ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
місто Київ
12 вересня 2013 року 15:35 №826/8816/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Кришталь М.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Ватсон-Телеком»
до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві
про скасування податкового повідомлення-рішення від 04.12.2012 №0013452208,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ватсон-Телеком» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 04.12.2012 №0013452208.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.06.2013 відкрито провадження у справі №826/8816/13-а.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.08.2013 матеріали адміністративної справи №813/8816/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ватсон-Телеком» до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 04.12.2012 №0013452208 в порядку, визначеному статтею 151 Кодексу адміністративного судочинства України, передано на розгляд судді Літвіновій А.В.
Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва ДПС на підставі хибних висновків акту перевірки від 19.10.2012 №872/22-8/31304435 щодо нікчемності правочинів, укладених позивачем з колективним підприємством «Альянс», прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.12.2012 №0013452208, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 13 005,00 грн.
Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 19.10.2012 №872/22-8/31304435 та, відповідно, податкового повідомлення-рішення від 04.12.2012 №0013452208. Так, у правовідносинах, що оскаржуються позивачем відповідачем вказано на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Ватсон-Телеком» та колективним підприємством «Альянс».
В судове засідання 29.08.2013 представник відповідача не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, докази чого містяться в матеріалах справи.
Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
У зв'язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи №826/8816/13-а у письмовому провадженні.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва ДПС проведено позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Ватсон-Телеком» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з колективним підприємством «Альянс» за період з 01.01.2009 по 31.03.2012.
Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Ватсон-Телеком» пунктів 198.1 та 198.6 статті 198, статті 185 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на додану вартість на суму 10 404,48 грн.
За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва ДПС складено акт від 19.10.2012 №872/22-8/31304435 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.12.2012 №0013452208, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання із податку на додану вартість у сумі 13 005,00 грн., у тому числі: 10 404,00 грн. - основний платіж, 2 601,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.
Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва ДПС від 19.10.2012 №872/22-8/31304435, висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Ватсон-Телеком» та колективним підприємством «Альянс» за договором від 25.11.2011 №2511ВТ.
З матеріалів справи вбачається, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Ватсон-Телеком» (замовник) та колективним підприємством «Альянс» (виконавець) було укладено договір виконання роботи від 25.11.2011 №2511ВТ, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконати роботу з улаштування контурів заземлення на об'єктах статутного територіально-галузевого об'єднання «Південна залізниця», в обсягах, що передбачені кошторисом витрат на роботи, який є невід'ємною частиною цього договору.
На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копію укладеного договору від 25.11.2011 №2511ВТ; копію кошторису витрат на роботи (додаток №1 до договору від 25.11.2011 №2511ВТ); акт передачі матеріалів в монтаж від 15.12.2011; акт передачі змонтованих матеріалів від 22.12.2011; акт здачі-прийняття робіт від 22.12.2011; копії квитанцій від 23.12.2011 та від 29.11.2011; податкові накладні від 29.11.2011 та від 22.12.2011.
За посиланням позивача, роботи виконані за договором від 25.11.2011 №2511ВТ колективним підприємством «Альянс» були в подальшому реалізовані статутному територіально-галузеву об'єднанню «Південна залізниця» відповідно до договору від 05.12.2011 №П/Ш-111867/НЮ, специфікації №1, кошторису витрат на роботи.
Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва ДПС на спростування реальності господарських операцій, здійснених між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Ватсон-Телеком», вказано на висновки акту державної податкової служби в Автономній Республіці Крим від 11.04.2012 №36/22/32468182 «Про неможливість проведення зустрічної звірки колективного підприємства «Альянс», якими не підтверджено факту реального вчинення господарських операцій колективним підприємством «Альянс» зі своїми контрагентами.
Під час судового розгляду справи, представник відповідача посилався на вирок Київського районного суду міста Сімферополь Автономної Республіки Крим від 10.04.2013 №123/3318/13-к, яким визнано ОСОБА_1 винною у вчинені злочину передбаченого частиною другою статті 28, частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України, а саме у реєстрації підприємств з метою прикриття незаконної діяльності, без наміру здійснювати підприємницьку діяльність. Водночас, державна податкова інспекція у Печерському районі міста Києва ДПС наголошує на тому, що ОСОБА_1 була засновником колективного підприємства «Альянс».
Разом з тим, з акту перевірки державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва ДПС від 19.10.2012 №872/22-8/31304435 вбачається, що органом державної податкової служби не перевірявся зміст правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом, виконання договірних зобов'язань, жодних доказів відсутності факту реальності господарських операцій між ними відповідачем суду не надано.
Оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 04.12.2012 винесено на підставі акту державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва ДПС від 19.10.2012 №872/22-8/31304435, висновки якого ґрунтуються виключно на висновках акту державної податкової служби в Автономній Республіці Крим від 11.04.2012 №36/22/32468182 «Про неможливість проведення зустрічної звірки колективного підприємства «Альянс».
Так, незважаючи на неможливість проведення зустрічної звірки, органами державної податкової служби, без дослідження реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом, робиться висновок про їх відсутність.
Отже позиція органу державної податкової служби у спірних правовідносинах не підтверджена належними доказами.
З огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.
Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.
Таким чином, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.
Аналогічна правова позиція була висловлена також Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах суду від 27.02.2013 №К/9991/92757/11, від 20.02.2013 №К/9991/53330/12, від 28.02.2013 №К-20720/10, від 07.03.2013 №К-41951/10, від 03.12.2012 №К/9991/59241/12.
Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес»АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.
Посилання відповідача на вирок Київського районного суду міста Сімферополь Автономної Республіки Крим від 10.04.2013 №123/3318/13-к, не приймаються судом до уваги, оскільки зазначене судове рішення винесено значно пізніше, ніж відповідачем здійснено перевірку позивача на винесено податкове повідомлення-рішення від 04.12.2012 №0013452208.
Враховуючи, що органом державної податкової служби не перевірявся зміст правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом, виконання договірних зобов'язань, відсутність встановлених фактів щодо фіктивності правочинів, висновки акту перевірки державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва ДПС від 19.10.2012 №872/22-8/31304435 зроблені відповідачем передчасно.
За таких обставин, враховуючи, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що підтверджують порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Ватсон-Телеком» вимог податкового законодавства; доказів того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 04.12.2012 прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.12.2012 №0013452208 підлягають задоволенню.
Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва ДПС від 04.12.2012 №0013452208.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Літвінова А.В.