Справа № 819/1928/13-a
20 серпня 2013 року
Тернопільський окружний адміністративний суд в складі
головуючого судді Баранюка А.З.;
при секретарі судового засідання Дудар М.В.;
за участю:
представника позивача Дем'яновської Н.А.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовною заявою Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариство "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дорги України" до Тернопільська об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, -
Дочірнє підприємство «Тернопільський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Тернопільської об'днаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби (далі - Тернопільська ОДПІ Тернопільської області ДПС) про визнання протиправним та недійсним з моменту прийняття і скасування податкового повідомлення-рішення від 19 червня 2013 року № 0003491750.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2013 року допущено заміну первинного відповідача Тернопільської ОДПІ Тернопільської області ДПС правонаступником Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Тернопільській області (далі - Тернопільська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Тернопільській області, відповідач).
Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами.
Тернопільською ОДПІ Тернопільської області ДПС проведено планову виїзну перевірку філії «Великоберезовицька дорожня експлуатаційна дільниця» ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2012 року по 31 грудня 2012 року, валютного та іншого законодавства період з 01 квітня 2012 року по 31 грудня 2012 року, про що складено акт від 24 травня 2013 року № 3172/22-50/26197661. Не врахувавши заперечення платника податків на акт перевірки, 19 червня 2013 року Тернопільською ОДПІ Тернопільської області ДПС прийняте податкове повідомлення-рішення № 0003491750, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, на суму 57250 грн. 70 коп., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями - 57250 грн. 70 коп. Позивач вважає таке податкове повідомлення-рішення необґрунтованим та незаконним з таких підстав.
Перевіркою встановлено несвоєчасне перерахування філією «Великоберезовицька дорожня експлуатаційна дільниця» ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» до бюджету податку на доходи фізичних осіб. У зв'язку з цим порушенням контролюючим органом застосовано до платника податків штрафні санкції на підставі пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України (далі - ПК України) у розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягав сплаті до бюджету.
Позивач зазначає, що відповідальність згідно зі статтею 127 ПК України настає у разі ненарахування, неутримання та/або несплати (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків. У спірному ж випадку мало місце порушення щодо несвоєчасного перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету, який нараховано своєчасно і правильно та включено у податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податків і сум утриманих з них податку (форма 1 ДФ). При цьому перевіркою не встановлено фактів недостовірного обчислення податку на доходи фізичних осіб чи його неутримання, несплату.
На думку позивача, оскільки філією «Великоберезовицька дорожня експлуатаційна дільниця» ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» допущено несвоєчасне перерахування суми узгодженого грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, то відповідальність має визначатись на підставі пункту 126.1 статті 126 ПК України як за порушення правил сплати (перерахування) податків, а штрафна санкція - обчислюватись у розмірі 10 або 20 відсотків погашеної суми податкового боргу в залежності від кількості днів затримки сплати суми узгодженого грошового зобов'язання (до 30 календарних днів чи більше).
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, та додатково пояснила, що працівникам підприємства своєчасно нараховувалась заробітна плата та утримувався податок на доходи фізичних осіб, проте у зв'язку з затримкою проведення розрахунків з замовниками робіт кошти на банківські рахунки позивача поступали несвоєчасно, а тому й виплата заробітної плати працівникам проводилась в окремих випадках з затримкою на кілька днів. При цьому одночасно з виплатою заробітної плати до банку подавались платіжні доручення на перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету, тобто податок сплачувався, проте не завжди своєчасно. Представник позивача просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 червня 2013 року № 0003491750.
Представник відповідача в судовому засідання адміністративний позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях та зазначив наступне.
Актом перевірки від 24 травня 2013 року № 3172/22-50/26197661 встановлено несвоєчасне перерахування філією «Великоберезовицька дорожня експлуатаційна дільниця» ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» податку на доходи фізичних осіб, у зв'язку з чим до платника податків на підставі пункту 127.1 статті 127 ПК України застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 25 відсотків від суми несвоєчасно перерахованого податку. Нарахування штрафу саме у розмірі, передбаченому пунктом 127.1 статті 127 ПК України, представник відповідача обґрунтовує тим, що це є спеціальна норма, яка застосовується до податкового агента, яким виступає філія «Борщівський Райавтодор» ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» при виплаті доходу у вигляді заробітної плати, а положення пункту 126.1 статті 126 ПК України передбачають загальну відповідальність платників.
