23.09.2013
Справа № 717/1962/13-ц
23 вересня 2013 року Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого - судді Телешмана О.В.,
при секретарі Попельницькій С.С.,
з участю:
позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Кельменці Чернівецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на дитину, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2, який був зареєстрований 20 січня 2010 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Сокирянського районного управління юстиції Чернівецької області про, що був зроблений актовий запис № 04 та стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1000 гривень щомісячно, починаючи з дня подання заяви і до повноліття дитини.
Позивачка ОСОБА_1 підтримала позов повністю та пояснила, що вона проживала у шлюбі з відповідачем. Спільне життя з відповідачем не склалося з причин несумісності характерів та різних поглядів на подружнє життя. Відповідач не виконував свої обов'язки як чоловік та батько. Позивачка категорично проти збереження шлюбу. Відповідач не надає матеріальну допомогу своїй дитині, в той час як дитина відвідує дитячий садок, а також має необхідність в заняттях з логопедом. Також дитина має хронічні захворювання, що потребує додаткових витрат на лікування, а відповідач останні п'ять місяців не надавав жодної матеріальної допомоги дитині.
Відповідач ОСОБА_2 пояснив суду, що він повністю визнає позовні вимоги про розірвання шлюбу. В частині позовних вимог про стягнення аліментів він позов визнає частково в сумі 500 гривень, так як він на даний час ніде не працює. Стан здоров'я в нього на даний час задовільний, але він є інвалідом ІІІ групи, в нього на утриманні немає інших осіб.
В ході судового засідання судом були досліджені такі докази: свідоцтво про шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 серії НОМЕР_1, копія свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 від 9 липня 2007 року, довідка дошкільного навчального закладу № 52 Управління освіти Чернівецької міської ради, лист «Міської дитячої поліклініки» № 102 від 23.08.2013 року, довідка про склад сім'ї № 944 від 20.08.2013 року, видана Новоселицькою сільською радою Кельменецького району Чернівецької області, довідки Селищанської сільської ради Сокирянського району Чернівецької області від 23.09.2013 року № 1030,1031.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 20 січня 2010 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Сокирянського районного управління юстиції Чернівецької області, про що був зроблений актовий запис за № 04. У подружжя є малолітній син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спільним подружнім життям сторони не проживають. Сімейне життя не склалося через непорозуміння, відсутність спільних поглядів на сімейне життя. Сторони не підтримують подружні відносини, не проживають разом, шлюб носить формальний характер. Отже, між сторонами склалися правовідносини з приводу шлюбу. Позивачка не згідна проживати в шлюбі з відповідачем, а відповідач позов в частині розірвання шлюбу визнав повністю.
Суд вважає, що подальше збереження шлюбу порушує передбачене ст.56 Сімейного кодексу України право дружини та чоловіка на особисту свободу. Згідно ч.3, ч.4 ст.56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом. Згідно ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Відповідно до ч.1, ч.2 та ч.3 ст.55 Сімейного кодексу України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній.
В порушення ст.60 ЦПК України відповідач не надав суду жодного доказу, який би підтверджував можливість примирення. Крім того відповідач не надав суду доказів, що між ним та позивачкою дійсно існують сімейні відносини як між подружжям.
Враховуючи наведене, зважаючи на те, що позивачка категорично заперечує проти збереження шлюбу, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки.
Враховуючи викладене вище, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу слід задовольнити повністю, зі стягненням з відповідача на користь позивачки судового збору в частині позовних вимог про розірвання шлюбу.
Судом також встановлено, що відповідач ОСОБА_2 згідно свідоцтва про народження є батьком неповнолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, який в даний час перебуває на утриманні позивачки. Відповідно до ст. 180 СК України відповідач ОСОБА_3 зобов'язаний утримувати свою неповнолітню дитину. Отже, між позивачкою та відповідачем склалися правовідносини з приводу утримання дитини. Відповідач не надавав матеріальну допомогу своїй дитині ОСОБА_3 Згідно вимог ст. 181 СК України ОСОБА_3 має право на отримання аліментів від відповідача ОСОБА_2 у частці від доходу відповідача, або у твердій грошовій сумі за рішенням суду. Дане право дитини порушується відповідачем, оскільки останній її не утримує матеріально. Вказані вище обставини стверджується взаємним зв'язком доказів, досліджених судом у їх сукупності.
Відповідно до ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Відповідно до ч.1 ст.184 Сімейного кодексу України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Тобто, виходячи з даної норми закону при наявності в платника аліментів нерегулярного доходу, аліменти визначаються в твердій грошовій сумі. Тому, суд вважає, що аліменти слід стягувати в твердій грошовій сумі, так як в судовому засіданні встановлено, що відповідач не має постійного місця роботи та не має регулярного доходу.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2013 рік» прожитковий мінімум на дитину до 6 років складає 972 гривні і протягом року має зрости до 1032 гривень. Відповідно до ст.141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Відповідно до ч.2, 3 ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Таким чином, суд вважає, що відповідач нарівні зі позивачкою зобов'язаний нести витрати на утримання дитини та забезпечувати прожитковий мінімум для дитини.
В порушення ст.60 ЦПК України відповідач не надав суду жодного доказу, який би підтверджував ту обставину, що він на належному рівні матеріально утримував свою дитину та забезпечував прожитковий мінімум дитини відповідно до частки своїх батьківських обов'язків, передбачених ст.ст.141, 150 Сімейного кодексу України.
Враховуючи викладене вище, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів слід задовольнити частково, зі стягненням з відповідача на користь держави судового збору.
При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, відсутність на його утриманні інших дітей, непрацездатних батьків, а також те, що відповідач є працездатним.
В порушення ст.60 ЦПК України відповідач не надав суду жодного доказу, який би підтверджував, що він матеріально утримує свою дитину, а також, що він є непрацездатним.
Суд також вважає, що слід допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
На підставі п. 4 ч.2 ст.18, ст.ст. 24,55, 56, 105, 110, 112 СК України, ст. ст. 141,150,179 - 184, 191 СК України, ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2013 рік», керуючись ст. ст. 2, 3, 8, 10, 11, 15, 60, 79, 88, 213, 214, 215, 367 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, який був зареєстрований 20 січня 2010 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Сокирянського районного управління юстиції Чернівецької області, про що був зроблений актовий запис за № 04 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 500 (п'ятсот) гривень щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви - 28 серпня 2013 року і до повноліття ОСОБА_3.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 (сімдесят) копійок судових витрат у вигляді судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 (сорок) копійок судового збору.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць в розмірі 500 (п'ятсот) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Чернівецької області через Кельменецький районний суд. Особи які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя