Справа № 2-а-5497/10/2270
Головуючий у 1-й інстанції: Петричкович А.І.
Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.
12 вересня 2013 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.
суддів: Білоуса О.В. Ватаманюка Р.В.
при секретарі: Лукашик М.О.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_2, представник на підставі довіреності
відповідача - Федоров О.А., представник на підставі довіреності
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_4 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом прокурора м.Кам'янець-Подільського в інтересах держави в особі Головного управління Міністерства доходів і зборів у Хмельницькій області до приватного підприємця ОСОБА_4 про стягнення штрафних санкцій , -
У серпні 2010 року прокурор м. Кам'янець-Подільського в інтересах держави в особі регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Хмельницькій області (в результаті заміни - Головне управління Міністерства доходів і зборів у Хмельницькій області) звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення штрафних санкцій.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.05.2013 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду. В апеляційній скарзі апелянт вказує, що суд першої інстанції не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи та прийняв рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В судовому засіданні представник позивача просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Представник відповідача посилаючись на доводи апеляційної скарги просив її задовольнити та скасувати рішення суду першої інстанції.
Прокурор в судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Враховуючи те, що явка прокурора не визнавалась судом апеляційної інстанції обов'язковою, а неявка, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, не перешкоджає судовому розгляду справи, суд апеляційної інстанції ухвалив здійснювати розгляд за відсутності представника прокуратури.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції вказав, що вимоги викладені в адміністративному позові є законними та обґрунтованими, а розмір штрафних санкцій підтверджений доказами, а тому позов підлягає задоволенню.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.
Так, податковим органом була здійснена перевірка суб'єкта господарювання ОСОБА_4, за результатами якої складено акт №005793 від 14.05.2010 року, у якому зроблено висновок про реалізацію алкогольного напою особі, яка не досягла 18 - річного віку, що є порушенням ст. 15-3 Закону України „Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
На підставі вказаного акта було прийнято рішення регіонального Департаменту САТ ДПА у Хмельницькій області №220986 від 27.05.2010 року згідно з яким до ПП ОСОБА_4 застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 6800 грн., за продаж пива особі, яка не досягла 18 років.
Крім того, постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.08.2010 року у справі №2-а-4861/10/2270/15, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013 року, відмовлено у задоволенні позову приватного підприємця ОСОБА_4 до регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Хмельницькій області, про скасування рішення від 27.05.2010 року №220986.
В силу п. 2 ч. 1 статті 15-3 Закону № 481/95-ВР забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.
Разом з тим, статтею 17 Закону визначена відповідальність за порушення норм цього Закону. Відповідно до абзацу 9 частини другої вказаної статті до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 5-3 цього Закону - 6800 гривень.
Згідно з п. 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 червня 2003 р. N 790, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства; результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта підприємницької діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову та стягнення з відповідача штрафу у розмірі 6800 грн.
Разом тим, оскільки предметом даного адміністративного спору є саме стягнення заборгованості, тому в даному випадку суд не оцінює правомірність рішення, яке слугувало підставою для нарахування фінансових санкцій.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_4, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 травня 2013 року, - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 19 вересня 2013 року .
Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.
Судді Білоус О.В.
Ватаманюк Р.В.