При наданні пояснень представник відповідача також зазначив про те, що у спірному випадку філією «Великоберезовицька дорожня експлуатаційна дільниця» ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» допущено не лише несвоєчасне перерахування податку до бюджету, але й несвоєчасне нарахування податку на доходи фізичних осіб. В обґрунтування своєї правової позиції представник відповідача посилався на положення ПК України. Вважав оскаржуване податкове повідомлення-рішення правомірним та просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що філія «Великоберезовицька дорожня експлуатаційна дільниця» ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» є структурним підрозділом юридичної особи, перебуває на податковому обліку в Тернопільській ОДПІ Головного управління Міндоходів у Тернопільській області, є платником податку на доходи фізичних осіб, відокремленому підрозділу надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб.
Тернопільською ОДПІ Тернопільської області ДПС проведена документальна планова виїзна перевірка філії «Великоберезовицька дорожня експлуатаційна дільниця» ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2012 року по 31 грудня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2012 року по 31 грудня 2012 року, результати якої оформлені актом від 24 травня 2013 року № 3172/22-50/26197661 (а. с. 7-25).
Перевіркою встановлено, що в порушення пункту 54.2 статті 54, підпункту «а» пункту 176.2 статті 176, підпунктів 168.1.5, 168.1.6 статті 168 ПК України платником податків допущено несплату податку на доходи фізичних осіб у строки, встановлені ПК України для місячного податкового періоду. У зв'язку з таким порушенням позивачу нараховано пеню на підставі підпункту 129.1.1 пункту 129.1, пункту 129.4 статті 129 ПК України у розмірі 1890 грн. 52 коп. та на підставі пункту 127.1 статті 127 ПК України застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у розмірі 57250 грн. 70 коп. Інших порушень щодо нарахування, утримання, повноти та своєчасності перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходів громадянам перевіркою не встановлено.
На підставі акту перевірки відповідачем 19 червня 2013 року прийняте податкове повідомлення-рішення № 0003491750, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, на суму 57250 грн. 70 коп., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 57250 грн. 70 коп. (а. с. 32). Таке податкове повідомлення-рішення оскаржене платником податків у порядку адміністративного оскарження до Головного управління Міндоходів у Тернопільській області, рішенням про результати розгляду скарги від 25 липня 2013 року № 1738/10/19-00-10-027/212 скаргу платника залишено без задоволення (а. с. 33-36).
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.
Згідно із частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
При вирішенні спору про оскарження рішення, прийнятого відповідачем як суб'єктом владних повноважень, судом перевірялись його відповідність вимогам частини третьої статті 2 КАС України.
Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Аналізуючи норми чинного законодавства та оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до переконання, що Тернопільська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Тернопільській області як суб'єкт владних повноважень, заперечуючи проти адміністративного позову, не довела правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення з огляду на таке.
Відповідно до визначення термінів, наведених у ПК України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу (підпункт 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Філія «Великоберезовицька дорожня експлуатаційна дільниця» ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» виступає податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб і в розумінні статті 162 ПК України є одночасно платником податку на доходи фізичних осіб.
Так, пункт 162.1 статті 162 ПК України визначає, що платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи (підпункт 162.1.1); фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні (підпункт 162.1.2); податковий агент (підпункт 162.1.3).
Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету регламентує стаття 168 ПК України, пункт 168.1, якої передбачає порядок оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.
Відповідно до підпунктів 168.1.1, 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.
Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду (підпункт 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК України).
Для цілей цього розділу та пункту 54.2 статті 54 цього Кодексу під терміном «граничний термін сплати до бюджету податку» розуміються строки сплати податку, визначені цим пунктом (підпункт 168.1.6 пункту 168.1 статті 168 ПК України).
Таким чином, філія «Великоберезовицька дорожня експлуатаційна дільниця» ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» як податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб мала сплачувати (перераховувати) податок до бюджету під час виплати заробітної плати працівникам, а у випадку нарахування заробітної плати, але її невиплати, мала проводити перерахування податку до бюджету у строки встановлені ПК України для місячного податкового періоду, тобто не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу (строк сплати податкових зобов'язань, за якими податковий період складає один місяць обчислюється, виходячи з положень підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 та пункту 57.1 статті 57 ПК України).
В акті перевірки від 27 травня 2013 року наведено таблицю щодо розрахунку повноти і своєчасності перерахування до бюджету утриманих сум податку з доходів фізичних осіб. З такої таблиці вбачається, що платником податків щомісяця у період з квітня 2012 року по грудень 2012 року нараховувався податок на доходи фізичних осіб, в таблиці відображено суму нарахованого податку та зазначено граничний строк сплати податку до бюджету, а також наведено відомості щодо фактичного перерахування податку до бюджету з вказівкою на дату і суму, зокрема зазначено кількість днів несвоєчасної сплати податку по кожному місяцю. Факт несвоєчасного перерахування податку на доходи фізичних осіб підтверджується також платіжними дорученнями на перерахування податку до бюджету за спірний період, копії яких долучені до матеріалів адміністративної справи.
