Справа № 824/1318/13-а
Головуючий у 1-й інстанції: Дембіцький П.Д.
Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.
12 вересня 2013 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.
суддів: Білоуса О.В. Ватаманюка Р.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Чернівцях на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу , -
У червні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду у м. Чернівцях про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 09.07.2013 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що позивач набуде право приймати участь в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування на добровільній основі лише після досягнення пенсійного віку.
Позивач у судове засідання не з'явилась, проте надав заперечення на апеляційну скаргу, у якому просив розглянути справу за його відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
За таких обставин, враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів, у відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець та здійснює діяльність на умовах сплати єдиного податку.
Згідно з пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 ОСОБА_2 перебуває на обліку в УПФ України в м. Чернівцях, як одержувач пенсії за віком.
08 лютого 2013 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Чернівцях прийнято вимогу № Ф- 207 про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 3455,43 грн.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки позивач отримує пенсію за віком, яка звільняє його від сплати єдиного внеску, тому рішення органу Пенсійного фонду підлягає скасуванню.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Згідно з ч. 4 ст. 4 Закону особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що надання пільг щодо звільнення від сплати єдиного внеску не залежить від виду отримуваної пенсіонером пенсії (за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника чи за вислугу років), визначальним критерієм надання вказаних пільг є досягнення фізичною особою - підприємцем пенсійного віку. Таким чином, фізична особа - підприємець, яка досягла пенсійного віку, незалежно від виду пенсії, яку отримує, має право на пільги, встановлені ч. 4 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". При цьому, дана стаття не містить застережень щодо її незастосування до осіб, яким пенсію за віком призначено на пільгових умовах, у тому числі на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Пенсійним фондом України позивачу призначено пенсію за віком та видано пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 (серія НОМЕР_2), де вказано вид пенсії - за віком та термін дії - довічно.
Таким чином, позивач є фізичною особою-підприємцем, який обрав спрощену систему оподаткування та отримує довічну пенсію за віком, а тому відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону не повинен сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
В силу вищезазначеного також безпідставними є посилання відповідача на те, що до позивача не може бути застосовано положення ч.4 ст.4 Закону, оскільки він не досяг пенсійного віку, тому що вказана норма не пов'язує звільнення від сплати єдиного внеску із досягненням особою певного віку, а передбачає звільнення від сплати внеску всіх пенсіонерів за віком.
Таким чином, вимоги апелянта - є безпідставними, а висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Чернівцях, - залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 липня 2013 року, - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.
Судді Білоус О.В.
Ватаманюк Р.В.