Справа: № 2-а-5496/11 Головуючий у 1-й інстанції: Жовток Є.А. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.
17 вересня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.
суддів: Чаку Є.В.
Літвіної Н.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ріпкінської районної державної адміністрації Чернігівської області на постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 22 грудня 2011 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Ріпкінської районної державної адміністрації Чернігівської області про зобов"язання вчинити дії, -
Постановою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 22 грудня 2011 р. вказаний адміністративний позов - задоволено частково.
На вказану постанову суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач зареєстрований та проживає в населеному пункті, який згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.
У відповідності до статті 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до статті 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах: у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати; у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати; у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - 50 процентів від мінімальної заробітної плати.
Між тим, позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року.
Враховуючи, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з вищезазначеною Постановою Кабінету Міністрів України, відповідач неправомірно виплачував вказані виплати в меншому розмірі ніж це передбачено нормами зазначеного Закону.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про правомірність доводів суду першої інстанції про наявність у позивача права на вказані виплати в розмірі передбаченому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Виходячи з наведеного вище, підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні.
Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 183-2, 197, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ріпкінської районної державної адміністрації Чернігівської області - залишити без задоволення.
Постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 22 грудня 2011 р. - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Файдюк В.В.
Судді: Літвіна Н. М.