Таким чином, встановлені судом обставини справи свідчать про те, що філією «Великоберезовицька дорожня експлуатаційна дільниця» ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» як податковим агентом було допущено несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету у період з 01 квітня 2012 року по 31 грудня 2012 року, при його фактичному нарахуванні та утриманні при виплаті доходу працівникам у вигляді заробітної плати.
Такі висновки суду узгоджуються з нормами ПК України. Так, відповідно до пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету (пункт 54.2 статті 54 ПК України).
Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 ПК України), тобто у строки передбачені статтею 168 ПК України, яка наведена вище.
Таким чином, положення ПК України чітко визначають момент узгодження грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб та строки перерахування податку до бюджету. У разі несплати сум узгоджених грошових зобов'язань у строки, встановленні податковим законодавством, вони набувають статусу податкового боргу і платник податків несе відповідальність у вигляді штрафу за порушення строків перерахування податку.
Крім того, доказом того, що мав місце саме факт несвоєчасного перерахування податку на доходи фізичних до бюджету свідчить і нарахування контролюючим органом за результатами податкової перевірки пені, яка в розмінні підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14, статті 129 ПК України нараховується на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки, ї її нарахування закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.
Відповідальність платників податків за податкові правопорушення регламентується главою 11 ПК України, яка серед іншого, передбачає відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) податків (стаття 126 ПК України) та за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати (стаття 127 ПК України).
Відповідно до статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Вказане правопорушення полягає у виконанні платником податків або податковим агентом обов'язку щодо сплати узгодженої суми грошового зобов'язання після закінчення встановлених ПК України строків їх сплати, тобто таке порушення може мати місце, якщо контролюючий орган встановить, що платник податків (податковий агент) сплатив узгоджене грошове зобов'язання, але несвоєчасно.
Згідно зі статтею 127 ПК України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Відповідальність за правопорушення, передбачене статтею 127 ПК України, може наставати у разі, коли платник податків, у тому числі податковий агент, допускає бездіяльність щодо нарахування, утримання та/або сплати (перерахування) податків до або під час виплати доходу на користь іншого платника, тобто взагалі відсутній факт виконання вказаних обов'язків платником податків (податковим агентом). В такому випадку контролюючий орган за результатами перевірки визначає грошове зобов'язання платнику податків та застосовує штраф у розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Судом встановлено, що у спірних правовідносинах мало місце несвоєчасне перерахування платником податків до бюджету нарахованих сум податку на доходи фізичних осіб. В такому випадку штрафна (фінансова) санкція має бути застосована саме за несплату узгодженої суми грошових зобов'язань, у строк визначений ПК України, тобто у розмірі зазначеному у статті 126 ПК України.
Як вбачається з акту перевірки, відповідачем було встановлено порушення податкового законодавства саме в частині несплати податку на доходи фізичних осіб, утриманого при виплаті заробітної плати працівникам, у строки, встановлені ПК України для місячного податкового періоду, що відповідає складу порушення, передбаченому статтею 126 ПК України. Натомість Тернопільською ОДПІ Тернопільської області ДПС при прийнятті оскаржуваного рішення визначено розмір штрафу на підставі статті 127 ПК України, тобто несплату узгодженого грошового зобов'язання взагалі.
Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи та аналізуючи положення податкового законодавства, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у зв'язку з помилковим застосуванням відповідальності до платника податків на підставі статті 127 ПК України. Разом з тим, суд, надаючи правову оцінку підстав відповідальності і розміру штрафної (фінансової) санкції, застосованої контролюючим органом, не вправі підміняти собою компетентний орган та приймати рішення щодо зміни підстав застосування штрафної (фінансової) санкції та визначення її розміру, а тому податкове повідомлення-рішення від 19 липня 2013 року № 0003419750 підлягає скасуванню.
Приймаючи рішення у даній справі, суд виходить із повноважень, визначених частиною другою статті 162 КАС України, де передбачено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про скасування рішення, попередньо визнавши його протиправним.
Керуючись статтями 2, 11, 71, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Скасувати податкове повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Державної податкової служби від 19 червня 2013 року № 0003491750 про сплату штрафу в сумі 57 250,70 гривень про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб.
2. Повернути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариство "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дорги України" судовий збір в розмірі 572 (п'ятсот сімдесят дві) грн. 51 коп.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
У повному обсязі постанова складена 23 серпня 2013 року. встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Баранюк А.З.
копія вірна
Суддя Баранюк А.З.