15 серпня 2013 р.Справа № 644/1824/13-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Донець Л.О.
Суддів: Кононенко З.О. , Бондара В.О.
за участю секретаря судового засідання Губарь А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Орджонікідзевського району Харківської міської ради на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 18.04.2013р. по справі № 644/1824/13-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Орджонікідзевського району Харківської міської ради
про зобов'язання вчинення дій, нарахування та сплату суми соціальної допомоги,
04.03.2013 року, ОСОБА_1 (далі - позивач ), звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Орджонікідзевського району Харківської міської ради (далі - відповідач), в якому просить, визнати протипраправними дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку позивачу допомоги по догляду за дитиною - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 01.09.2012 року по день прийняття судом постанови; зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок допомоги по догляду за дитиною - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, до досягнення ним трирічного віку в розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого ч.1 ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" за період з 01.09.2012 року про день прийняття судом постанови та провести відповідні виплати з урахуванням фактично виплачених сум.
Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 18.04.2013 позов було задоволено.
Визнано протиправною відмову відповідача у здійсненні перерахунку позивачу допомоги по догляду за дитиною - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 до досягнення ним трирічного віку за період з 1 вересня 2012 року по 18 квітня 2013 року.
Зобов'язано відповідача здійснити позивачу перерахунок допомоги по догляду за дитиною - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, до досягнення ним трирічного віку за період з 1 вересня 2012 року по 18 квітня 2013 року у розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого ч.1 ст.15 Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми " в редакції 1992 року, за період з 1 вересня 2012 року по 18 квітня 2013 року та провести їй відповідні виплати з урахуванням фактично виплачених сум.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 18 квітня 2013 року скасувати та прийняти нову постанову якою відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилаються на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм чинного законодавства.
Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, положення Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», фактичні обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач є застрахованою особою в системі загальнобов"язкового державного соціального страхування, має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Позивач є набувачем соціальної допомоги сім"ям з дітьми на підстав рішення відповідача від 02.07.2010 року, яку отримувала з 15.06.2010 року у розмірі 130 грн.
30.01.2013 року позивач звернулась до відповідача з заявою про здійснення перерахунку їй допомоги по догляду за дитиною по досягненні нею трирічного віку.
04.02.3013 року відповідач листом № 721/4-02 відмовив у задоволенні заяви.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходив із приписів Закону України «Про державну допомогу сім"ям з дітьми».
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Частиною1 статті 1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" встановлено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України (далі - Закон №2811-ХП).
На підставі правил статті 43 Закону України " Про загальнобов"язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (далі - Закон №2240-Ш) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 були визнанні неконституційними низку положень Закону №107-ІУ, в тому числі й пункт 25 розділу П Закону №107-ІУ щодо виключення статей 40-44 Закону №2240-Ш.
Таким чи ном, з часу проголошення Конституційним Судом рішення №10-рп/2008 відновлено дію вищезазначені положення Закону №2240-Ш, а з 1 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону №2811-ХП.
Статтею 46 Закону України від 26 грудня 2008 року№835-УІ "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та статтею 45 Закону України від 27 квітня 2010 року №2154-УІ "Про Державний бюджет України на 2010 рік", передбачено, що у 2009, 2010 роках допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону №2240-Ш призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок призначення і виплати державної допомоги сім"ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України 27 грудня 2001 року №1751 саме на виконання Закону №2811-ХП.
Розміри і порядок виплати допомоги відповідно до Закону №2240-УІ Кабінетом Міністрів України не визначалися.
Матеріали справи свідчать про те, що спір між сторонами виник з приводу виплати допомоги позивачу з 1 вересня 2012 року по 18 квітня 2013 року допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, як застрахованій у системі соціального загальнобов"язкового державного соціального страхування особі.
Колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що до даного спору поширюються норми спеціального Закону №2240-Ш, тому позов підлягає задоволенню.
Доводи апеляційної скарги про те, що виплати позивачу були проведенні у розмірі 130 грн. на підставі постанови КМ України від 27 грудня 2001 року №1751, колегія суддів, вважає необґрунтованими, оскільки дана постанова була прийнята на виконання Закону №2811-ХП.
Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень передбачені частиною 3 статті 2 КАС України.
Колегія суддів, вважає, що оскаржувані дії відповідача не відповідають даним критеріям оскільки прийняті та вчинені не на підставі, не в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; без використання повноважень з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановленні під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Згідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Орджонікідзевського району Харківської міської ради залишити без задоволення.
Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 18.04.2013р. по справі № 644/1824/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Донець Л.О.
Судді Бондар В.О. Кононенко З.О.
Повний текст ухвали виготовлений 19.08.2013 р.