Справа №2/257/2632/13
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ №257/10041/13-ц
17 вересня 2013 року Київський районний суд м. Донецька у складі:
головуючого судді Гурідової Н.М.,
при секретарі Сидоровій А.О.,
за участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Київського районного відділу у м.Донецьку ГУ Державної міграційної служби України у Донецькій області про позбавлення права користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації місця проживання - суд,
Позивач звернулась до суду із позовом до відповідачів із позовом про визнання особи, такою що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації, мотивуючи свої вимоги тим , що позивач є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , крім позивача в даному будинку зареєстрован але не мешкає ОСОБА_2, який був чоловіком її доньки з 17.08.1985 року. З травня 2009 року відповідач не проживає за адресою : АДРЕСА_1 з причин припинення шлюбних відносин з ОСОБА_4 17.07.2012 року шлюб між відповідачем та її донькою розірвано, відповідач не мешкає у спірному будинку більш 4 років. Позивач вказує, що за весь час який відповідач зареєстрований за вказаною адресою він не сплачує комунальні послуги та дані витрати для позивача є суттєвими. Позивач просить позбавити відповідача права користування житловим приміщенням за адресою АДРЕСА_1, зняти відповідача з реєстрації за вказаною адресою.
Позивач у судовому засіданні наполягала на задоволенні позову та пояснила, що відповідач був чоловіком її доньки , шлюб між якими було розірвано та він не мешкає у спірному житловому приміщенні понад 4 років.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час, день та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, від нього не надійшло повідомлення про причини неявки, тому враховуючи, що позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суд відповідно до ст. 224 ч.1 ЦПК України вважає необхідним розглянути справу на підставі наявних у справі доказів з ухваленням заочного рішення. (а.с. 18,20,22,23)
Представник відповідача Київського районного відділу у м.Донецьку ГУ Державної міграційної служби України у Донецькій області в судове засідання не з'явився, про час, день та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, від нього не надійшло повідомлення про причини неявки, тому враховуючи, що позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суд відповідно до ст. 224 ч.1 ЦПК України вважає необхідним розглянути справу на підставі наявних у справі доказів з ухваленням заочного рішення.
Суд, дослідивши письмові докази, що є в матеріалах справи, заслухавши позивача, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є власником житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину . (а.с.8)
Відсутність відповідача ОСОБА_2, якийй зареєстрований, але не мешкає за адресою : АДРЕСА_1 без поважних причин з травня 2009 року, тобто більш 1 року, підтверджується не тільки поясненнями позивача , але й довідкою Київської мікроради «Гладківка» (а.с.7).
Судом встановлено, що відповідач перебував у шлюбі з донькою позивача з 17.08.1985 року (а.с.5), проте між ними шлюб було розірвано 17.07.2012 року , що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу (а.с.6)
Відповідно до ч.2 ст.405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
За таких обставин суд вважає, що відповідач ОСОБА_2, який був відсутнім в спірному будинку без поважних причин більше одного року, а тому відповідно до ст. 405 ЖК України, втратив право на житлову площу за адресою : АДРЕСА_1та відсутні підстави для визнання поважними причин його відсутності в зазначеному будинку.
Суд встановив, що реєстрація відповідача ОСОБА_2 в спірному будинку, належному позивачу, порушує законні права позивача на власність та житло, гарантовані чч. 1 , 4 ст. 41, ч. 1, 3 ст. 47 Конституції України.
Що стосується вимог позивача про зняття з реєстрації відповідача, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні даних вимог виходячи з наступного.
Згідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Зі змістом ч.1ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Тобто, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення перешкод, у тому числі шляхом звернення за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.
Водночас відповідно до ст.7 Закону зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Таким чином, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної особи померлою.
З огляду на те, що Закон є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання, вбачається, що положення ст.7 Закону підлягають застосуванню до всіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.
Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом із тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.
Таким чином, вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема від вирішення питання про її право користування жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (ст.71,72,116,156 ЖК, ст.405 ЦК).
Відповідно до ч.3 ст. 10, ч.ч.1, 2 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Під час розгляду справи судом були створені всі необхідні умови для всебічного та повного дослідження обставин справи, сторонам було надано всі можливості для заявлення необхідних клопотань та надання доказів, що підтверджуються матеріалами справи та протоколом судового засідання.
На підставі викладеного, чч. 1, 4 ст. 41, чч. 1, 3 ст. 47 Конституції України, ст. ст. 71 ч. 1, 150 ч.1, 156 ч. 4, 162 ч. 1, 2, 163 ч. 1, 2, 191 ЖК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212, 213, 214, 215,224, 225, 226 ЦПК України,- суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Київського районного відділу у м.Донецьку ГУ Державної міграційної служби України у Донецькій області про позбавлення права користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації місця проживання - задовольнити частково.
ОСОБА_2 визнати таким, що втратив право користування житловим будинкому у АДРЕСА_1 .
В решті позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційну скаргу на заочне рішення може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Київський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя