Справа №295/8571/13-ц
Категорія 23
2/295/2568/13
19.09.2013 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира
в складі: головуючого - судді Полонця С.М.,
з участю секретарів с/з - Волинчук Т.А., Зубрицької Т.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі цивільну справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Полісся» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по витратах на утримання будинку та прибудинкової території, яка утворилась станом на 01.07.2011 року в сумі 2136 грн. 52 коп., з урахуванням індексу інфляції в розмірі 583,14 грн. та трьох відсотків річних в сумі 31,73 грн., вказавши, що відповідач є членом житлово-будівельного кооперативу, проживає у квартирі АДРЕСА_1. Вказаний будинок та прибудинкову територію утримує позивач та надає послуги відповідачу, який допустив заборгованість.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позові.
Відповідач в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позову та просив застосувати строк позовної давності.
Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі та дослідивши матеріали справи, з урахуванням меж заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 є членом ЖБК «Полісся», проживає в квартирі АДРЕСА_1 та є її власником.
Позивач згідно ст.ст. 1, 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004р. № 1875-VI здійснює господарську діяльність, спрямовану на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.
Згідно ч. 2 ст. 382 ЦК України власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.
Позивач відповідно до положень Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, які затвердженні Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572 надавав відповідачу послуги з утримання будинку та прибудинкової території відповідно до тарифів, затверджених виконкомом Житомирської міської ради. Згідно п. п. 17, 35 зазначених Правил власники квартир багатоквартирних будинків зобов'язані вносити на відповідний рахунок власника будинку (в даному випадку це ЖБК «Полісся») плату за обслуговування і ремонт будинку. Ці платежі власниками квартир вносяться щомісяця не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено інші строки. Власники жилих приміщень зобов'язані виконувати ці Правила.
Рішеннями Житомирської міської ради «Про встановлення тарифів на оплату житлових послуг для населення» були встановлені тарифи на оплату житла. Виходячи з встановлених тарифів позивач і нараховував платежі, які повинен був сплачувати відповідач, що вказано у відповідному розрахунку.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, тощо.
09.08.2011 року позивач звернувся до Богунського районного суду м. Житомира із заявою про видачу судового наказу про стягнення з відповідача заборгованості.
10.10.2011 року Богунським районним судом м. Житомира видано судовий наказ за заявою позивача про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 07.11.2011 року судовий наказ було скасовано за заявою відповідача.
Згідно ч.2 ст.264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного з кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ч.3 ст.264 ЦК України).
Таким чином, в даному випадку перебіг позовної давності був перерваний 09.08.2011 року поданням заяви про видачу судового наказу та почався заново з поданням у червні 2013 року відповідного позову після скасування 07.11.2011 року судового наказу від 10.10.2011 року.
Разом з тим, суд за заявою відповідача застосовує наслідки пропуску строку позовної давності, яка розпочалась з 01.08.2008 року.
Таким чином, відповідно до вищевказаних норм, відповідач, як власник вказаної квартири повинен брати участь у витратах по утриманню і зберіганню спільного майна. Ці витрати, які в даному випадку несе позивач, включають в себе налагодження і регулювання технічного обладнання будинку, обстеження стану несучих і огороджуючи конструкцій, прибирання під'їздів, вивіз сміття, тощо. Між сторонами існували зобов'язальні правовідносини, які зі свого боку відповідач не виконував належним чином, своєчасно не вносив необхідні платежі, чим порушила права позивача та допустив заборгованість станом на 01.07.2011 року в розмірі 2097,14 грн.
Посилання відповідача на те, що послуги по утриманню будинку та прибудинкової території не надавались позивачем у повному обсязі, є необґрунтованими, оскільки суду не надано доказів про те, що відповідач звертався до суду з позовом про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок оплати за фактично надані послуги відповідно до належним чином складених актів-претензій. Крім того, відповідачем не надано доказів, що послуги по утриманню будинку та прибудинкової території відповідачу надає будь-хто інший, а не позивач, дані факти нічим не підтверджені, хоча відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України це є обов'язком відповідача.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 08.04.2010 року у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ЖБК «Полісся» про відшкодування моральної та матеріальної шкоди відмовлено за безпідставністю. Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 25.08.2010 року вищезазначене рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди скасовано і ухвалено нове в цій частині про задоволення позову. Стягнуто з ЖБК «Полісся» на користь ОСОБА_3 1000 грн. моральної шкоди, заподіяної в результаті залиття фекаліями підвального приміщення будинку АДРЕСА_1, в решті рішення залишено без змін.
Інші спори щодо задоволення пред'явлених відповідачем претензій за період з 01.08.2008 року по 01.07.2011 року в суді не вирішувались, оскарження бездіяльності комунального органу у встановленому законом порядку відповідачем не здійснювалось.
Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Разом з тим, Закон України «Про житлово-комунальні послуги», що є спеціальним законом, яким врегульовано спірні правовідносини, не містить положень про застосування вимог ст.625 ЦК України до правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг.
Зокрема в п.10 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач зобов'язаний у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.
Інша відповідальність та штрафні санкції за невиконання умов договору відповідно до вимог п.13 ч.1 ст.26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» має бути передбачена умовами договору про надання житлово-комунальних послуг.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідний договір між сторонами не укладався, а тому не має підстав для задоволення позову в частині стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних.
Враховуючи вищенаведене, суд вирішив задовольнити позовні вимоги частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за період з 01.08.2008 року по 01.07.2011 року в сумі 2097 грн. 14 коп. та відповідно до ст.88 ЦПК України судовий збір.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 526, 527 ЦК України, Правилами користування приміщеннями житлових будинків, які затвердженні Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Житлово-будівельного кооперативу «Полісся» заборгованість за послуги з утримання будинку і прибудинкової території, яка утворилась станом на 01.07.2011р. в сумі 2097 грн. 14 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Житлово-будівельного кооперативу «Полісся» судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: