Справа № 638/10032/13-ц
18.09.2013 Дзержинський районний суд м. Харкова
у складі: головуючого судді Хайкіна В.М.
при секретарі Шептуха В.М.
з участю судового розпорядника Мірошниченко В.О.
з участю представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Національної акціонерної страхової компанії "Орана" про стягнення суми страхового відшкодування та моральної шкоди,-
встановив:
Позивач звернувся до Дзержинського районного суду м.Харкова з позовом до Національної акціонерної страхової компанії "Орана" про стягнення суми страхового відшкодування та моральної шкоди.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 22 січня 2012 року мала місце дорожньо-транспортна пригода, в якій було пошкоджено належний позивачу автомобіль марки «Форд Куга», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
Даний факт підтверджується постановою Балаклійського районного суду Харківської області від 27.06.2012 року по справі №2001/1203/2012, №3/2001/208/2012, відповідно до якої винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_4 - водія автомобіля марки «ВАЗ-21102», державний реєстраційний номер НОМЕР_2.
Оскільки відповідальність заподіювача шкоди згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (номер полісу АА/0556557 від 21.03.2011 року) застраховано у Національній акціонерній страховій компанії «Оранта», позивачем неодноразово надсилалися на адресу HACK «Оранта» заяви щодо виплати страхового відшкодування.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечував проти винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився про час і місце судового засідання повідомлений належним чином та своєчасно, про що свідчить поштові документи та матеріали справи, причину неявки суду не повідомив, заперечень проти позову не надавав.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 224 ЦПК України.
Суд, дослідивши доводи представника позивача та оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Розглядом справи встановлено, що 22 січня 2012 року мала місце дорожньо-транспортна пригода, в якій було пошкоджено належний позивачу автомобіль марки «Форд Куга», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
Даний факт підтверджується постановою Балаклійського районного суду Харківської області від 27.06.2012 року по справі №2001/1203/2012, №3/2001/208/2012, відповідно до якої винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_4 - водія автомобіля марки «ВАЗ-21102», державний реєстраційний номер НОМЕР_2.
Оскільки відповідальність заподіювача шкоди згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (номер полісу АА/0556557 від 21.03.2011 року) застраховано у Національній акціонерній страховій компанії «Оранта», позивачем неодноразово надсилалися на адресу HACK «Оранта» заяви щодо виплати страхового відшкодування.
Відповідно до вимог частини 1 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком необхідних документів.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення щодо прийнятого рішення протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення.
Згідно статті 11 Цивільного Кодексу України із змінами та доповненнями, передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.
Таким актом є Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який містить спеціальні норми щодо регулювання даних правовідносин.
Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до статті 6 Закону страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Відповідно до пункту 9.2 статті 9 Закону розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого.
Поліс № АА/0556557 від 21.03.2011 року укладено з ОСОБА_4. Відповідно 4.15.1 статті 15 Закону за першим типом застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.
Отже, цивільно-правову відповідальність водія ОСОБА_4 за шкоду, заподіяну під час керування автомобілем марки «ВАЗ-21102», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 станом на 22 січня 2012 року було застраховано.
Вина водія ОСОБА_4 підтверджується постановою Балаклійського районного суду Харківської області від 27.06.2012 року по справах №2001/1203/2012, №3/2001/208/2012 (копія додається).
Оскільки вина застрахованої за полісом (№ АА/0556557 ) водія ОСОБА_4 визнана судом, то ДТП, що сталася 22.01.2012 року відповідно до статті 6 Закону є страховим випадком, внаслідок якого у відповідача настає обов'язок здійснити виплату страхового відшкодування.
Сума заподіяних збитків у з відновлювальним ремонтом належного позивачу автомобіля підтверджуються звітом про оцінку вартості матеріальної шкоди, заподіяної ушкодженням транспортного засобу № 56/02/12 від 07.02.2012 p., наданої ТОВ «УНП ДЕКРА ЕКСПЕРТ».
Суд доходить висновку, що 22.01.2012 року, мав місце страховий випадок, заподіяно шкоду автотранспортного засобу, який знаходиться у володінні позивача на відповідній правовій підставі, внаслідок порушення ПДР особою, відповідальність якої застрахована за договором.
За таких обставин суд не вбачає передбачених нормами Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за загальними нормами ст. 991 ЦК України, ст. 26 Закону України «Про страхування» підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування.
Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача матеріального збитку, завданого в результаті ДТП в розмірі 50000 грн., та витрати на за пороведення незалежної експертної оцінки в розмірі 650 грн., витрати пов»язані зі сплатою судового збору, що підтверджено документально.
Відповідно до вимог статті 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Вимога позивача про стягнення на його користь з відповідача моральної шкоди в розмірі 5000 грн. не знайшла підтвердження в ході розгляду справи, з наступних підстав.
Позивач посилається на статтю 1167 ЦПК України, при цьому, відповідно до частини 2 статті 23 ЦК України, моральна шкода полягає у: 1) фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Частина 3 статті 23 ЦК України передбачає, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до частини 1 статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Однак, згідно з пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.95 р. №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Тобто, при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди обов'язковому з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
При цьому, пункт З Постанови зазначає, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Пункт 9 Постанови передбачає, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації та ін. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Проте, доказів на підтвердження вищезазначеного позивачем до суду не надано, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діями відповідача не доведено.
Таким чином, вимоги позивача в частині відшкодування моральної шкоди в розмірі 5 000 грн. не знайшли свого підтвердження у визначеному розмірі, розрахунок не наведений, через що суд доходить висновку, що вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з того, що моральна шкода повинна відповідати принципам достатності, розумності, та у розмірах, адекватних обставинам справи.
Відтак, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Судові витрати, понесені позивачем при подачі позову до суду і документально підтверджені, підлягають стягненню на його користь з відповідача в порядку ч.1 ст. 88 ЦПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 993, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст.ст.8, 25, 27 Закону України «Про страхування», суд,-
Позов ОСОБА_3 до Національної акціонерної страхової компанії "Орана" про стягнення суми страхового відшкодування та моральної шкоди - задовольнити частково.
Визнати подію, що мала місце 22 січня 2012 року страховим випадком відповідно до полісу № АА/0556557 від 21.03.2011 року та Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Стягнути з Національної акціонерної страхової компанії "Орана", місце знаходження: 01032, м. Київ, вул. Жилянська 75, на користь ОСОБА_3, мешкаючої: АДРЕСА_1, страхове відшкодування в наслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 50000 (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп.
Стягнути з Національної акціонерної страхової компанії "Орана", місце знаходження: 01032, м. Київ, вул. Жилянська 75, на користь ОСОБА_3, мешкаючої: АДРЕСА_1, судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 556 грн. 50 коп., витрати за проведення незалежної експертної оцінки в розмірі 650 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Головуючий: