Справа № 244/1265/13-ц
Провадження № 2/244/1167/2013
"16" вересня 2013 р. Сніжнянський міський суд Донецької області у складі :
головуючої - судді Варнавської Л.О.,
при секретарі - Сухоненко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сніжне справу за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, -
До суду звернулось ПАТ комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, в якому посилався на наступне. Відповідно до договору №DOC0GK00000006 від 06/08/2007 року ОСОБА_1 06.08.2007 року отримав кредит у розмірі 149000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,04% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 06.08.2019 року. Згідно умов зазначеного договору погашення заборгованості повинно здійснюватися щомісяця в період сплати, Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати. Відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконував, що призвело до збитків позивача, станом на 05.03.2013 р. мається заборгованість 42573,05 грн., яка складається : 14085,29 грн. - заборгованість за кредитом; 13200 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1132 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 11889,76 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором: 250 грн. - штраф (фіксована частина); 2015,38 грн. - штраф (процентна складова). В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором відповідач 06.08.2007 року уклав договір іпотеки №11DOC0 Згідно договору іпотеки відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 44,00 кв. м, житловою площею 25,40 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 21500 грн. просить звернути стягнення на квартиру загальною площею 44,00 кв. м, житловою площею 25,40 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та х отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій необхідних для продажу предмету іпотеки. Також просить виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані або проживають у квартирі (предметі іпотеки) зі зняттям з реєстраційного обліку у територіальному органі державної міграційної служби України до повноважень якої входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб.
До початку судового засідання представник позивача надав письмову заяву згідно якої просить справу розглянути без його участі, на позові наполягає, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідач, не з'явився до суду, надав письмову заяву згідно якої просить справу розглянути без його участі, на позові наполягає.
Дослідивши матеріали справи суд вважає що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
06.08.2007 року укладений кредитний договір №DOC0GK00000006 згідно якого, ОСОБА_1 06.08.2007 року отримав кредит у розмірі 149000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,04% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 06.08.2019 року. Згідно умов зазначеного договору погашення заборгованості повинно здійснюватися щомісяця в період сплати, Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати. Відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконував, станом на 05.03.2013 р. мається заборгованість 40307,67 грн., яка складається : 14085,29 грн. - заборгованість за кредитом; 13200,22 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1132,40 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 11889,76 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
Стосовно позивних вимог публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк" про стягнення штрафу (процентна ставка) - 2015,38 грн., штрафу (фіксована частина) - 250 грн., суд вважає, що вони не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 546 та ст.. 549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України).
Суд приходить до висновку, що позивач встановив та вимагає за одне й те саме порушення зобов'язання подвійну відповідальність одного виду, оскільки і пеня і штрафи є неустойкою. Зазначене не відповідає приписам ст.. 61 Конституції України, якою встановлено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором відповідач 06.08.2007 року уклав договір іпотеки №11DOC0 Згідно договору іпотеки відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 44,00 кв. м, житловою площею 25,40 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 21500 грн.
Згідно ч.1 ст.33 Закону України „Про іпотеку" у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зо бов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та ви мог цього Кодексу, інших актів цивільно го законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ді лового обороту або інших вимог, що зви чайно ставляться.
Статтею 7 Закону "Про іпотечне креди тування, операції з консолідованим іпотеч ним боргом та іпотечні сертифікати" перед бачено стислий зміст порядку звернення стягнення та реалізації предмета іпотеки. Так, звернення стягнення на предмет іпоте ки і його реалізація здійснюється на підста ві рішення суду відповідно до Закону "Про виконавче провадження" з урахуванням ви мог, установлених Законом "Про іпотеку".
Згідно зі ст. 62 Закону "Про виконавче провадження" звернення стягнення здій снюється відповідно до умов іпотечного договору. А згідно з п. 6.2.укладеного іпо течного договору та ст. 33 Закону "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватись на підставі рі шення суду.
Відповідно до вимог ст. 39 Закону "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпо теки у рішенні суду зазначаються: загаль ний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вар тості предмета іпотеки, опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задо воленню вимоги іпотекодержателя, заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необ хідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону (зокрема, визначивши в рішенні право іпотекодер жателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, у порядку встановленому ст. 38 цього Закону); пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підля гають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Суд дійшов висновку про те, що реалізація позивачем за рішен ням суду права на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві є забезпеченням своєчасного задоволення його вимог, яке, у свою чергу, спрямоване на виключення ви никнення кредитного ризику. При цьому для захисту прав та законних інтересів по зивача необхідно звернути стягнення на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1, шляхом надання Публічному акціонерному товариству комерційний банк «Приватбанк» права продажу вказаного предмету іпотеки.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість за кредитним договором відповідачем не сплачена, тому у позивача виникло право вимагати дострокового повернення суми позики та процентів за користування кредитом. У разі невиконання боржником основного зобов'язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення на предмет іпотеки.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до п.24 Договору іпотеки, звернення стягнення на Предмет іпотеки здійснюється у випадках, передбачених п.п. 18.8.1, 18.8.2, 18.9 цього договору, відповідно до розділу V Закону України «Про іпотеку» на підставі рішення суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно із застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя, що міститься в цьому договорі.
