"11" грудня 2006 р.
Справа № 27/331-06-10543А
Час прийняття Постанови - 10:15
Господарський суд Одеської області у складі:
Головуючого судді
Семенюка Г.В.
при секретарі
Санковської Ю.В.
За позовом
Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до відповідача
фірми «Світал» у формі приватного підприємства
Про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2005 року у розмірі 1822,72 грн. та пені за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в розмірі 97,88 грн.
Представники:
Від позивача
Кот М.А., довіреність № 04-1/454 від 28.12.2005 року;
Від відповідача
не з'явився;
Суть спору:
Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехспецсервіс» адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2005 року у розмірі 1822,72 грн. та пені за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в розмірі 97,88 грн.
Відповідач, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, своїх представників в судове засідання не направив незважаючи на виклик суду, позовні вимоги по суті не заперечив.
Розглянувши матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи та заслухавши представника позивача, суд, встановив.
Відповідно до Положення про Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, затвердженого 10.06.04 року, Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів є територіальним органом урядового органу державного управління - Фонду соціального захисту інвалідів, який діє у складі Мінпраці.
Відділення Фонду є юридичною особою.
Одним із покладених на відділення Фонду завдань є здійснення в регіоні контролю за своєчасним перерахуванням сум штрафних санкцій, що надходять від підприємств, установ і організацій за недодержання ними нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Основнім законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів і гарантує їм рівні з усіма пішими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя згідно з індивідуальними здібностями та інтересами, є Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 р. № 875-ХІІ (із змінами та доповненнями).
Відповідно до п. 1 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Відповідно до п. 2 цієї ж статті підприємства, установи, організації, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Відповідно до п. 5 цієї ж статті виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією інвалідів, для яких це місце роботи є основним.
Відповідно до п. 10 цієї ж статті керівники підприємств, установ, організацій у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Відповідно до п. 9 цієї ж статті підприємства, установи, організації, на яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм, місцезнаходженням, і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.
Згідно «Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів» за 2005 рік, наданому Фірмою «Світал» у формі приватного підприємства 31.01.2006 року до відділення Фонду, середньооблікова чисельність штатних працівників за 2005 рік на підприємстві склала 11 осіб.
У відповідності з нормативом місць, призначених для працевлаштування інвалідів, відповідач повинен був створити 1 місце, але фактично не створив його, оскільки інвалід відпрацював лише 3 місяці, середньооблікова чисельність інвалідів = 0 (3 міс : 12 міс. = 0,25 = 0). Відповідно до вимог Звітності про зайнятість та працевлаштування інвалідів враховується саме середньооблікова чисельність інвалідів
Відповідно до п. 1 ст. 20 цього ж Закону підприємства, установи, організації, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж: установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньорічної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Для підприємств, установ, організацій, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати.
Відповідно до розрахунку суми відрахувань, що складається з поділення фонду заробітної плати на середньооблікову чисельність штатних працівників, та визначення в розмірі половини середньої річної заробітної плати., сума відрахувань за одне нестворене робоче місць становить 1822,72 грн. (40100 : 11 = 3645,45:2 = 1822,72 грн).
Відповідно до п. 4 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.
Проте, всупереч ст. 20 цього Закону відповідач самостійно в строк до 15 квітня 2006 року адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів не сплатив.
Відповідно до п. 4 "Порядку сплати підприємствами, установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 р. № 1767, суми штрафних санкцій перераховуються в дохід державного бюджету на рахунки органів Державного казначейства.
Несплата штрафних санкцій до Фонду соціального захисту інвалідів на рахунки органів Державного казначейства в дохід Державного бюджету України завдає істотної шкоди інтересам держави, так як підриває правову та економічну основу соціального захисту населення з реалізації конституційних прав і свобод громадян.
Відповідно до п. 2 ст. 20 цього ж Закону порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Станом на 10 травня 2006 року відповідач крім адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 1822,72 грн. повинен сплатити й пеню виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного Банку України, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Сума нарахованої позивачем пені за 179 днів прострочки становить -97,88 грн.
Загальна сума, яка підлягає стягненню, становить -1920,60 грн.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення - 1920,60 грн. обґрунтовані, підтверджені наявними у справі матеріалами, відповідають чинному законодавству України, відповідачем не заперечуються, отже підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідач, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, своїм правом на участь у судових засіданнях не скористався, позовні вимоги по суті не заперечив.
Відповідно до ст. 93 Цивільного Кодексу України, - місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
Згідно з Довідкою головного управління статистики в Одеській області № 01-02-114-2967 від 18.10.2006 року відповідач значиться в ЄДРПОУ за адресою, що вказана позивачем у позовній заяві.
Відповідно до ст. 40 КАС України, повістка надіслана відповідачу за останньою адресою вважається врученою.
Прийняття участі в розгляді справи це право, а не обов'язок відповідача.
Станом на 11.12.2006 року можливість подальшого відкладення розгляду справи відсутня у зв'язку з закінченням всіх строків відведених ст. 122 КАС України для розгляду справи.
Тому подальше відкладення розгляду справи неможливе та є підставою для винесення Постанови по справі не зважаючи на неявку відповідача у судове засідання.
Відповідно до п. 4 ст. 94 КАС України, - у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 87, 94, 159,163, розділом 7 (п. 6) КАС України, суд -
1.
Позов задовольнити повністю.
2.
Стягнути з фірми «Світал» у формі приватного підприємства (65000, м. Одеса, вул. Скісна, 47), код ЄДРПОУ 24772440, р/р 260053163 в АБ «Південний», МФО 328209 на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83), код ЄДРПОУ 23213460, р/р 31218230600007 УДК в Одеській області, МФО 828011- адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2005 року у розмірі 1822,72 грн. та пеню за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в розмірі 97,88 грн.
Постанову може бути оскаржено в порядку ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України.
Суддя Семенюк Г.В.