Справа № 819/1999/13-a
23 серпня 2013 року
Тернопільський окружний адміністративний суд в складі
головуючого судді Баранюка А.З.
при секретарі судового засідання Дудар М.В.
за участю:
позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: Арзяєва М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Другого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції про скасування постанов,
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Другого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.07.2012 року № 33408028 та постанови про накладення арешту від 17.07.2012 року № 33408028.
В судовому засіданні позивач пояснила, що 08 серпня 2013 року вона дізналася що щодо на виконанні у відповідача знаходиться постанова ВДАІ №070633 від 25.05.12р. про стягнення з неї штрафу в сумі 510 гривень та повідомила, що виконавче провадження було відкрито безпідставно, оскільки вона вчасно сплатила штраф за порушення Правил дорожнього руху у сумі 255 грн., а тому просила суд скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 17.07.2012 року № 33408028 та постанову про накладення арешту від 17.07.2012 року № 33408028.
Представник відповідача повідомив, що на виконанні Другого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції перебуває постанова ВДАІ №070633 від 25.05.12р. про стягнення з позивачки штрафу. Зазначена постанова не була скасована у встановленому порядку, а тому у відповідача не було підстав її не виконувати. Крім того зазначив, що позивачка невчасно сплатила штраф за порушення Правил дорожнього руху. З огляду на наведене представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши пояснення позивачки, представника відповідача, проаналізувавши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами приходить до переконання, що вказаний позов підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав.
На виконанні в Другому відділі державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції знаходиться постанова ВДАІ № 070633 від 25.05.2012 про стягнення з ОСОБА_1 в дохід держави 510 грн. штрафу. Постанова була отримана Другим відділом державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції 17.07.2012.
08 серпня 2013 року листом Другого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції № 19/28956/16 позивач отримала копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.07.2012 року № 33408028 та копію постанови про накладення арешту від 17.07.2012 року № 33408028.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка була притягнута до адміністративної відповідальності відповідно до постанови ВДАІ від 25.05.12 №070633, у вигляді штрафу в сумі 255 гривень.
У відповідності до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу. Оскільки позивачка не оскаржувала вказану вище постанову останній день сплати штрафу припадає на 10.06.12 року.
Разом з тим, 10.06.12 року був вихідним днем - неділя. Відповідно до частини шостої статті 103 КАС України у випадках, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Відповідно до частини п'ятої цієї статті останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день.
Таким чином, останнім днем коли позивачка могла сплатити штраф був понеділок 11.06.12 року.
Однак, 11.06.12 позивачка хворіла, що підтверджується довідкою про тимчасову непрацездатність, та перебувала на огляді у терапевта, що підтверджується долученим до справи листом огляду, а отже не могла сплатити відповідний штраф у цей день.
В судовому засіданні позивачка пояснила, що штраф вона змогла сплатити наступного дня 12.06.2012 року, що підтверджується долученою до матеріалів справи копією квитанції про сплату штрафу в сумі 255 грн.
А тому суд вважає, що позивачка не змогла сплатити штраф 11.06.2013 року з поважних причин і зробила це наступного дня.
Відповідно до ст. 299 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 307 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 307 КУпАП передбачено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.
Згідно із ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Тобто, за приписами ст.ст. 299, 307 та 308 КУпАП, подвійний розмір штрафу стягується при примусовому виконання постанови про накладення штрафу органами ДВС, а не ДАІ.
Відповідно до ч.1 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно ч.5 ст. 25 Закону копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
Постановою про відкриття виконавчого провадження від 17 липня 2012 року позивачу було запропоновано добровільно сплатити штраф до 24 липня 2012 року. Зазначена постанова була отримана позивачем лише 08 серпня 2013 року.
Згідно із ч. 1 ст. 27 Закону у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Таким, чином крім встановленого ст. 308 КУпАП строку для сплати штрафу (15 днів), є ще й строк для самостійної сплати цього штрафу, передбачений ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" - до семи днів.
При цьому, суд звертає увагу на те, що на момент відкриття виконавчого провадження 17 липня 2012 року та надання строку на добровільне виконання, позивачка вже добровільно сплатила штраф ще 12 червня 2012 року.
Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У ч. 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи та аналізуючи положення законодавства, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд-
Скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 17.07.2012 року № 33408028 та постанову про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони його відчуження від 17.07.2012 року № 33408028.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови підписано 28 серпня 2013 року.
Суддя Баранюк А.З.
копія вірна
Суддя Баранюк А.З.