Справа № 686/5172/13-а
Головуючий у 1-й інстанції: Бондарчук Л.С.
Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.
12 вересня 2013 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.
суддів: Білоуса О.В. Залімського І. Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради до ОСОБА_2 про стягнення надміру виплачених коштів , -
Позивач звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з адміністративним позовом до ОСОБА_2, в якому просив суд стягнути надміру виплачену відповідачу компенсацію як особі, яка надавала соціальні послуги, у розмірі 3438 грн . 17 коп.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 травня 2013 позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаною постановою відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій просить скасувати постанову та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 звернулася до позивача із заявою про призначення компенсації у зв'язку із наданням соціальної послуги, а саме доглядом за чоловіком ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. В даній заяві відповідачем поставлено відмітку про те, що ніде не працює.
В результаті проведеної перевірки, позивачем було встановлено, що ОСОБА_2 працювала в ТОВ «Всесвіт преса», в період виплати допомоги, про що остання була зобов'язана повідомити позивача. За таких обставин відповідачу було надміру виплачено та нараховано кошти в сумі 3438 грн. 17 коп., які в добровільному порядку позивач повернути відмовився.
Закон України «Про соціальні послуги» визначає основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг особам, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги.
Відповідно до ст. 1 зазначеного Закону суб'єкти, що надають соціальні послуги - державні та комунальні спеціалізовані підприємства, установи та заклади соціального обслуговування, підпорядковані центральним, місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування (далі - державні та комунальні суб'єкти), юридичні особи, створені відповідно до законодавства, які не мають на меті отримання прибутку (далі - недержавні суб'єкти), фізичні особи.
Відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону фізичним особам, які надають соціальні послуги, призначаються і виплачуються компенсаційні виплати в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Так, відповідно до частини шостої статті 7 Закону України «Про соціальні послуги» постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 року №558 затверджений Порядок призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги (далі - Порядок).
Відповідно до п. 1 зазначеного Порядку непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами), призначається щомісячна компенсаційна виплата (далі - компенсація).
Проте, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, згідно наданих відомостей ДПІ у м. Хмельницькому, ОСОБА_2 в період з 1 липня 2006 року по 30 червня 2012 року отримувала доходи в редакції газети «Є» та ТОВ «Всесвіт преса».
Відповідно до п. 5 Порядку компенсація призначається і виплачується органом праці та соціального захисту населення за місцем проживання особи, якій надаються соціальні послуги, з дня подання фізичною особою, яка надає соціальні послуги, та особою, яка їх потребує, заяв разом з документами, зазначеними у пункті 6 цього Порядку.
Відповідно до п. 11 Порядку виплата компенсації провадиться щомісяця до 10 числа місяця, що настає за тим, в якому фізична особа надавала соціальні послуги, і триває до дня припинення їх надання.
Відповідно до п. 15 Порядку фізичні особи, які одержують компенсацію, зобов'язані повідомити органи праці та соціального захисту населення, що призначають ці виплати, про обставини, які можуть вплинути на умови їх призначення. У разі виявлення таких обставин виплата компенсації припиняється з дня, що настає за днем виникнення таких обставин. У разі одержання у зв'язку з цим зайвих сум компенсації одержувачі повинні відшкодувати органам праці та соціального захисту населення надміру виплачені суми. Якщо фізична особа не повернула добровільно надміру виплачені суми, вони стягуються в судовому порядку на підставі заяви органу праці та соціального захисту населення, що призначив компенсацію.
Таким чином, враховуючи, що для отримання компенсаційної виплати фізична особа, яка постійно надає соціальні послуги повинна бути непрацюючою, що є обставиною, яка впливає на умови виплати такої компенсації, колегія суддів вважає, що відповідач зобов'язаний був повідомити позивача про працевлаштування.
Зазначене порушення призвело до надмірної виплаті позивачем коштів по компенсації на соціальні послуги, розмір яких згідно розрахунку складає 3438 грн. 17 коп.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 травня 2013 року, - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.
Судді Білоус О.В.
Залімський І. Г.