Справа № 761/15850/13-ц
Провадження №2/761/6215/2013
іменем України
12 вересня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Фролової І.В.,
при секретарі - Вітріщаку Р. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -
19 червня 2013 року позивач звернувся до відповідача із вищезазначеним позовом, в якому просив суд розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання спільної дитини ОСОБА_3 у розмірі 1000 грн., починаючи з дня пред'явлення позову до суду - з 19 червня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття, крім того стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на її утримання у розмірі 400 грн. щомісяця, починаючи з дня пред'явлення позову до суду - з 19 червня 2013 року і до досягнення дитиною трьох років.
Пізніше позивач у судовому засіданні уточнив позовні вимоги, та просив стягнути з відповідача аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 800,00 гривень на утримання сина ОСОБА_3, починаючи з дати постановлення рішення і до досягнення дитиною повноліття.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 12 листопада 2010 року між нею та відповідачем було укладено шлюб, який був зареєстрований у Відділі реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1345. Від шлюбу мають малолітню дитину - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Позивач в судове засідання з'явився, позов підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити.
Відповідач у судове засідання з'явився, проти задоволення позову не заперечував.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що заявлений позов є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Сторони перебували у шлюбі з 12 листопада 2010 року, про що свідчить Свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_2, але шлюбні відносини між ними припинено. Стосунки відновлювати не збираються, фактично разом не проживають, не ведуть спільного господарства, а тому суд вважає, що збереження сім'ї є неможливим.
Згідно ст. 112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам та інтересам їхньої дитини, а тому шлюб потрібно розірвати.
Від зареєстрованого з відповідачем шлюбу у сторін народилась дитина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом із позивачем та знаходиться на його утриманні.
Згідно довідки з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метрікс», ОСОБА_2 працює на посаді господарника з окладом 1 300 грн.
Згідно ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів судом враховується стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що на утриманні відповідача немає інших дітей, непрацездатної дружини, батьків, дочки, сина.
Як визначено ч. 2 цієї ж статті, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, проте, згоди щодо добровільного порядку здійснення свого обов'язку між позивачем та відповідачем не досягнуто.
За рішенням суду аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі згідно ст. 181 СК України.
Згідно ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ст. 27 Конвенції про захист прав дитини, батько (- ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно із ст. 18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.
Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально важливим урахуванням інтересів дитини.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення аліментів з відповідача на користь позивача на утримання дитини у розмірі 800 гривень щомісячно, починаючи з дня постановлення рішення і до досягнення дитиною повноліття є обґрунтованими.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 208, 209, 212-218, ЦПК України та ст.ст. 180-183 СК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 12 листопада 2010 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції м. Києва, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено актовий запис № 1345 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 (ІПН - НОМЕР_1) аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 800,00 гривень на утримання сина ОСОБА_3, починаючи з дня винесення рішення і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.