336/4443/13-К
1-кп/336/264/2013
19 вересня 2013 року місто Запоріжжя
Колегія суддів Шевченківського районного суду міста Запоріжжя у складі: головуючого - судді Артемової Л.Г., суддів: Щасливої О.В., Зарютіна П.В., при секретарі Оболонковій Ю.В., за участю прокурора Сивоконь О.М., обвинуваченої ОСОБА_1, її захисника ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_3, розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12013080080000935 від 13.03.2013 року, складений щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки міста Запоріжжя, адреса проживання: АДРЕСА_2, яка звинувачується у вчиненні злочинів передбачених ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України,
01.06.2013 року прокурор прокуратури Шевченківського району міста Запоріжжя направив до Шевченківського районного суду міста Запоріжжя обвинувальний акт, складений щодо ОСОБА_1, звинуваченої у вчиненні злочинів, що передбачені ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, просив призначити справу до судового розгляду.
Обвинувачена ОСОБА_1 та її захисник заперечували проти призначення справи до судового розгляду, при цьому захисник заявив клопотання про повернення обвинувального акта прокурору у зв'язку з порушеннями вимог ст. 291 КПК України при його складанні.
Потерпілий ОСОБА_3 підтримав клопотання захисника та ОСОБА_1
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченої, потерпілого, перевіривши доводи прокурора та захисника матеріалами обвинувального акту, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для повернення обвинувального акту прокурору, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором та має містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер, анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство), анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство), прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); дату та місце його складення та затвердження.
Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_1 обвинувачено в тому, що вона неодноразово бувала за місцем мешкання ОСОБА_4 та її сина ОСОБА_5 з яким вона підтримувала дружні стосунки, за адресою: АДРЕСА_1 і знала де останній зберігає грошові кошти. Крім цього, ОСОБА_6 достовірно було відомо про те, що ОСОБА_4, знаходячись сама у квартирі не зачиняє вхідні двері.
У зв'язку з цим у ОСОБА_1 спочатку виник намір на заволодіння грошовими коштами із квартири ОСОБА_4. Проте ОСОБА_1, враховуючи той факт, що з метою заволодіння грошима у приміщенні квартири вона зайти через незаперті двері дише в той час, коли ОСОБА_4. буде вдома, а також усвідомлюючи, що під час скоєння злочину не зможе приховати свою спробу від ОСОБА_4, вирішила не використовувати засоби маскування обличчя та під час нападу вбити потерпілу.
12.08.2011 року, готуючись до скоєння злочину ОСОБА_1, за місцем свого мешкання у будинку АДРЕСА_2, озброїлася ножем, газовим балончиком, які стала зберігати при собі, взяла із собою гумові рукавички, а також переодяглася в одяг зручний для вчинення активних дій, після чого прибула до АДРЕСА_1. Там, приблизно о 21 годині 30 хвилин, ОСОБА_8 відключила мобільний телефон і протягом приблизно 40 - 50 хвилин обмірковувала послідовність і механізм своїх дії та чекала нагоди проникнути до житла не поміченою.