Пунктом 25 Договору іпотеки, визначено, що реалізація Предмету іпотеки здійснюється відповідно до умов цього договору та чинного законодавства України.
Таким чином, вимоги позивача про застосування процедури продажу нерухомого майна, як спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, узгоджуються з положеннями ст. 38 Закону України» Про іпотеку».
Відповідно до дійсного змісту частини 1, 5 статті 38 Закону України «Про іпотеку» від 5 червня 2003 року N 898-IV іпотечний договір може містити відповідне застереження про задоволення вимог іпотекодержателя та передбачати право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, та при цьому передбачено, що дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.
Так, Договір іпотеки містить застереження відповідно до якого звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором іпотекодержателя може бути здійснено в позасудовому порядку в тому числі шляхом продажу предмету іпотеки будь-якій особі та будь-яким способом, в тому числі на біржі, на підставі договору купівлі-продажу у порядку ст. 38 Закону України «Про іпотеку», для чого іпотекодавець надає іпотекодержателю право укласти такий договір за початковою ціною в розмірі зазначеному у п. 35.5 договору застави, і здійснити всі необхідні дії від імені іпотекодавця, в тому числі отримати витяг з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно (п.24, 29 договору).
Також Законом України «Про іпотеку» передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону, положеннями якої передбачено такий спосіб звернення стягнення на предмет застави як продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві від свого імені, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця /стаття 39/.
Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Отже, аналіз змісту наведених норм дає підстави для висновку про те, що актами цивільного законодавства України надано право сторонам договору самим обирати спосіб та порядок врегулювання спірних питань щодо виконання умов договору, зокрема іпотекодержатель має право на власний розсуд обрати спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, у тому числі і продаж іпотекодержателем предмету іпотеки шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем з правом отримання витягу та дублікатів правовстановлюючих документів.
Як вбачається з матеріалів справи вартість предмету іпотеки складає 21500 грн., за таких обставин суд приходить до висновку що позовні вимоги в частині звернення стягнення на предмет іпотеки підлягають задоволенню, оскільки їх задоволення не порушує положення співмірності між сумою заборгованості за кредитним договором та вартістю іпотечного майна на час укладення Договору іпотеки
У відповідності з вимогами частин 1-2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселенні всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Ч. 3 ст. 109 Житлового кодексу України передбачає, що звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Згідно роз'яснень, викладених у пункті 43 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, і виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30.03.2012 року, при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати таке.
Згідно з частиною четвертою статті 9, статті 109 Житлового кодексу України, статей 39 - 40 Закону України «Про іпотеку» виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення. При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.
24.01.2013 року банк направив ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 письмову вимогу про добровільне звільнення предмету іпотеки у тридцятиденний строк з дня отримання цієї вимоги. Але, доказів про отримання вимоги ОСОБА_1 позивач суду не надав.
Таким чином, оскільки позивачем не була належним чином дотримана обов'язкова процедура письмового попередження про звільнення житлового приміщення протягом одного місяця, підстави для задоволення позову про виселення відсутні.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Позивач сплатив судовий збір у сумі 655,13 грн. Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 425,73 грн.
Керуючись ст. 526 ЦК України, ст.ст. 33, 39 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208, 209, 212-215, 226 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення задовольнити частково.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №DOC0GK00000006 від 06 серпня 2007 року в розмірі 40307,67 грн., яка складається : 14085,29 грн. - заборгованість за кредитом; 13200,22 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1132,40 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 11889,76 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором., звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки (житлової нерухомості) №11DOC0 від 06 серпня 2007 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1, на квартиру АДРЕСА_1 шляхом надання Публічному акціонерному товариству комерційний банк «Приватбанк» права продажу вказаного предмету іпотеки від імені її власника ОСОБА_1 з укладенням купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем за початковою вартістю на день укладення договору іпотеки (житлової нерухомості) від 06 серпня 2007 року - 21500 гривень.
В іншій частині позовних вимог публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» судовий збір в сумі 403 грн. 07 коп.
Рішення може бути оскаржено на протязі десяти днів з моменту його проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Сніжнянський міський суд.
Головуюча: Л.О.Варнавська