"06" грудня 2006 р.
Справа № 17/267-06-9311
За позовом: Громадської організації “ Одеське товариства пенсіонерів»
До відповідача: Обслуговуючого туристичного кооперативу «ОАЗІС"
3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:
Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради
Про зобовязання укласти договір суборенди
Суддя Зуєва Л.Е.
Представники:
Від позивача: не зявився
Від відповідача: не зявився
Від третьої особи : Халдай І.В. представник на підставі довіреності № 01-13/7
від 05.01.06 р.
СУТЬ СПОРУ: Одеське товариство пенсіонерів звернулося до суду з позовом до обслуговуючого туристичного кооперативу «ОАЗІС" з позовною заявою про примушення укладання договору суборенди.
Відповідач в судове засідання не зявився, відзив на позов не надав, хоча неодноразово був повідомлений про час та місце проведення судового засідання, тому справа розглядається в порядку ст.75 ГПК України.
Ухвалою господарського суду від 09.10.2006р., за ініціативою суду, було залучено 3-тю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради. Представник третьої особи в судове засідання зявився, надав усні пояснення щодо предмету спору та зазначив, що без згоди орендаря у позивача відсутні підстави вимагати у відповідача укласти договір суборенди, оскільки відповідач займає це приміщення на підставі Договору №1\74 оренди не житлового приміщення від 18.10.2004р., укладений між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та Обслуговуючим туристичним Кооперативом "ОАЗІС" , цей договір на момент розгляду справи у суді є дійсним.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
Приміщення двоповерхової будівлі загальною площею 1720,0 кв.м., що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 97 знаходилось на балансі та у повному господарському віддані КП “Ринок Привоз».
Розпорядженням міського голови №140-01р від 12.02.2004р “Про передачу Представництву по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради двоповерхової будівлі загальною площею 1720,0 кв.м. що розташована за адресою: м.Одеса, вул. Пантелеймонівська, 97, в управліня» відповідно до статті 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", у зв'язку з неможливістю використання КП "Ринок "Привоз" за призначенням будівлі, розташованої за адресою: м, Одеса, вул.Пантелеймонівська, 97 комунальному підприємству "Ринок "Привоз" (Каширін О.В.) передати за актом приймання-передачі Представництву по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (Захарченко В.В.) двоповерхову будівлю загальною площею 1720,0 кв.м, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 97 в управління представництву по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради прийняти в управління за актом приймання-передачі від комунального підприємства "Ринок "Привоз" будівлю, зазначену в пункті 1 цього розпорядження.
Згідно акту приймання -передачі від 12.02.2004р., укладеного між комунальним підприємством (КП) "Ринок "Привоз" та Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, на виконання розпорядження міського голови від 12.02.2004 р. №140-01р Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради прийняло в управління двоповерхову будівлю загальною площею 1720,0 кв. м, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 97.
На підставі договору №1/74 від 18.10.2004р. не житлове приміщення, розташоване за адресою: м. Одеса, вул.Пантелеймонівська,97 було передано в оренду Обслуговуючому туристичному кооперативу «ОАЗІС" терміном на 10 років до 09.02.2014 року.
Разом з цим XI сесією Одеської міської ради 26.03.2003р. було винесено рішення про надання Товариству в оренду на пільгових умовах приміщення площею 100 кв. м., розташованого по вул. Пантелеймонівській, 97. Рішенням Одеської міської ради від 15.07.2005р. нам було встановлено пільгову орендну плату у розмірі 1 (одна) гривня в рік за все приміщення, на строк дії договору оренди даного приміщення, однак договір оренди між позивачем та Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради укладено не було.
Позивач неодноразово звертався в органи місцевого самоврядування з приводу питання про укладення договору оренди. Так, КП «Ринок Привоз» повідомив позивача листом, що вказане приміщення передано Управлінню комунальною власності. Начальник Управління комунальною власністю повідомив, що на приміщення, розташоване за адресою: вул. Пантелеймоиівська, 97 укладено договір оренди з ОТК «ОАЗІС»і запропонував укласти із вказаною організацією договір суборенди.
19.05.2005р звернувся до ОТК «ОАЗІС" з листом в якому, посилаючись на відповідь Управління комунальної власності, просив укласти з ним договір суборенди. Однак відповіді від ОТК «ОАЗІС" позивачем отримано не було, що спонукало Одеське товариство пенсіонерів звернутися з позовом до суду.
Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні в матеріалах та досліджені в судовому засіданні докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних правових підстав.
Статтею 49 Закону України “Про власність» за № 697-ХІІ від 07.02.1991 року ( зі змінами та доповненням), передбачено, що володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлене судом.
У відповідності зі ст.204 ЦК України договір оренди №1/74 від 18.10.2004р. не житлове приміщення, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 97, укладений між ОТК «ОАЗІС “ та Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради як цивільно-правовий правочин є правомірним на час розгляду справи, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не розірваний та не визнаний судом недійсним, тому ОТК “Оазіс» користується цим приміщенням правомірно.
Стосовно позивних вимог щодо зобовязання відповідача укласти договір суборенди, суд вважає ці вимоги неправомірними оскільки згідно ст.11 ЦК України цивільні права та обовЧязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовЧязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, які безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовЧязків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Відповідно до вимог ст.22 Закону України “Про оренду державного та комунального майна», ст. 288 Господарського Кодексу України орендар має право передати в суборенду нерухоме майно, якщо інше не передбачено законом або договором, тобто одним з основних складових елементів суборенди є бажання орендаря на передачу обєкта в суборенду та згода орендодавця на такі дії.
Розглядом матеріалів справи встановлено, що відповідач -Обслуговуючий кооператив “Оазіс» звертався до суду з позовом про виселення позивача з орендованого приміщення (справа 30/149-05-4694) та будь-яких намірів на укладання договору суборенди не заявляв.
Відповідно до ст.187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів по державному замовленню, або договорів, укладання яких є обовязковими на підставі закону, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у випадку, коли це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобовязані укласти відповідний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.
Відповідно до п.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання -це вид цивільних правовідносин.
Як вбачається з матеріалів справи між сторонами по справі не було укладено будь яких попередніх угод з цього приводу, у договорі оренди №1/74 від 18.10.2004р. відсутні будь-які забовязання відповідача щодо передачі частини орендованого приміщення у суборенду позивачеві, тому позивні вимоги Громадської організації “Одеське товариства пенсіонерів» є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.
Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на позивача, згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. У задоволенні позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення підписано 11.12.2006р.
Суддя Зуєва Л.Є.