Користуючись відсутність очевидців, ОСОБА_1 увійшла до 5-го під'їзду будинку АДРЕСА_1 та одягла гумові рукавички, щоб не залишати слідів і приховати свою причетність до злочину, після чого приблизно о 22 годині 20 хвилин через незачинені двері, шляхом вільного доступу, проникла у квартиру № 66, де з корисливих мотивів напала на ОСОБА_4. Так ОСОБА_1 реалізуючи свій злочинний намір на заволодіння грошима, спочатку застосувала до ОСОБА_4. сльозогінний газ, бризнувши їй в обличчя з газового балончика, тим самим застосувала до потерпілої небезпечне для життя і здоров'я останньої, однак ОСОБА_4 стала чинити опір і вступила у боротьбу з ОСОБА_1 Надалі під час нападу, ОСОБА_1 дістала з сумки заздалегідь заготовлений ніж і з метою вбивства нанесла ним сім ударів ОСОБА_4 в передню поверхню тіла, та завдала удар у шию, спричинивши тілесні ушкодження несумісні із життям. Таким чином, ОСОБА_1 діючи навмисно, спричинила ОСОБА_4 одиночне сліпе колото - різане поранення шиї з пошкодженням судин і гортані при явищах зовнішньої крововтрати і аспірації крові в дихальні шляхи і тканини легенів, від яких остання померла на місті тим самим ОСОБА_1 під час розбійного нападу навмисно вбила ОСОБА_4 Переконавшись, що ОСОБА_4 не подає ознак життя, ОСОБА_1 пройшла у кімнату ОСОБА_5, де продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, заволоділа грошовими коштами у розмірі 5800,00 грн. та 140 доларів США, що на момент скоєння злочину по курсу Національного банку України складає 1115,94 грн., а в цілому загальною сумою 6472,45 грн., після чого залишила місце злочину.
Вийшовши з будинку, ОСОБА_1 пішла до лісосмуги, яка розташована по вул. Магістральній в м.Запоріжжі в район ринку «Меркурій», де з метою переодягнутись і приховати свою причетність до злочину викинула ніж, гумові рукавички, газовий балончик і сумку, після чого включила мобільний телефон.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.4 ст. 187, п.6 ч.2 ст. 115 КК України, а саме напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаний з проникненням у житло, заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, в процесі якого з корисливих мотивів вчинила умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій особі.
У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення кримінального закону та формулювання обвинувачення.
Проте всупереч вимогам вищезазначеної норми права в обвинувальному акті є невідповідності між викладеними у ньому обставинами та остаточній правовій кваліфікації злочину.
А саме, зазначається, що ОСОБА_1 спричинила потерпілій під час нападу тілесні ушкодження, що не відповідає диспозиції ст. 115 КК України.
Відтак, слідчим викладено обставини кримінального правопорушення, дана їх правова кваліфікація, однак не конкретно виписано формулювання обвинувачення, що на думку колегії не є тотожними поняттями.
Крім того, потерпілій, згідно обвинувального акту спричинено більше ніж одне поранення, а в подальшому у тексті йдеться мова про одне поранення, що можна вважати неконкретним викладенням обвинувачення.
За змістом обвинувачення, ОСОБА_1 вчинила розбій під час якого скоїла вбивство.
Із змісту обвинувачення вбачається, що ОСОБА_1 мала намір на заволодіння грошовими коштами, які належать ОСОБА_9, але не відсутні посилання на особу, якій заподіяно шкоду.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 291 УПК України, в обвинувальному акті повинен бути зазначений розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
ОСОБА_1 звинувачується у скоєнні корисливого злочину, йдеться мова про заволодіння конкретною сумою грошей, проте у обвинувальному акті зазначено, що злочином не завдано шкоди - не моральної не матеріальної. У провадженні бере участь потерпілий, при цьому правової оцінки у обвинувальному акті щодо порушення саме його прав немає, з огляду на наявність вкрадених коштів. За таких обставин слід констатувати суперечливість описової та резолютивної частин обвинувального акту, що не дозволяє дійти однозначного висновку про те, чи завдано шкоди кримінальним правопорушенням і кому саме.
Всупереч вимогам п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України в обвинувальному акті не зазначено конкретне місце народження потерпілого ОСОБА_3, анкетні дані потерпілого викладено невірно, а саме ім'я потерпілого згідно акту - «Миколай», тоді як ім'я потерпілого - «Микола», крім того, не зазначено місце його зареєстрованого проживання: квартира АДРЕСА_1, згідно його паспортних даних.
Всупереч п. 9 ч. 2 ст. 291 КПК України не зазначено місце затвердження обвинувального акту.
Має місце також невідповідність вимогам ст. 109 КПК України реєстру матеріалів досудового розслідування.
