ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/15842/13 20.09.13
За позовомДочірнього підприємства «ФМ Ложістік Дніпро»
ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Голден Дістрібьюшн»
Простягнення 29 853,11 грн.
Суддя Куркотова Є.Б.
Представники:
Від позивачаВавелюк Т.А., Мар'яненко П.В.
Від відповідача не з'явився
Дочірнє підприємство «ФМ Ложістік Дніпро» (надалі - Позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Дістрібьюшн» (надалі - Відповідач) про стягнення 29 853,11 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору про перевезення вантажів №99 від 15.06.2012 р. позивач надав послуги з перевезення, а відповідач належним чином своє грошове зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 28 700,00 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 816,45 грн. та 3% річних у розмірі 336,66 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.08.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 04.09.2013 р.
04.09.2013 р. через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване тим, що юрист підприємства знаходиться у відрядженні.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.09.2013 р. у зв'язку із заявленим клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, і як наслідок його неявки у судове засідання, розгляд справи відкладено до 20.09.2013 р.
10.09.2013 р. через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до справи, до якого додано платіжне доручення №25010 від 21.05.2013 р. на підтвердження часткової оплати відповідачем вартості наданих послуг у розмірі 1 000,00 грн.
В судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №010302494835, яке отримане відповідачем 09.09.2013 р.
Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.
Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд-
15.06.2012 р. між позивачем (перевізник, виконавець) та відповідачем (замовник) укладено договір на перевезення вантажів №99 (надалі -"Договір").
Відповідно до п. 1.1 Договору даний договір регулює взаємовідносини сторін з організації та перевезення вантажів транспортом виконавця.
Пунктом 1.2 Договору визначено, послуги з перевезення здійснюються виконавцем на підставі заявок замовника.
Положеннями п. 3.2.4 Договору визначено, що замовник зобов'язується своєчасно сплачувати послуги виконавця.
Згідно із п. 6.5 Договору дійсний Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2012 р. включно.
31.12.2012 р. сторони підписали Додаткову угоду №1, якою продовжили строк дії договору до 31.12.2013 р.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору між сторонами укладено наступні заявки на перевезення вантажів:
26.02.2013 р. між сторонами укладено Заявку №123, відповідно до якої позивач зобов'язався здійснити перевезення вантажу за маршрутом м. Київ - м. Славянськ - м. Луганськ (два місця розвантаження).
Відповідно до умов Заявки №123 вартість перевезення становить 10 000,00 грн.
26.02.2013 р. між сторонами укладено Заявку №126, відповідно до якої позивач зобов'язався здійснити перевезення вантажу за маршрутом м. Київ - м. Донецьк - м. Маріуполь.
Згідно умов Заявки №126 вартість перевезення становить 9 500,00 грн.
13.03.2013 р. між сторонами укладено Заявку №168, відповідно до якої позивач зобов'язався здійснити перевезення вантажу за маршрутом м. Київ - м. Донецьк - м. Стаханів - м. Луганськ - (два місця розвантаження).
Відповідно до умов Заявки №168 вартість перевезення становить 10 200,00 грн.
Факт надання позивачем послуг на виконання умов Заявок підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами надання послуг №666 від 28.02.2013 р., №667 від 28.02.2013 р. та №1074 від 29.03.2013 р. на загальну суму 29 700,00 грн.
Відповідач виконуючи за Договором та укладеними Заявками частково виконав грошове зобов'язання по сплаті вартості наданих послуг із перевезення на суму 1 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №25010 від 21.05.2013 р.
12.06.2013 р. позивач звернувся до відповідача із претензією №417/13, за змістом якої просив відповідача погасити заборгованість у розмірі 28 700,00 грн. за надані послуги із перевезення вантажів за актами надання послуг №666 від 28.02.2013 р., №667 від 28.02.2013 р. та №1074 від 29.03.2013 р.
Замовник відповіді не направив, заборгованість на вимогу претензії не погасив.
Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг з перевезення вантажів, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 28 700,00 грн.
За своєю правовою природою договір є договором перевезення, а відтак виникли відносини, які підпадають під правове регулювання Глави 32 Господарського кодексу України та Главами 64, 65 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Частиною 2 ст. 307 Господарського кодексу України встановлено, що договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.
Згідно ч. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Надання позивачем послуг відповідачу на підставі спірних Заявок по перевезенню вантажів підтверджується актами надання послуг №666 від 28.02.2013 р., №667 від 28.02.2013 р. та №1074 від 29.03.2013 р.
Статтею 916 Цивільного кодексу України визначено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.
Згідно п. 4.1 Договору вартість послуг виконавця при перевезенні вантажів визначається у кожному конкретному випадку в залежності від об'єму вантажу, що перевозиться відстань перевезення. Вартість виконаних робіт зазначається у заявці.
Відповідно до умов спірних Заявок загальна вартість послуг із перевезення вантажів становить 29 700,00 грн.
Актами надання послуг №666 від 28.02.2013 р., №667 від 28.02.2013 р. та №1074 від 29.03.2013 р. на загальну суму 29 700,00 грн. підтверджується надання послуг із перевезення за укладеними Заявками.
В свою чергу, відповідачем частково виконано грошове зобов'язання по оплаті наданих послуг в сумі 1 000,00 грн. на підставі виставленого позивачем рахунку №667 від 28.02.2013 р., що підтверджується платіжним дорученням №25010 від 21.05.2013 р.
Таким чином, невиконане відповідачем грошеве зобов'язання по сплаті послуг із перевезення вантажів становить 28 700,00 грн. (29 700,00 грн. - 1 000,00 грн.).
Положеннями ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 4.2 Договору замовник сплачує послуги виконавця на протязі 10 банківських днів після підписання актів виконаних робіт. Форма оплати безготівковий розрахунок.
Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п.4.2 Договору та дати підписання актів виконаних робіт, строк виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті наданих послуг з перевезення за Договором на момент розгляду справи настав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 28 700,00 грн. на підставі Заявок за надані послуги по перевезенню вантажів. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її оплати не надано.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
За таких обставин, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 28 700,00 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню судом.
Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 816,45 грн. та 3% річних у розмірі 336,66 грн. нарахованих за прострочення виконання грошового зобов'язання по кожному акту окремо у загальний період з 16.03.2013 р. по 12.08.2013 р.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
В той же час ст. 547 ЦК України визначає, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі; правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Стаття 231 Господарського кодексу України також встановлює, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Як вбачається з розділу 5 договору «Відповідальність сторін», даний розділ не встановлює відповідальності замовника у вигляді сплати пені за порушення строків оплати наданих перевізником послуг.
Отже, на підставі викладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 816,45 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційних нарахувань на цей борг та трьох процентів річних виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду України від 04.07.2011 р. у справі №13/210/10.
Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних суд вважає за можливе задовольнити їх у розмірі заявленому позивачем.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Дістрібьюшн» на користь Дочірнього підприємства «ФМ Ложістік Дніпро» заборгованості у розмірі 28 700,00 грн. та 3% річних у розмірі 336,66 грн.
В іншій частині позову необхідно відмовити з викладених підстав.
Судові витрати відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд-
1. Позов Дочірнього підприємства «ФМ Ложістік Дніпро» задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Дістрібьюшн» (04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенко, буд. 9; ідентифікаційний номер 36081058) на користь Дочірнього підприємства «ФМ Ложістік Дніпро» (08330, Київська область, с. Дударків, вул. Леніна, 2/2; ідентифікаційний номер 20071893) борг у розмірі 28 700 (двадцять вісім тисяч сімсот) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 336 (триста тридцять шість) грн. 66 коп. та судовий збір у розмірі 1 673 (одна тисяча шістсот сімдесят три) грн. 45 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Є.Б. Куркотова
Повний текст рішення складено та підписано 20.09.2013 р.