"18" грудня 2006 р.
Справа № 17/280-06-9658
За позовом: Відкритого акціонерного товариства «Фармація»
до відповідача: Спільного українсько-словацького підприємства «Оденіт ЛТД»
про виселення з нежитлового приміщення та стягнення плати за фактичне користування приміщенням
Суддя Зуєва Л.Є.
Від позивача: Масленнікова О.Л.- повірений на підставі довіреності б/н
від 31.07.2006р.;
Від відповідача: не зявився;
СУТЬ СПОРУ: позивач просить виселити відповідача з частини нежитлового приміщення, площею 50 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Одеса. вул. Куніци, 3а та стягнути з останнього 676 грн., як плати за фактичне користування приміщенням та витрат за комунальні послуги.
Відповідач в засідання суду з'явився, надав письмовий відзив на позовну заяву, в якому заявлені позовні вимоги в частині виселення визнає у повному обсязі та просить суд не стягувати з нього плату, яку йому було нараховано відповідачем, з підстав викладених у наданому відзиві.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
ВАТ "Фармація" на праві приватної власності належить нежитлове приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Куніци, 3 а.
1 травня 2006 року між відкритим акціонерним товариством «Фармація», та спільним українсько-словацьким підприємством "Оденіт Л.Т.Д." було укладено договір оренди № 18а нежитлового приміщення господарського корпусу загальною площею 50кв.м., за адресою: м. Одеса, вул. Куниці, 3 а, відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв у користування за плату на певний строк частину приміщення загальною площею 50 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Куніци, 3 -А.
Згідно п. 6.4. укладеного договору, орендна плата вноситься орендарем авансом щомісячно до 5-го числа поточного місяця.
Однак в порушення умов укладеного договору відповідачем оренда плата не вносилася більше чотирьох місяців підряд, в зв'язку з чим позивачем була подана позовна заява до господарського суду Одеської області щодо стягнення з відповідача орендної плати в розмірі 8777,13 грн.
20 вересня 2006 року Господарським судом Одеської області було винесено рішення про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в повному обсязі.
У зв'язку з тим, що відповідачем орендна плата не вносилася на протязі більше як трьох місяців поспіль, позивач відмовився від укладеного договору в односторонньому порядку з 15 вересня 2006 року, про що відповідача було повідомлено листом (№юв-553 від 14.09.2006р.) в ході судового засідання 15 вересня 2006 року під час розгляду позовної заяви позивача про стягнення орендної плати. Письмової відповіді на дане повідомлення на адресу ВАТ "Фармація" від відповідача не надходило, вимоги викладені у зазначеному листі виконані не були.
22.09.2006 року було складено акт, згідно з яким встановлено, що приміщення площею 50 кв.м., за адресою м. Одеса, вул. Куніци 3а використовується відповідачем, а також в приміщені знаходиться його майно.
Крім того, відповідачу за час знаходження у раніш орендованому приміщенні було нараховано плату за фактичне користування об'єктом нерухомості на суму 300 грн. та витрати за комунальні послуги в розмірі 376 грн., що складає загальну суму 676 грн.
Зазначені обставини спонукали позивача звернутися до господарського суду Одеської області з позовом (від 25.09.2006р. вихід.№11986) про виселення відповідача з раніш орендованого ним приміщення та стягнення з нього 676 грн.
Ухвалою суду від 26.09.2006р. порушено провадження у справі №17/280-06-9658 за позовом відкритого акціонерного товариства «Фармація» до спільного українсько-словацького підприємства «Оденіт Л.Т.Д.» про виселення з нежитлового приміщення та стягнення плати за фактичне користування приміщенням.
У ході розгляду справи у суді, а саме 18.10.2006р. ВАТ «Фармація» звернулося до суду з заявою про уточнення позовних, в яких останній просить суд стягнути з відповідача 1152 грн. плати за фактичне користування нежилим приміщенням та 376 грн. -витрат за комунальні послуги, всього 1528 грн., обґрунтовуючи тим, що за час розгляду справи у суді відповідачем так і не було звільнено орендоване приміщення.
Дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін та надані в ході розгляду справи докази, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних правових підстав.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обовЧязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовЧязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовЧязків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
У відповідності зі ст.204 ЦК України договір укладений між сторонами по справі, як цивільно-правовий правочин є правомірним на час розгляду справи, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом, та він не визнаний судом недійсними, тому зобов'язання за цим договором мають виконуватися належним чином.
Згідно п. 6.4. укладеного договору, орендна плата вноситься орендарем авансом щомісячно до 5-го числа поточного місяця.
Розглядом матеріалів справи встановлено, що відповідач не сплачував орендну плату за користування об'єктом оренди у розмірі та в строк на протязі чотирьох місяців поспіль.
Згідно з п. 5 ст. 762, п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування приміщенням.
У відповідності до умов п.7.6 орендодавець має право відмовитися від договору оренди та вимагати повернення приміщення, якщо орендар не вносить плату за користування приміщенням на протязі трьох місяців підряд.