Так, розділ I реєстру «проведені в ході досудового розслідування процесуальні дії» фактично містить вказівки на прийняті процесуальні рішення, а саме перелічені постанови про порушення кримінальної справи, прийняття до провадження тощо, вказівки на результати фіксації дії (протоколи, акти), але не містить вказівок про самі дії, час та місце їх проведення.
Розділ II реєстру «прийняті в ході досудового розслідування процесуальні рішення» не містить переліку усіх прийнятих рішень.
Так, з попереднього розділу випливає про проведення в ході досудового розслідування експертиз, але не зазначено про прийняття відповідних процесуальних рішень про залучення експертів, не зазначено про рішення про призначення прокурорів тощо.
Вказано про участь у провадженні захисника ОСОБА_2, проте відсутнє посилання на процесуальне рішення про залучення цього захисника.
Реєстр матеріалів досудового розслідування фактично є описом документів у кримінальній справі, без чіткого визначення процесуальних рішень та процесуальних дій, які мають бути відокремлені одне від одного із зазначенням наслідків, крім того, вписано декілька заяв поданих невідомо кому, ким та з яких підстав, без зазначення наслідків розгляду.
Не зазначено кількості додатків, плутанина у об'ємі акту, оскільки фактично у ньому 19 сторінок а не аркушів. За номером 86 є документ названий «протокол допуску підозрюваного», без зазначення саме до чого підозрюваний був допущений.
До кримінального провадження додано копію підозри від 13.03.2013 року, (викладається з можливим дотриманням мови оригіналу) згідно якої 12.08.2011 року приблизно о 22:00 годині ОСОБА_1 маючи умисел на протиправне позбавлення життя ОСОБА_4 діючи з корисливих мотивів на замовлення ОСОБА_11, попередньо отримавши від нього грошову суму у розмірі 15000,00 грн., за вчинення вбивства ОСОБА_4., прибула до АДРЕСА_1, де реалізуючи свій злочинний намір із використанням раніше заготовленого ножа, нанесла ОСОБА_4. численні удари в область тулуба та шиї, у результаті чого, завдала тілесні пошкодження, від яких наступила смерть ОСОБА_4., тим самим причинила їй смерть. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України.
Та копію підозри від 30.05.2013 року згідно якої 12.08.2011 року приблизно о 22-20 годині ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходячись в приміщенні квартири АДРЕСА_1, з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_4, 1944 року народження, вчинила на неї розбійний напад, в результаті якого звладала їй тілесні ушкодження небезпечні для життя та здоров'я потерпілої, від яких настала смерть останньої. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані лише на за ч. 4 ст. 187 КК України.
Викладене у підозрах не відповідає обставинам викладеним у обвинувальному акті, має іншу правову конструкцію, інших підозр не додано, не додано повідомлення про зміну підозри від 31.05.2013 року.
Серед вичерпного переліку процесуальних рішень відсутнє рішення про складання обвинувального акту, який згідно ч. 4 ст. 110 КПК України є важливим остаточним процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення.
Розділ III реєстру не містить відомостей про такі заходи забезпечення кримінального провадження, як виклики, вилучення, тимчасові доступи до речей та документів.
Крім того, порушенням правил ст. 293 КПК України є те, що обвинувальний акт вручений захисникові та ОСОБА_1 слідчим Циб А.А., що випливає з розписки про отримання копії обвинувального акту.
Зважаючи на наведене колегія дійшла висновку про те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а реєстр матеріалів досудового розслідування - вимогам ст. 109 КПК України, що відповідно до вимог ст. 314 КПК України є підставою для повернення обвинувального акту прокурору.
Керуючись ст. 314, 392, 395 КПК України, колегія суддів
Обвинувальний акт щодо ОСОБА_1, що звинувачується у вчиненні злочинів, що передбачені ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, повернути прокурору прокуратури Шевченківського району міста Запоріжжя, як такий, що не відповідає вимогам КПК України.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд міста Запоріжжя протягом семи днів з дня її оголошення.
Судді: