ухвали суду від 09.08.2013р., вартість матеріального збитку, заподіяного володільцю колісного транспортного засобу - автомобілю « RENAULT LAGUNA», реєстраційний номер НОМЕР_2, в результаті пошкоджень при дорожньо-транспортній пригоді 03.02.2013р., в цінах на момент проведення експертизи, становить 31548,75 грн. (а.с.119-137). За висновками експерта вартість відновлювального ремонту є більшою ніж вартість автомобіля без врахування механічних пошкоджень, спричинених транспортному засобу ДТП , у зв'язку з чим розмір матеріальної шкоди експертом визначений як такий, що дорівнює вартості автомобіля - 31548,75 грн.
Враховуючи підстави та предмет позову, встановивши характер спірних правовідносин сторін , суд надає правової оцінки обставинам та доказам по справі, керуючись нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон України № 1961), а також враховує правові позиції , визначені Постановами Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» ( далі - Постанова Пленуму ВСУ № 2 від 12.06.09р.), № 6 від 27.03.1992р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (далі - Постанова ВСУ № 6 від 27.03.1992р.), та роз'яснення , викладені в Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013р. № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» (далі - Постанова Пленуму ВССУ від 01.03.2013р. № 4). .
У відповідності до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно з ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Оскільки письмовими доказами встановлений факт заподіяння в результаті дорожньо-транспортної пригоди пошкоджень транспортному засобу, яким керував позивач на час скоєння ДТП, суд перевіряє чи є позивач , який не є власником пошкодженого транспортного засобу, особою, яка має право на відшкодування такої шкоди, та хто саме з відповідачів повинен нести обов'язки з відшкодування шкоди.
Оскільки судом встановлено , що позивач на час ДТП володів транспортним засобом на належній правовій підставі, суд вважає , що у відповідності до ст.ст. 386,395,396 ЦК України , які містять положення щодо поширення права захисту права власності також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на підставах, передбачених законом чи договором, позивач має право вимагати відшкодування шкоди, завданої майну. Така позиція зокрема зазначена в п. 13 Постанови Пленуму ВССУ від 01.03.2013р. № 4.
Позивач, який має право заявити вимогу про відшкодування шкоди безпосередньо до винної особи та до власника транспортного засобу, просить відшкодувати матеріальну шкоду за рахунок ОСОБА_2 - власника транспортного засобу та ОСОБА_3 - особи, винної в ДТП, а представник останнього вважає правильним насамперед покласти цій обов'язок на ПрАТ «СК «Провідна», а у разі недостатності ліміту відповідальності страховика - на відповідача ОСОБА_3
Статтею 1194 ЦК України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
Згідно з п. 1 ст. 22 Закону України № 1961 при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
В підтвердження страхування цивільно-правової відповідальності ОСОБА_3 на час скоєння ДТП саме ПрАТ «СК»Провідна» його представником надано копію страхового полісу № 8741699 від 03.02.2013р. (а.с. 20 ) Оригінал цього полісу суду не наданий, що представник відповідача пояснила вилученням його страховою компанію під час усного звернення відповідача з приводу оформлення страхового випадку. Цім ствердженням суд надає оцінки, керуючись наступним.
У відповідності до п. 1.8 ст. 1 Закону № 1961 страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору. Керуючись ст.ст.58, 59 ЦПК України, суд вважає що належним та допустимим доказом того, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 на час ДТП була застрахованою вказаною страховою компанією, може бути саме страховий поліс.
Доводи представника ОСОБА_3 , що підтвердженням наявності у відповідача оригіналу полісу на час ДТП є непритягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП , яка передбачає відповідальність за керування транспортним засобом без наявності при собі поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а копії полісу працівниками ДАІ могли були бути зроблені виключно з оригіналу, суд вважає припущеннями, оскільки вони жодним доказом не підтверджені. Сам по собі факт не притягнення до адміністративної відповідальності відповідача не може бути визнаний як належне підтвердження факту укладення договору страхування.