Відповідно до ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона булла одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Згідно зі ст.614 ЦК України особа яка порушила зобовЧязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом, при цьому відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовЧязання.
Відповідно до п.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п.5 ст. 762 ЦК України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
З огляду на викладене та зважаючи на той факт, що між ВАТ «Фармація» та Спільним українсько-словацьким підприємством «Оденіт Л.Т.Д.» не укладався інший договір оренди нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Куніци, 3-а, а також інші цівільно-правові угоди, суд дійшов висновку, що відповідач незаконно, без відповідних правових підстав займає приміщення, яке знаходиться у власності позивача.
Таким чином, відповідач на даний момент володіє та користується майном приватної власності ВАТ «Фармація» без належних правових підстав. Отже, ВАТ «Фармація», як власник вказаного майна, не може здійснювати права, закріплені ст. 2 Закону України "Про власність", тобто позбавлено права самостійно, на свій розсуд розпоряджатись належним йому майном.
Право володіти майном здобувається на підставах, не заборонених законом, зокрема з угод. Незаконним є володіння чужим майном без законних підстав.
У відповідності до вимог ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до вимог ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Згідно ст.ст.48, 50 Закону України «Про власність», власник майна має право вимагати усунення яких-небудь порушень його права, вимагати повернення свого майна з чужого незаконного володіння; захист права власності здійснюється судом, господарським судом
Відповідно до вимог ст. 321 Цивільного кодексу України, ст. 2 Закону України «Про власність»гарантують рівність прав усіх суб'єктів права власності, так само гарантують права власника на свій розсуд володіти, користуватися і розпоряджатися майном, що йому належить. Право власності є абсолютним правом.
На підставі ст. 48 Закону України “Про власність» власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права розпоряджатись об'єктом права власності.
Стосовно заперечень відповідача щодо відмови в задоволенні вимог про стягнення з нього 1528 грн. плати за фактичне користування об'єктом оренди та комунальних послуг, судом до уваги не приймаються, оскільки спільним українсько-словацьким підприємством «Оденіт Л.Т.Д.» не заперечується, що договір оренди розірвано в односторонньому порядку позивачем з 15 вересня 2006 року, про що відповідача було повідомлено листом (№юв-553 від 14.09.2006р.), за весь час розгляду справи у суді відповідачем не було здійснено будь-яких дій по передачі цього приміщення та між сторонами не було складено та підписано акту приймання-передачі нежитлового приміщення, а також відповідачем станом на час розгляду справи в добровільному порядку не було звільнено вказане приміщення, та не надані будь-які докази щодо звільнення та невикористання орендованого приміщення.
Згідно зі ст.ст. 33, 34 ГПК України, сторони повинні довести суду ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Обставини справи, які у відповідності до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Оскільки представником спільного українсько-словацького підприємства «Оденіт Л.Т.Д.» не надані суду докази передачі орендованого приміщення за актом приймання-передачі станом з 15.09.2006р по час розгляду справи у суді, заперечення відповідача в цій частині судом не приймаються.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.11, 321, 386, 387,525,526,782,785 Цивільного кодексу України, 48, 50 Закону України «Про власність» позовна заява відкритого акціонерного товариства «Фармація» підлягає задоволенню, з урахуванням наданих уточнень.
Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забеспечення судового процесу покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Виселити спільне українсько-словацьке підприємство «Оденіт Л.Т.Д.» /Одеська область, с.м.т. Фрунзівка, вул. Котовського, 1а, код 20042459, р/р 2600330014590 в АКБ УСБ , МФО 328016) з частини нежитлового приміщення, площею 50 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Куніци, 3-а.
(Стягувач -відкрите акціонерне товариство «Фармація» м. Одеса, вул. Жуковського, 20, код 22447055, р/р 26005312546 в АБ «Південний» в м. Одесі, МФО 328209)
Наказ видати.
3. Стягнути з спільного українсько-словацького підприємства «Оденіт Л.Т.Д.» /Одеська область, с.м.т. Фрунзівка, вул. Котовського, 1а, код 20042459, р/р 2600330014590 в АКБ УСБ , МФО 328016) на користь відкритого акціонерного товариства «Фармація» м. Одеса, вул. Жуковського, 20, код 22447055, р/р 26005312546 в АБ «Південний» в м. Одесі, МФО 328209) 1152 грн. 00 коп. /одна сто п'ятдесят дві грн. 00 коп./ - плату за фактичне користування приміщенням; 376 грн. 00 коп. /триста сімдесят шість грн. 00 коп./ - витрат за комунальні послуги; 187 грн. 00 коп. /сто вісімдесят сім грн. 00 коп./ - державного мита; 118 грн. 00 коп. /сто вісімнадцять грн. 00 коп. / - витрат на послуги інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Наказ видати.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.
Накази видати після вступу рішення в законну силу.
Рішення підписано 20.12.2006р.
Суддя Зуєва Л.Є.