Компаніївський районний суд Кіровоградської області
Справа № 391/569/13-ц
заочне
04.09.2013р. селище Компаніївка
Компаніївський районний суд Кіровоградської області
Головуюча - суддя Мумига І.М.,
за участю секретаря - Комар К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Публічне акціонерне товариство комерційного банку „Приватбанк" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором № KGК0SE00003460 від 09.08.2005 року в розмірі 45 538,73 грн. та судові витрати по справі.
Представник позивача в судове засідання не з"явився, але надав до суду заяву від 14.08.2013 року про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі, не заперечував проти винесення заочного рішення.
Відповідно до позовної заяви ОСОБА_1, згідно укладеного кредитного договору, 09.08.2005 року отримав кредит у розмірі 5 500 грн. Договірні зобов"язання боржник належним чином не виконав. Станом на 29.04.2013 року відповідач має заборгованість 45 538,73 грн.
Відповідач в судові засідання не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить підпис на повідомленнях про вручення йому поштових відправлень 29.06.2013 року за № 76797 та 01.08.2013 року за № 93098. Про причини неявки суд не повідомив. З наданої Компаніївським РВ УМВС України в Кіровоградській області адресної довідки від 19.06.2013 року встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою с. Софіївка Компаніївського району Кіровоградської області з 25.01.2000 року, куди і були направлені повістки.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи та дослідивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 09.08.2005 року «ПриватБанком» на підставі укладеного Договору № KGК0SE00003460 ОСОБА_1 надано «строковий кредит на строк по 08.08.2008 року включно» в сумі 5 500 грн. на «Развитие дом.хоз.» зі сплатою відсотків за його користування у розмірі 2,00 % в місяць на суму залишку заборгованості по Кредиту і сплатою комісії щомісяця в Період сплати в розмірі 1,00 %.
Згідно розрахунку позивача відповідач має заборгованість за 8 років з 09.08.2005 року по 29.04.2013 року:
за кредитом - 2 643,69 грн.
по процентам за користування кредитом - 15 403,68 грн.
пеня за несвоєчасність виконання забов»язань - 26 391,36 грн.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України встановлено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Згідно ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов»язанням, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред»явити вимогу про виконання зобов»язання.
Таким чином, у публічного акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк" виникло право пред»явити вимогу про виконання зобов»язання відповідачем 09.08.2008 року, а воно звернулось до суду 11.03.2013 року, тобто після спливу строку позовної давності.
Згідно п. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Постановою № 5 від 30.03.2012 року Пленум Вищого спеціалізованого суду України, а саме в пункті 31 роз»яснив, що враховуючи положення пункту 7 частини 13 статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв»язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.
Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, штрафу, пені, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення пункту 7 частини 13 статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" суд застосовує й до додаткових вимог банку.
Конституційний Суд України в рішенні № 15-рп/2011 від 10.11.2011 року вважає, що держава, встановлюючи законами України засади створення і функціонування грошового та кредитного ринків має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і охоронюваними законом правами та інтересами споживачів їх кредитних послуг.
Не звернення на протязі восьми років позивачем до боржника або суду з вимогою про повернення заборгованості по кредиту створило порушення розумного балансу між отриманим кредитом в сумі 5 500 грн. та отриманням справедливого прибутку в розмірі 45 538.73 грн., що в 8 разів перевищує суму кредиту.
Тому на підставі викладеного, суд, в задоволені позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по кредиту відмовляє.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 57-61, 79, 88, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -
В задоволені позовних вимог публічного акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 45 538,73 грн - відмовити в зв»язку зі спливом позовної давності.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Кіровоградської області через Компаніївський районний суд Кіровоградської області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя __________________ І.М. Мумига