При цьому суд бере до уваги, що згідно з п. 17.3 ст. 17 Закону у разі втрати страхового поліса страховик зобов'язаний протягом семи календарних днів безкоштовно видати дублікат цього поліса на підставі заяви страхувальника, але таких заяв відповідач ОСОБА_3 не подавав.
Доводи представника ОСОБА_3, що в вересні 2013р. вона від його імені звернулась до ПрАТ «СК «Провідна» з приводу з'ясування всіх цих питань, суд не бере до уваги, оскільки ДТП мало місце 03.02.2013р., позов позивачем поданий до суду в травні 2013р. , у зв'язку з чим відповідач чи його представник мали всі можливості та достатній час для з'ясування обставин, тому підстав для очікування відповіді на це звернення суд не вбачає , керуючись в тому числі ст.10,60 ЦПК України, за якими обов'язки довести обставини, якими обґрунтовуються позиції сторін покладаються саме на сторони , та ст. 157 кодексу, яка зобов'язує суд розглянути справу у розумні строки.
Будь-яких доказів , що відповідач ОСОБА_3 є особою, яка звільнена від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, суду не надано.
Крім того судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3, який за ствердженням його представника вважав, що його цивільно-правова відповідальність застрахована ПрАТ «СК «Провідна», після скоєння ДТП не здійснив обов'язкові дії, передбачені п. 33.1.4. ст. 33 Закону України № 1961, який зобов'язує застраховану особу невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про
ДТП встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу, наявність поважних причин для нездійснення цих дій має бути підтверджено документально.
Отже, вже той факт, що відповідач ОСОБА_3 не виконав наведені вимоги Закону № 1961 , підстави для покладення обов'язків відшкодування шкоди на страхову компанію відсутні. Така правова позиція зокрема визначена в п. 16 Пленуму ВССУ від 01.03.2013р. № 4.
Письмовими доказами по справі підтверджується, що позивач звертався до ПрАТ «СК «Провідна» з приводу відшкодування матеріальної шкоди, відповідями страхової компанії його повідомлено, що за результатами службового розслідування встановлено, що страховий поліс № АВ/ 8741699 , копію якого надав відповідач ОСОБА_3, обліковується в базі даних страхової компанії як зіпсований, у зв'язку з чим у відшкодуванні позивачу відмовлено. (а.с.22, 81-83).
Витягом з Централізованої бази даних МТСБУ убачається, що дійсно бланк страхового полісу за зазначеним номером облікований як невикористаний (зіпсований). (а.с.79-80).
За позицією ПрАТ «СК «Провідна» ОСОБА_3 не є застрахованою особою вже за тієї причини, що він не підтвердив сплату першого страхового внеску, у зв'язку з чим у відповідності до ст. 983 ЦК України навіть якщо б такий договір з ним укладався він не є таким, що набрав чинності.
Таку позицію суд вважає помилковою на підставі того , що за ч.1 ст. 983 ЦК України страховий договір набирає чинності з моменту внесення страхувальником
першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором, а в копії полісу міститься така умова договору : Договір (поліс) набирає чинності з початку зазначеного строку - 00 год.00 хв. 03.02.2013р. (а.с.20).
Оцінивши всі наведені докази по справі у їх сукупності суд доходить висновку, що відповідачем ОСОБА_3 не доведено , що його цивільно-правова відповідальність на час вчинення ДТП була застрахованою ПрАТ «СК «Провідна», що свідчіть про відсутність підстав для покладення обов'язків з відшкодування шкоди, заподіяної винними діями відповідача транспортному засобу позивача, на вказану страхову компанію, при таких обставинах відповідальність відшкодувати матеріальну шкоду, заподіяну позивачеві, повинен нести саме відповідач ОСОБА_3 , який на належній правовій підставі володів транспортним засобом на час вчинення ДТП та визнаний винним в його скоєнні. Підстав для покладення таких обов'язків на ОСОБА_2, який передав транспортний засіб іншій особі в порядку, який діяв на час передачі, суд не убачає.
Вирішуючи питання про розмір відшкодування матеріальної шкоди, стосовно якого відповідачами не заявлено жодного заперечення, суд вважає, що стягненню з відповідача ОСОБА_3 підлягає грошова сума, яка визначена вищенаведеним експертним висновком - 31548,75 грн. Ця сума, як й сам експертний висновок, представником ОСОБА_3 не оспорювалась.
Оскільки за висновком експертизи вартість відновлювального ремонту автомобіля є більшою , ніж ринкова вартість автомобіля, відшкодовуючи таку вартість суд зазначає в рішенні про передачу залишків автомобіля особі, з якої стягується відшкодування - ОСОБА_3 , на обов'язковість чого зокрема звертається увага в п. 9 Постанови Пленуму ВСУ від 27.03.1992р. № 6.
Стосовно вимог позивача про відшкодування за рахунок відповідача витрат на евакуацію пошкодженого транспортного засобу, суд вважає, що оскільки за ст. 28 Закону України №1961 такі витрати відносяться до витрат, які підлягають відшкодуванню, їх слід стягнути з ОСОБА_3 в розмірі , підтвердженому документально - 600,00 грн.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує, керуючись ст. 88 ЦПК України, згідно до якої стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. До складу судових витрат позивач відносить : судовій збір у розмірі 229,40 грн., витрати на оплату експертизи - у сумі 1530,00 грн., витрати на правову допомогу у загальній сумі 2400,00 грн, що підтвердив наданням квитанцій. Суд погоджується з позивачем про наявність підстав для відшкодування за рахунок відповідача ОСОБА_3 судового збору та вартості експертизи, але відмовляє у відшкодуванні витрат на правову допомогу, оскільки інтереси позивача в судовому засіданні представляли : до початку розгляду справи по суті - ОСОБА_9, а в судовому засіданні 18.09.2013р. - ОСОБА_6, повноваження яких підтверджені довіреностями, зміст яких не містить будь-якого зазначення про представництво на платній основі. Одночасно Договір про надання правової допомоги № 13/02-13 від 13.02.2013р., укладений позивачем з МПП «СБ», суд не вважає підставою для відшкодування витрат позивача, оскільки у відповідності до ст. 42 ЦПК України повноваження представника сторони можуть бути посвідчені або довіреністю, або договором з адвокатом. При тому, що наданий позивачем договір укладений з МПП «СБ» , а не з конкретним адвокатом, а також враховуючи відсутність конкретних розрахунків заявлених до відшкодування витрат, суд не убачає підстав для віднесення цих витрат до судових та відмовляє в їх відшкодуванні.
Оскільки позивачем сплачений судовій збір у мінімальному розмірі, встановленому Законом України «Про судовій збір» для вимог матеріального характеру - 229,40 грн. , а фактичне стягнення визначено в загальному розмірі 32148,75 грн., що за вказаним Законом передбачає сплату судового збору у розмірі 321,49 грн., різницю цієї суми слід стягнути з відповідача в дохід держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4,10, 11, 60, 61, 79, 88, 212-215 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Приватного Акціонерного Товариства «Страхова компанія «Провідна», треті особи : ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою, задовольнити частково .
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Журавлівка Мариновського району Целіноградської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 32148,75 грн. та судові витрати в розмірі 1759,40 грн., а всього стягнути 33908,15 грн. ( тридцять три тисячі дев'ятсот вісім грн. 15 коп.
Зобов'язати ОСОБА_1 передати ОСОБА_3 залишки автомобіля « RENAULT LAGUNA», 1994 року випуску, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_2, пошкодженого в результаті дорожньо-транспортної пригоди 03 лютого 2013р.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судові витрати у розмірі 92,09 грн. (дев'яносто дві грн..09 коп.)
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано , набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду АР Крим через Керченський міський суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення . Особи, які брали участь в справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя -